Рішення № 22313186, 27.03.2012, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

                                                                                                              Провадження № 2/0519/615/12р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Помогайбо В.О., при секретарі Колпаковій К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за позовом Публічного ОСОБА_1 Товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»в особі відділення № 102 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -          

                                                   ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь Публічного ОСОБА_1 Товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1 (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») по укладеному кредитному договору № 400039584 від 07.02.2008 року суму заборгованості в розмірі –7792,83 грн., судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову в суд, в розмірі 77,93 грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., з тих підстав, що відповідач не виконує своїх зобов'язань по поверненню кредиту.

          У судовому засіданні представник позивача –ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на задоволенні позову на підставах, викладених у позовній заяві.

Відповідачка в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог ПАТ «ВіЕйБі Банк»посилаючись на їх безпідставність та пояснила, що кредитний договір між нею та Банком не укладався, вона дійсно мала намір укласти із Банком договір на отримання кредиту, але згодом передумала. Кредитний договір вона не підписувала, грошові кошти у кредит не отримувала, з цього приводу вона зверталася до Жовтневого РВ ММУМ із заявою про порушення кримінальної справи відносно співробітників банку за фактом шахрайства. Просила у задоволені позову відмовити.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, встановив наступне.

07.02.2008 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк»та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № 400039584 (далі –Кредитний договір), за умовами якого Позивач надав ОСОБА_2, кредит в сумі 4729,95 грн., (п. 1.1. Кредитного договору), зі сплатою 6 відсотків річних (п. 1.4. Кредитного договору), сплатою комісії в сумі 94,13 грн., та кінцевим терміном погашення по 08.02.2011 року (п. 1.3. Кредитного договору).           

Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного Кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст.509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідач усі свої договірні зобов’язання виконує належним чином.

Статтею 629 ЦК України чітко встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проте, Відповідачка всупереч умовам Кредитного договору (п.п.2.4., 3.3.3) та вимогам чинного законодавства України, не сплатила щомісячні платежі на повернення Кредиту, у строк, встановлений Кредитним договором (п.2.3, 2.4.), зокрема, відповідно до Графіку погашення кредиту (додаток №1 до Кредитного договору), що підтверджується розрахунком заборгованості, який був наданий суду позивачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогам цього Кодексу.

Але зобов’язання за кредитним договором щодо сплати кредиту та відсотків за користування кредитом виконувались з порушенням умов договору та залишаються такими по теперішній час. Всупереч умовам договору відповідачка не одноразово затримував сплату кредиту та відсотків за кредитом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Також Кредитним договором передбачено право Позивача (Банку) вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у випадку невиконання або неналежного виконання Відповідачем (Позичальником) своїх зобов’язань за Кредитним договором (п.п. 3.2.6)

Згідно з розрахунком заборгованості по Кредитному договору, що додається, загальний розмір невиконаних зобов’язань відповідачки перед Позивачем станом на 04.05.2011 року становить 7792,83 гривень та складається з:           заборгованості за кредитом –4314,85 гривень, несплачений відсотків за користування кредитом –371,69 гривень; комісії - 3106,29 гривень, та плати за пропуск платежів - 0,00 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного Кодексу України, якщо договором позики (кредиту) встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.          

Із посиланнями відповідачки на той факт, що вона не укладала із Банком кредитний договір №400039584 від 07.02.2008р., та не підписувала його, суд погодитися не може, оскільки на підтвердження цих обставин відповідачкою суду не надано жодного об’єктивного та безперечного доказу. Крім того, ці твердження відповідачки спростовується копією постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 10.01.2012р., згідно якої у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_2 по ст. 190 КК України відмовлено, а також розрахунком заборгованості за кредитним договором №400039584 від 07.02.2008р., з якого вбачається, що ОСОБА_2 частково сплачувалися кредит, відсотки на строкову суму, комісія за РО та плата за пропуск платежів.

Суд вважає, що оскільки відповідачкою порушені умови договору щодо повернення кредиту, тому, вимоги позивача обґрунтовані і суд, позов задовольняє в розмірах, які визначені в розрахунку заборгованості, який наданий суду позивачем, тому як суд приходить до висновку про його вірне нарахування.

На підставі ст. ст. 526, 543, 546, 549, 1050 ч. 2 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 197 ч.2, 213, ЦПК України, суд -

                                                            ВИРІШИВ:

Позов Публічного ОСОБА_1 Товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1»в особі відділення № 102 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного ОСОБА_1 Товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» (р/р 37396880020, МФО 380537, ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за кредитним договором № 400039584 від 08.02.2011 року в сумі 7792 гривень 83 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного ОСОБА_1 Товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» (р/р 37396880020, МФО 380537, ЄДРПОУ 19017842) судовий збір у розмірі 77,93грн., витрати на інформаційне –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

          Суддя:                                                                      В.О. Помогайбо