Ухвала суду № 22313144, 06.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2614/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П.

Суддів: Твердохліб В.А., Костюк О.Л.

за участю секретаря: Павленко Т.А.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2011 року в справі за адміністративним позовом Корпорації «Артеріум»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В

Позивач Корпорація «Артеріум»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000194030 від 11.02.011 року, №0000224030 від 11.02.2011 року, №0000234030 від 11.02.2011 року та №0000244030 від 11.02.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2011 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Спеціалізована державна податкова інспекція у місті Києві по роботі з великими платниками податків подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2011 року та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з»явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків проведено виїзну планову перевірку Корпорації «Артеріум»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки № 17/40-30/33406813 від 20.01.2011 року, яким встановлено порушення позивачем п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого завищено валові витрати на суму 3677099 грн. та п7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.2, пп.7.4.3, пп.7.4.4, п.7.4, ст. 7 та абз. «а» пп..7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого завищено від»ємне значення різниці між сумою. Податкових зобовязань та податкового кредиту на загальну суму 294714 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 244306 грн., а також занижено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 178294 грн.

На підставі вищезазначеного акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення №0000194030 від 11.02.011 року, №0000224030 від 11.02.2011 року, №0000234030 від 11.02.2011 року та №0000244030 від 11.02.2011 року, якими встановлено позивачу обовязок сплатити 1149094 грн., із них: за основним платежем податку на прибуток приватних підприємств, код платежу 11021000, - 919275 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями229819 грн., визначено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 178294 грн., встановлено сплату суми грошового зобовязання в розмірі 305382 грн., код платежу 14010100, з якого за основним платежем ПДВ 244306 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 61076 грн. та встановлено суму завищення відємного значення ПДВ в розмірі 294714 грн. та сплату штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 73680 грн.

Як встановлено судом, зазначені висновки відповідачем зроблені за результатами аналізу договорів з дослідження ринку та реклами по просуванню товарів, знаків для товарів і послуг, а також послуг позивача, укладених з ТОВ «АРТ-БТЛ»№1/332 від 24 лютого 2009 року з ТОВ «А-М Україна»№ 03/209/946 від 27 квітня 2009 року, а також за результатами аналізу податкових накладних, виписаних АТ «Галичфарм».

Так, відповідно до договору від 24.02.20009 року № 1/332, укладеного між ТОВ «АРТ-БТЛ»та Корпорацією «Артеріум», Агенція (ТОВ «АРТ-БТЛ») бере зобовязання надавати Замовнику ( Корпорація «Артеріум») послуги з реклами по просуванню товарів, знаків для товарів і послуг, а також послуг замовника, та з дослідження ринку, детальний опис яких вказується в додатках.

Договором від 27.04.2009 року № 03/209/946, укладеного між ТОВ «А-М Україна»та корпорація «Артеріум»визначено, що товариство зобовязується надати послуги з реклами по просуванню товарів та послуг корпорації у відповідності з переліком, вказаних в Додатках, що є невід»ємною частиною Договору.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробника та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у т.ч. витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Пунктом 19 ПС(Б)О-16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318 визначено, що витрати на збут включають і, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг).

За змістом статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не вимагається підтвердження витрат на проведення маркетингових, мерчандайзингових та інших послуг додатковими документами.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем та виконавцями послуг були оформлені і відображені в бухгалтерському обліку та фінансовій і податковій звітності первинні документи, що фіксують факт отримання послуг від контрагентів ТОВ «А-М Україна»та ТОВ «АРТ-БТЛ», що дало можливість віднести їх вартість до складу валових витрат позивача.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що послуги, передбачені договорами про надання рекламних та інших послуг, які були укладені між позивачем та його контрагентами, повязані з продажем та придбанням продукції позивача, та стосуються продукції (товару), постачання якої є господарською діяльністю позивача, що дає підстави віднести їх вартість до складу валових витрат підприємства, а суми ПДВ до податкових накладних, виписаних ТОВ «А-М Україна»та ТОВ «АРТ-БТЛ»- до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що оптова торгівля лікарськими засобами корпорації є статутним та ліцензійним видом господарської діяльності корпорації, що підтверджується самим Статутом.

Так, згідно договору від 24.02.2009 року, ТОВ «АРТ-БТЛ»взяло на себе зобовязання надавати послуги корпорації «Артеріум»з реклами по просуванню товарів, знаків для товарів і послуг, а також послуг Замовника, та з дослідження ринку, детальний опис яких вказуються в Додатках.

За змістом Договору від 27.04.2009 року ТОВ «А-М Україна»зобовязалось надавати послуги з реклами по просуванню товарів та послуг корпорації у відповідності з переліком, вказаних в Додатках, що є невід»ємною частиною Договору.

Отже, суд дійшов вірного висновку про те, що послуги, які надавались позивачу ТОВ «А-М Україна»і ТОВ «АРТ-БТЛ»та придбавались позивачем, стосуються товарів, поставка\продаж яких є господарською діяльністю позивача. Крім того, судом встановлено, що на період надання послуг обсяги товарообороту та дохід позивача від продажу товару зростали, а отже витрати, понесені позивачем на оплату таких послуг, є економічно обґрунтованими.

Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними ( пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість».

Як встановлено судом і дана обставина підтверджується матеріалами справи, податковий кредит по отриманих позивачем послугах підтверджується податковими накладними.

Отже, позивач правомірно включив вартість вищевикладених послуг до складу валових витрат, а також правомірно включив до складу податкового кредиту відповідну суму ПДВ, сплаченого у звязку з придбанням послуг. Будь-яких порушень вимог п.5.1, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»та пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» під час розгляду справи встановлено не було.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст.. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів ( у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих періодах у межах господарської діяльності платника податку.

Наявність у податкових накладних додаткових реквізитів не можна розцінювати як виключну підставу для висновку про відсутність у платника податку права на формування податкового кредиту із сплачених сум ПДВ, оскільки за змістом пп.7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з Порядком ведення Реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженої Наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244, у графі 1 розділу 1 реєстру «Отримані податкові накладні»записується порядковий номер податкової накладної, розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, інших подібних документів, укладених у пп. 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та документа, я кий засвідчує факт придбання товарів, вантажної митної декларації. Указаний порядковий номер переноситься на зазначений документ ( п.9.1 Порядку). Відповідно до п.9.4 Порядку, у графі 4 проставляється номер податкової накладної чи іншого документа, указаного в пп. 9.1.

Порядок обовязкових реквізитів податкової накладної визначений пп..7.2.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно пункту 5 Порядку № 165, податкова накладна вважається недійсною лише у випадку, якщо вона виписана особою, не зареєстрованою платником ПДВ.

Податкові накладні, виписані АТ «Галичфарм», містять всі передбачені законодавством реквізити і складені у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», п.3 Наказу ПДА України від 30.05.1997 року № 165.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності включення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту відповідних звітних періодів на підставі податкових накладних, що виписані АТ «Галичфарм»з використанням літери.

Так, згідно з пп.7.7.1 Закону України «Про ПДВ», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від»ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Якщо у наступному податковому періоді суму, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від»ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від»ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах, постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що суми ПДВ, включені позивачем до податкового кредиту відповідних звітних періодів на підставі податкових накладних, що виписані АТ «Галичфарм»з використанням літери належним чином підтверджені податковими накладними, а тому їх віднесення до податкового кредиту є законним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість та законність прийнятого судом першої інстанції рішення, оскільки воно ухвалено на підставі повно і всебічно з»ясованих обставинах, підтверджених доказами.

Доводи апеляційної скарги, викладені відповідачем, висновків суду першої інстанції не спростовують та не підтверджуються відповідними доказами, зібраними в ході розгляду справи.

Відповідно до ст. 198, 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О. Твердохліб В.А. Повний текст виготовлено: 13 березня 2012 року.