Ухвала суду № 22313196, 06.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-25/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Старова Н.Е.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів- Кузьменка В.В., Шурка О.І.

при секретарі- Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколайф»до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області, Головного управління Державного казначейства України в Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2008 року ТОВ «Еколайф»звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Васильківської ОДПІ Київської області та ГУ державного казначейства України в Київській області, з урахуванням змін позовних вимог, про: визнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000182340/0 від 20.03.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1160416,00 грн., податкового повідомлення-рішення № 0000462340/2 від 04.08.2008 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1160266,00 грн., податкового повідомлення-рішення № 0000272340/0 від 23.04.2008 року, про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1608041.0 грн.; стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Еколайф», в якості бюджетного відшкодування ПДВ суму коштів у розмірі 2768457,00 грн., для чого зобов'язати Головне управління державного казначейства України у Київській області відшкодувати Позивачу з Державного бюджету України кошти у розмірі 2768457,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000272340/0 від 23.04.2008 року, про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1608041.0 грн., № 0000182340/0 від 20.03.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1160416,00 грн., № 0000462340/2 від 04.08.2008 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1160266,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач 1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду від 20.07.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. При цьому вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовано норми матеріального права та не в повному обсязі встановлено обставини, що мали значення для справи.

В судовому засіданні представник Позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити постанову суду без змін.

Представники Відповідачів в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, просили скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Відповідачем 1 було проведено перевірку Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період листопад 2007 року. За результатами даної перевірки було складено акт перевірки № 481/23-2/31856409 від 11.03.2008 р.

Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано, що Позивачем перераховано постачальнику у жовтні 2007 року загальну суму у розмірі 9446887,0 гривень (в т.ч. ПДВ 1574481,16 грн.). При цьому, Погашено кредиторську заборгованість за товари, отримані Позивачем в попередніх податкових періодах на суму 6965724,0 гривень, яка виникла станом на 01.10.2007 року. Тому, на думку податкового органу, при визначенні суми бюджетного відшкодування за листопад 2007 року Позивачем зайво включено до податкового кредиту попереднього податкового періоду (жовтень 2007 року) суму ПДВ в розмірі 1160416,0 гривень.

На підставі акту № 481/23-2/31856409 від 11.03.2008 р. Відповідачем 1 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000182340/0 від 20.03.2008 року, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1160416,0 гривень.

Позивач не погоджуючись із таким податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до ДПА в Київській області

Розглянувши зазначену скаргу, ДПА в Київській області винесло рішення від 30.07.2008 року № 849/10/25-017/05-558. На підставі рішення про результати розгляду скарги Відповідачем 1 складено податкове повідомлення-рішення від 04.08.2008 року № 0000462340/2, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1160266,0 гривень.

Крім того, Відповідачем 1 було проведено виїзну планову перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 01.01.2008 р. За результатами зазначеної перевірки Відповідач 1 склав акт № 710/23-112/31856409 від 17.04.2008 р.

В зазначеному акті перевірки зафіксовано, що із загальної суми, перерахованої постачальнику у листопаді 2007 року у розмірі 13083314,0 грн. (в т.ч. ПДВ 2180552,0 грн.). Позивачем погашено кредиторську заборгованість за товари, отримані Позивачем в попередніх податкових періодах у сумі 9459585,0 грн., яка виникла станом на 01.11.2007 року, а до складу оплаченого податкового кредиту попереднього податкового періоду (листопад 2007 року) за отримані у тому ж періоді товари (послуги) включена різниця в сумі 3623729,0 грн. (13083314,0 грн. - 9459585,0 грн.) в т.ч. ПДВ 603955,0 грн. В результаті цього, на думку податкового органу, Позивачем завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2007 року на 1608041,0 грн.

На підставі даного акту перевірки № 710/23-112/31856409 від 17.04.2008 р. Відповідачем 1 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272340/0 від 23.04.2008 року, яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1608041,0 гривень.

Дослідивши матеріали справи, а саме первинну бухгалтерську та податкову документацію Позивача, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно зроблено висновок про те, що суми бюджетного відшкодування з якими не погоджується Відповідач у своїх податкових повідомленнях-рішеннях № 0000182340/0 від 20.03.2008 року та № 0000462340/2 від 04.08.2008 р. визначені відповідно до пп. „а" пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі - Закон №168/97-ВР) та повністю відповідають сумі податку, сплаченій Позивачем у попередньому податковому періоді постачальнику товару.

Так, судом першої інстанції правильно встановлено, що в жовтні 2007 року постачальнику товарів TOB «Тульчинський маслосирзавод»було сплачено за отримані товари 9446887,0 грн., в т.ч. ПДВ - 1 574 481,0 грн.

Відповідно до вимог ст. 534 ЦК України черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями, може бути встановлена договором між сторонами.

Ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до договору № 01 від 08.05.2007 р., укладеного між Позивачем та TOB «Тульчинський маслосирзавод»на купівлю-продаж продукції та додаткової угоди до нього від 30.05.2007 р., при проведенні розрахунків за здійснені поставки товару, Покупцем в першу чергу погашається вартість поставок товару, здійснених в поточному місяці.

На виконання умов договору між Позивачем та TOB «Тульчинський маслосирзавод»було звірено розрахунки, за наслідками чого було складено акт звірки взаєморозрахунків від 01.11.2007 р. В даному акті визначено, що в жовтні 2007 року Позивачем оплачено товар, який відвантажувався згідно розхідних накладних у жовтні 2007 року. При цьому, сума кредиторської заборгованості, яка мала місце на 01.10.2007 року в розмірі 6965724,0 грн., залишилась непогашеною на кінець місяця.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що Позивачем до рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за листопад 2007 року правильно включено суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, яка фактично сплачена постачальникам товарів у попередньому податковому періоді.

Крім того, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що згідно поданої Позивачем декларації з ПДВ за грудень 2007 р. та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, Позивачем заявлено до відшкодування на розрахунковий рахунок за грудень 2007 року суму в розмірі 2211996,0 грн. Зазначена сума бюджетного відшкодування визначена відповідно до вимог пп. „а" підпункту 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України № 168/97-ВР та повністю відповідає сумі податку, сплаченій Позивачем у попередньому податковому періоді постачальнику товару.

Так, у листопаді 2007 року постачальнику товарів TOB «Тульчинський маслосирзавод»було сплачено за отримані товари 13083314,0 грн., в т.ч. ПДВ - 2180552,33 грн.

На виконання умов договору між Позивачем та TOB «Тульчинський маслосирзавод»№ 01 від 08.05.2007 р. та додаткової угоди до нього від 30.05.2007 р., складено акт звірки взаєморозрахунків від 03.12.2007 р. згідно якого визначено, що в листопаді 2007 року Позивачем оплачено товар, який відвантажувався згідно розхідних накладних у листопаді 2007 року, сума кредиторської заборгованості, яка мала місце на 01.11.2007 року в розмірі 9 459 585,0 грн. залишилась непогашеною на кінець місяця.

Таким чином, судом першої інстанції правильно зроблено висновок, що Позивачем до рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за грудень 2007 року правильно включено суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, яка фактично сплачена постачальникам товарів у попередньому податковому періоді.

Крім того, зробивши аналіз податкового законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в податковому законодавстві України відсутня норма, якою передбачено обов'язковість урахування при розрахунку суми оплаченого податкового кредиту з ПДВ суми кредитового сальдо на початок звітного податкового періоду. Таким чином, висновок Відповідача про те, що розрахунок суми оплаченого податкового кредиту з ПДВ проводиться з вирахуванням оплати по кожній окремій податковій накладній включеній до Розділу 1 «Отримані податкові накладні»реєстру отриманих та виданих податкових накладних та з урахуванням кредитового сальдо станом на початок звітного податкового періоду окремо по кожному постачальнику, є безпідставним і необґрунтованим.

Отже, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що Позивачем надано всі докази включення до розрахунку бюджетного відшкодування за листопад та грудень 2007 року сум податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично були сплачені постачальникам товарів у попередньому податковому періоді.

Таким чином, проаналізувавши положення «а» ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 р. № 213), якими визначено процедуру визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, законодавство не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару (покупця) виникло зобов'язання перед постачальником.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та повно та всебічно дослідив всі обставини справи.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколайф»до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області, Головного управління Державного казначейства України в Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення боргу, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В. Шурко О.І.