Ухвала суду № 22313290, 06.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8870/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Хижняк І.В.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді- Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі- Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційні скарги Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107»до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві про визнання недійсними рішення про застосування фінансових санкцій № 262588/32-1280317 від 30.05.2011 року та № 262588/32-1280318 від 30.05.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій № 262588/32-1280318 від 30.05.2011 року. В іншій частині адміністративного позову відмовлено. При цьому, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині, виходив з того, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», нерозміщення Позивачем наочної інформації без встановленого факту необладнання останнім спеціально відведених для куріння місць не може бути самостійною підставою для застосування штрафу.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати оскаржувану постанову в частині визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 262588/32-1280318 від 30.05.2011 року. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Зазначає, що судом не прийнято до уваги те, що в акті перевірки зазначено про відсутність наочної інформації щодо дозволу та заборони куріння.

Також Позивач, вважаючи, що зазначене рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити оскаржувану постанову та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 262588/32-1280317 від 30.05.2011 року. В своїй апеляції зазначає, що судом не враховано того, що сертифікована продукція є такою, що імпортована та пройшла митне оформлення у встановленому порядку, у звязку з чим є підакцизним товаром.

У судовому засіданні представник Відповідача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги Позивача.

Представник Позивача в судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу Відповідача залишити без задоволення, змінити постанову суду першої інстанції та задовольнити вимоги апеляційної скарги Позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Позивача та Відповідача необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Відповідачем було здійснено фактичну перевірку в кафе-барі за адресою: м. Київ, б-р Л. Українки, 34, в якому здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами на підставі відповідних ліцензій, що належить Позивачу. За результатами даної перевірки Відповідачем складено Акт № 0287/01/35122522 від 27.04.2011 року “Про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами”. У вказаному акті зазначено, що Позивачем допущено наступні порушення: в реалізації знаходяться алкогольні напої, описані в додатку № 1 до Акта перевірки, без наявності марок акцизного податку встановленого зразка; в кафе-барі відсутня наочна інформація щодо дозволу та заборони куріння, яка складається з графічних знаків та тексту такого змісту: “Куріння заборонено!”, “Місце для куріння”, “Куріння шкодить Вашому здоровю!”.

На підставі зазначеного акту перевірки Відповідачем було прийнято рішення №262587/32-128/0317 від 30.05.2011 року про застосування фінансових санкцій за порушення ст. 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, згідно з абзацом 15 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у вигляді штрафу в розмірі 10356 грн. Також, на підставі зазначеного акту перевірки Відповідачем було прийнято рішення №262588/32-128/0318 від 30.05.2011 року про застосування фінансових санкцій за порушення ст. 15-2 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, згідно з абзацом 10 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Так, відповідно до абзацу 15 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” за зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку до субєктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до абзацу 3 ч. 4 ст. 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854, зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка обємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Як убачається з матеріалів справи, в тому числі і з додатку № 1 до Акту перевірки, судом першої інстанції правильно встановлено факт наявності у Позивача на момент перевірки алкогольних напоїв, які знаходилась в реалізації кафе-бару останнього, без наявності марок акцизного податку встановленого зразка.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги Позивача, щодо неприйняття до уваги судом першої інстанції приписів ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію»та ст. 15 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»та погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сертифікати відповідності свідчать про належну якість продукції та жодним чином не можуть підтверджувати наявність марок акцизного податку на момент фактичної перевірки, оскільки наявність чи відсутність марок акцизного податку на алкогольних напоях встановлюється візуально.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про доведеність факту порушення Позивачем вимог ст. 11 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” в частині реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку.

Таким чином, застосування до Позивача штрафних санкцій у розмірі 10356,00 грн. є обґрунтованим, рішення суду першої інстанції в цій частині законним, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Разом з тим, абзацом 10 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” встановлено, що у разі необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст. 15-2 цього Закону, до субєктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 3 400 гривень.

Приписами ст. 15-2 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” встановлено, що у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: “Куріння заборонено!”. У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: “Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоровю!”. У закладах громадського харчування відводиться не менше 50 відсотків площі торгових залів таких закладів для обслуговування осіб, які не курять. Власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобовязані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоровю людини куріння тютюнових виробів. У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: “Місце для куріння” та інформація про шкоду, яку завдає здоровю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: “Куріння шкодить Вашому здоровю!”.

Проте, зі змісту акту перевірки убачається, що під час перевірки Відповідачем не було встановлено факт обладнання чи необладнання Позивачем спеціально відведених для куріння місць. Перевіркою встановлено лише нерозміщення наочної інформації: “Куріння заборонено!”, “Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоровю!”.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не розміщення наочної інформації такого змісту, як: “Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоровю!” без встановлення факту необладнання спеціально відведених для куріння місць, не може бути самостійною підставою для застосування штрафу.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визнав протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Відповідача №262588/32-128/0318 від 30.05.2011 року.

Крім того, проаналізувавши норми Податкового кодексу України, дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що Відповідачем проведено фактичну перевірку Позивача, а не документальну невиїзну перевірку, а також те, що факт отримання примірника Акта перевірки Позивачем не заперечується, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що порядок проведення та оформлення перевірки Позивача здійснено без суттєвих порушень чинного законодавства.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Позивача та Відповідача залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-107»до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в м. Києві про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В. Шурко О.І.