Рішення № 2231871, 31.10.2008, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.05.08р.

Справа № 22/169-08

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат", м. Запоріжжя

до -1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Нафто-Трейд", м. Надвірна

-3: Відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття", м. Надвірна

про стягнення 2206 грн. 03 коп.

Суддя Пуппо Л.Д.

Представники :

Від позивача: Харламова О.О.

Від відповідача -1: Селяков О.В., Шляєв І.В.

Від відповідача -2: не з'явився

Від відповідача-3: Дунець О.Я.

СУТЬ СПРАВИ

Позивач просить стягнути 2206 грн. 03 коп. шкоди від вагової недостачі коксу нафтового за залізничними накладними № 36008512, 36008513, 36008619, 36008620.

Перший відповідач позов не визнав, посилаючись на справне перевезення та пропущений строк позовної давності.

Другий відповідач на день розгляду справи відзив не подав.

Третій відповідач позов не визнав, посилаючись на непідсудність господарському суду Дніпропетровської області даної справи, оскільки до залізниці позивач вимоги не висунув; комерційні акти складені з порушенням Правил складання актів; експертні заключення свідчать про навантаження вантажу у тій кількості, яка вказана у накладних; невірний розрахунок позову, оскільки позивачем не враховано граничні розходження при визначенні маси нетто вантажу.

ВСТАНОВЛЕНО

12, 13.04.07. за зазначеними вище накладними третій відповідач у вагонах 67861211, 66823311, 66010679, 66524901 за своєю вагою і навантаженням надіслав на адресу позивача кокс нафтовий, зазначивши в накладних його масу 61800, 65550, 63900 і 63550 кг.

Згідно зі статтями 908 Цивільного кодексу України і 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів і відповідальність сторін по цим перевезенням визначаються статутами (кодексами) окремих видів транспорту.

Позивачем в якості одного з відповідачів залучена залізниця, свої вимоги він грунтує на залізничному законодавстві і в засіданні просить стягнути з винуватої сторони заявлену суму.

Спір розглядається по правилам залізничного законодавства.

За положеннями статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі-Статут) Статут визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, підприємств..., які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів. Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Накладна –основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача.

Уклавши з залізницею договір перевезення вантажу, відправник визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.

Статтею 105 Статуту передбачено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

За положеннями частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За положеннями статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача ... під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами..., які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

На станції призначення Передатна по заявці вантажоодержувача на перевірку маси вантажу в кількості 10%, який прибув одним складом вагонів, у згідності зі статтею 52 Статуту здійснено комісійне зважування і видача вантажу, в результаті якого виявилося, що у порівнянні з масою, вказаною відправником

в накладній 36008512, вантажу у вагоні 67861211 менше на 1300 кг. Вагон в технічному відношенні справний, люки зачинені, витікання вантажу немає. В комерційному відношенні порушення відсутні. Зазначені дані зафіксовані в комерційному акті БН 752911/15 від 18.04.07.

в накладній 36008513, вантажу у вагоні 66823311 менше на 2050 кг. Вагон в технічному відношенні справний, люки зачинені, витікання вантажу немає. В комерційному відношенні порушення відсутні. Зазначені дані зафіксовані в комерційному акті БН 752910/14 від 18.04.07.

в накладній 36008619, вантажу у вагоні 6610679 менше на 1700 кг. Вагон в технічному відношенні справний, люки зачинені, витікання вантажу немає. В комерційному відношенні порушення відсутні. Зазначені дані зафіксовані в комерційному акті БН 752913/17 від 18.04.07.

в накладній 36008620 вантажу у вагоні 66524901 менше на 1910 кг. Вагон в технічному відношенні справний, люки зачинені, витікання вантажу немає. В комерційному відношенні порушення відсутні. Зазначені дані зафіксовані в комерційному акті БН 752912/16 від 18.04.07.

З огляду на викладене вбачається, що по вагонам 67861211, 66823311, які подані одержувачу під вивантаження 16.04.07., комерційні акти складені 218.04.07., тобто залізницею порушено пункт 4 Правил складання актів, згідно якого, комерційні акти складаються при вивантаженні на місцях незагального користування –у день здачі вантажу одержувачу. У разі неможливості скласти комерційні акти в терміни, вказані в цьому пункті, вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

Суд вважає, що відповідальність в цій частині повинна бути покладена на залізницю, оскільки визнаваючи наявність обставин, які могли би слугувати підставою для матеріальної відповідальності, остання сама порушила порядок їх засвідчення, склавши 2 комерційні акти з простроченням зазначеного в Правилах складання актів терміну.

Проте суд вважає, що у задоволенні вимог відносно залізниці повинно бути відмовлено, виходячи з наступного:

Позовна давність для позовів до залізниць встановлена, зокрема, статтею 136 Статуту залізниць України, якою передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту.

Цивільний кодекс України, який є основним актом цивільного законодавства, регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. У тому числі цей Кодекс поширюється на господарські відносини, що мають вказані ознаки.

Частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України, та норми якого у регулюванні майнових відносин суб’єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.

Це стосується і положень про позовну давність.

Частиною першою статті 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний і скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 315 Господарського кодексу України для пред’явлення заявником до перевізника позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. Такої ж тривалості установлено строк для подання позовів до залізниць, зокрема, статтею 136 Статуту залізниць України передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Відтак, з огляду на положення статей 134, 136 Статуту залізниць України, вказаний термін позовної давності у даній справі пов’язаний з днем настання подій, що є підставою для подання позову, а саме, з днем видачі вантажу та виявлення при цьому його недостачі, засвідченої комерційними актами.

Звертаючись до суду з даним позовом 25.03.08. про стягнення грошових коштів за документами, складеними в квітні 2007 року, позивач цей строк пропустив.

Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Позивач не клопотав про відновлення пропущеного строку, не подав докази наявності поважних причин пропущення позовної давності.

По вагонам 66010679, 66524901 комерційні акти складені згідно з Правилами складання актів.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Так, внаслідок невірного визначення третім відповідачем маси вантажу у 2-х накладних, позивачу заподіяно шкоду, яка підлягає відшкодуванню. Розмір шкоди складається із вартості вантажу, який оплачений позивачем, але фактично не надійшов до нього.

Другий відповідач не є вантажовідправником, а отже і особою, відповідальною за достовірність даних, зазначених у накладній; він взагалі не є стороною договору перевезення вантажу. Позов заявлено щодо недостачі вантажу, переданого для перевезення, а не у зв’язку з виконанням договірних зобов’язань, у яких перебувають позивач і другий відповідач. Тобто неможливо застосування до другого відповідача відповідальності за заподіяння шкоди позивачу.

Щодо заперечень третього відповідача, то: за бажанням позивача Івано-Франківською торгово-промисловою палатою складені експертні заключення щодо кількості вантажу вагонах, експерт свідчує достовірність результатів визначення маси вантажу на момент завантаження транспортного засобу. Оскільки у проведенні експертизи залізниця участі не приймала, посилання відправника до уваги не приймаються. При розрахунку недостачі позивачем застосований 1% норми недостачі коксу, що відповідає пункту 27 Правил видачі вантажів.

Керуючись статтями 9, 267, 908, 1166 Цивільного кодексу України, статтею 223, частиною 4 статті 315, статтею 307 Господарського кодексу України, статтями 2, 3, 6, 37, 105, 129, 136 Статуту залізниць України, Правилами видачі вантажів, Правилами складання актів, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття", м. Надвірна на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат", м. Запоріжжя 1167 грн. 77 коп. основної суми, 53 грн. 99 коп. державного мита і 62 грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

В решті позову та до першого і другого відповідачів відмовити.

Суддя Л.Д.Пуппо