Ухвала суду № 22318343, 22.03.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/458/12

Справа № 22ц-13667/11 Головуючий у 1 й інстанції - Алтунін О.В.

Доповідач - Лисична Н.М.

Категорія 56

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2012 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Лисичної Н.М.

суддів Калиновського А.Б., Каратаєвої Л.А.

при секретарі Бондаренко В.В.

розглянувши апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" на заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2011 р. по справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2011 р. позов ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави задоволено частково: Передано в заклад ПАТ КБ «ПриватБанк»шляхом вилучення у ОСОБА_2 належного їй на праві власності заставленого майна - автомобілю «Фольксваген»державний номер НОМЕР_1.В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNDBAE00000011 від 19.07.2007 р. у розмірі 28479,06 доларів США звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль «Фольксваген-Т4»державний номер НОМЕР_1, що належать на праві власності ОСОБА_2 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" ставиться питання про скасування рішення суду в частині відмови в задоволені позову, а саме щодо звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу автомобіля Volkswagen, модель: Т4, рік випуску 1999, тип ТЗ: пасажирський автобус, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачці ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги і позовних вимог колегія суддів вважає необхідним скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного договору № DNDBAE00000011 від 19.07.2007 р. відповідач ОСОБА_2 отримала від ЗАТ КБ «Приватбанк»(ПАТ КБ «Приватбанк»після зміни найменування) кредит у розмірі 23695 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08% на рік з кінцевим терміном повернення 19.07.2012 року та взяла на себе зобов'язання щомісячного повернення часток кредиту. В якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за даним договором, 19.07.2007 р. між сторонами було також укладено договір застави належного відповідачці автомобілю «Фольксваген-Т4»державний номер НОМЕР_1.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог даного кодексу.

Статтею 530 ЦК України визначається, що зобов'язання повинні бути виконанні у встановлений строк його виконання.

Відповідно до ст.ст.1049, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Проте, ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань щодо своєчасного повернення сум кредиту не виконала, у зв'язку з чим, станом на 30.06.2011 р. має заборгованість за кредитним договором у розмірі 28479,06 доларів США.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Пунктами 15.1-15.11 укладеного між сторонами договору застави автотранспорту передбачено право заставодержателя звернути стягнення на заставлене майно у разі порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Враховуючи зазначено суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави на суму заборгованості за кредитним договором.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог в частині надання позивачу права продажу предмету застави суд правильно зазначив, що вони не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу», ст.591 ЦК України звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують.

Ухвалене по справі рішення суду є законним і обґрунтованим, тому колегія суддів вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст..ст.303, 307, 308 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилити.

Заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2011 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді