Ухвала суду № 22313734, 02.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15475/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду від 16.12.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Віллар»до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «ВІЛЛАР»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Печерської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії.

Окружний адміністративний суд м. Києва своєю постановою від 16.12.2011 року позовні вимоги задовольнив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, третя особа - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

В суді першої інстанції було встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «ВІЛЛАР»було створено 10.11.1993 року та зареєстровано Київською міською державною адміністрацією за реєстровим номером 152-2336 лтд. Позивач був перереєстрований Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 23.07.1997 року (запис № 1070120 0000 019846, код ЄДРПОУ 21545347), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, Статутом товариства.

У звязку зі смертю ОСОБА_4, влітку 2011 року було проведено систематизацію документації, в результаті якої, було встановлено, що останні зміни до Статуту товариства, які були повязані зі зміною назви товариства та виходом одного учасника, проведені державним реєстратором Печерської районної у м. Києві державної адміністрації без договору відчуження частки учасника товариства, що вийшов. 07.09.2011 року позивач звернувся до відповідача з заявою (вих. № 21) про скасування державної реєстрації змін до Статуту від 20 жовтня 2009 року, так як було подано неповний пакет документів.

Листом від 05.10.2011 року за № 6331/5/11 відповідач відмовив позивачу в скасуванні останньої державної реєстрації змін до статуту.

20.10.2009 року відповідачем проведено державну реєстрацію змін до Статуту позивача, шляхом викладення його у новій редакції, за якою змінився кількісний склад учасників товариства і розмір їх часток, а також внесені зміни у назву товариства. Нове найменування позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «ВІЛЛАР».

Судом першої інстанції було встановлено, що замість трьох учасників ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 учасниками товариства зазначено дві особи: ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Зміни до Статуту щодо кількісного складу учасників товариства були зареєстровані на підставі заяви про вихід з учасників товариства ОСОБА_3, який володів 25 % статутного капіталу на суму 07 грн. 50 коп.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та зазначає, що згідно з п. «д»ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»до матеріальних прав учасника товариства належить право здійснювати відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Судом першої інстанції було встановлено, що договір відчуження частки ОСОБА_3 будь-кому при реєстрації змін у складі засновників товариства не надавався, у матеріалах реєстраційної справи він також відсутній, що підтверджує реєстрацію змін до Статуту позивача без договору відчуження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», ч. 1 ст. 147 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства, а також вийти з товариства. Поняття відступлення частки включає в себе такі дії як міна, дарування, продаж тощо.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Таким чином, частка у статутному капіталі товариства є приватною власністю учасника товариства, а тому при відступленні частки у статутному капіталі та виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю його воля може бути висловлена тільки шляхом укладання договору відчуження. Саме договір відчуження є документом, який підтверджує перехід частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи.

При проведенні реєстрації змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «ВІЛЛАР», у частині складу учасників товариства, відповідачу не було надано договору про відчуження частки ОСОБА_3 на користь іншого учасника товариства ОСОБА_4

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»(в редакції станом на 20.10.2009 року), у разі внесення змін до установчих документів, які повязані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Згідно зі ст. 29 зазначеного Закону, у разі внесення змін до установчих документів, які повязані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), нотаріально посвідчена копія документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства (у даному випадку це є договір про відчуження частки у статутному капіталі товариства іншій особі).

Повноваження щодо реєстрації змін до установчих документів, в результаті яких частка в статутному капіталі ОСОБА_4 була збільшена на 25 відсотків, були покладені на нього ж, ОСОБА_4, на підставі довіреності товариства № 15 від 23.09.2009 року. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_4 не мав права вчиняти дії щодо реєстрації змін до установчих документів товариства та подавати такі документи відповідачу, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач провів державну реєстрацію змін до установчих документів, які повязані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи без договору ОСОБА_3 про відчуження ним своєї частки на користь іншого учасника товариства ОСОБА_4 та належно оформленої довіреності товариства, а тому дії відповідача не відповідають вимогам ст. ст. 8, 41 Конституції України, ст. ст. 10, 53 Закону України «Про господарські товариства», ст. ст. 11, 147, 202, 238, 328, 346 ЦК України, ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду від 16.12.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.І. Маслій

В.В. Файдюк

Повний текст ухвали виготовлений 05.03.2012 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І. Файдюк В.В.