Ухвала суду № 22313041, 06.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3072/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

за участю секретаря: Павленко Т.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Сервіс»до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01.2011 року № 0000172320/0 відповідно до якого позивачу було визначено податкове зобовязання з ПДВ у розмірі 1685 841,25 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2011 року позов задоволено, визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції від 20.01.2011 року № 0000172320/0.

Не погоджуючись із зазначеним рішення суду, відповідач Бориспільська обєднана державна податкова інспекція Київської області подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши осіб, що з»явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

07.12.2010 року ДПА у Київській області проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Сервіс»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»за період з 01.07.2008 року по 30.06.29010 року.

Під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем положень пп..7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження позивачем ПДВ на суму 1348673 грн.: за грудень 2008 року у розмірі 833333 грн.; за січень 2009 року у розмірі 41421 грн.; за лютий 2009 року в розмірі 473919 грн.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт № 1/35-022/35602713 від 15.01.2011 року.

На підставі викладених в акті порушень податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2011 року № 0000172320/0 відповідно до якого позивачу відповідно до пп..54.3.2 п.54.3 ст. 54 , п.123.1 ст. 123 Податкового Кодексу України визначено суму податкового зобовязання по ПДВ у розмірі 1685841,25 грн., в т.ч. за основним платежем 1348673 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 337168,25 грн.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

Так, між позивачем ТОВ «БФ Сервіс» та ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»укладено договір підряду на виконання робіт по монтажу підвідного газопроводу від 14.08.2008 року № 48.

За змістом зазначеного договору, підрядник ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»зобовязався своїми силами і засобами згідно із затвердженою замовником ТОВ «БФ Сервіс»проектно-кошторисною документацією, виконати роботи по монтажу підвідного газопроводу на обєкті - «Завод з виготовлення металоконструкцій з вбудованими офісними приміщеннями на території Мартусівської сільської ради Бориспільського району Київської області».

Фактом підтвердження належного виконання підрядних робіт є підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Позивачем та ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»підписали документи первинного бухгалтерського обліку, а саме акти КБ-2в за вересень, жовтень та листопад 2008 року, а товариство виписало на адресу позивача належним чином оформлені податкові накладні на загальну суму 41605 грн. ( в т.ч. ПДВ 6934,17 грн.).

Загальна вартість виконаних товариством підрядних робіт становить 8092072 грн.. Розрахунки між субєктами господарювання здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками.

Позивач після отримання податкових накладних відніс до складу податкового кредиту за грудень 2008 року та січень-лютий 2009 року суми сплаченого ПДВ у складі ціни придбаних послуг.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що висновки податкового органу стосовно нікчемності господарських операцій між позивачем та ТОВ«Діа-Юнайтед будівельна та торгова група» є безпідставними.

Відповідно до ст. 205 частини 5 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно 215 частини 2 ЦК України недійсним є право чин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний договір). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Правочин є правомірним якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст. 204 частина 1 ЦК України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору, сторони договору позивач та ТОВ«Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»- підписали податкові накладні на суму 8 092042 грн., первинні облікові документи, зокрема № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт»та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат», а також належним чином засвідчені копії банківських виписок, що підтверджують факт перерахування коштів за отримані роботи.

Крім того, законність та реальність договору підтверджується наступними обставинами.

Як встановлено судом першої інстанції і це підтверджується дослідженими у справі доказами, внаслідок спорудження системи газопостачання, за участю експлуатуючої організації ВАТ «Київоблгаз», на підставі виконавчо-технічної документації та актів про приймання закінченого будівництва обєкту системи газопостачання, підтверджено факт спорудження відповідного обєкту у жовтні-листопаді 2008 року та перевірено на відповідність .

В подальшому, між ВАТ «Київоблгаз»та позивачем 03.12.2008 року укладено договір № 91 на виконання технічного обслуговування і ремонту систем газопостачання, а 31.12.2008 року укладено договір № 30499 на транспортування природного газу.

Таким чином, доказів, які б свідчили про нікчемність укладеного між позивачем та ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група», оскільки він не створює юридичних наслідків, в ході розгляду справи відповідач не надав і таких доказів судом не було встановлено.

Із листа ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 13.09.2011 року №6093/10-323 та долучених до нього документів вбачається, що відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2010 року припинено юридичну особу ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»у звязку з неподанням протягом року органам ДПС податкових декларацій.

Проте, із змісту даного рішенням Київського окружного адміністративного суду вбачається, що підприємство не подає звітність до податкових органів з першого півріччя 2009 року по податку на прибуток та з серпня 2009 року по ПДВ.

Крім того, у рішенні зазначено, що у справі відсутні докази, які б свідчили, що діяльність зазначеного товариства була спрямована на нанесення шкоди економічним інтересам держави, відсутні, а тому суд відмовив у задоволенні позовних вимог податкового органу про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації товариства.

Крім того, суд першої інстанції вірно встановив, що під час проведення перевірки звітності з ПДВ, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва не було встановлено порушень вимог податкового законодавства з боку ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група», що призвело б до донарахування будь-яких податкових зобовязань та притягнення посадових осіб даного товариства до відповідальності. Водночас, анулювання реєстрації товариства як платника ПДВ відбулося 17.07.2009 року, тобто після виконання договірних відносин з позивачем.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про реальність господарських операцій за договором від 14 серпня 2008 року, укладеного між пор змивачем та ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група», а сам правочин відповідає нормам чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - це сума на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп..7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків нарахованих 9сплачених) платником податку за ставкою встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів ( у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням ( будівництвом, спорудженням) основних фондів, у т.ч. при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів ( послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Отже достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів та послуг; використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у звязку з таким придбанням, з урахуванням рівня звичайних цін.

За змістом пп..7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладеної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів ( робіт, послуг) ( пп..7.5.1, п.7.5 ст. 5 Закону).

Виключним випадом не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг) є не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями ) пп..7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону).

Згідно з пп..7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Наявні у справі податкові накладні містять усі дані стосовно змісту операцій з надання послуг, вимоги щодо яких встановлені приписами пп..7.2.1 п.7.2 ст. 7 зазначеного вище закону.

Та обставина, що контрагенту позивача було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість 17.09.2009 року суд першої інстанції вірно зазначив, не є підставою для вважати, що укладений між сторонами договір є нікчемним. Правовідносини між позивачем та товариством мали місце у період з вересня 2008 року по лютий 2009 року, а тому були всі підстави для складання податкових накладних.

З урахуванням вимог статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців можуть вважатися достовірними і використовуватися третіми особами доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього Реєстру є недостовірними, за винятком випадків, коли особа знала або могла знати про це, то такі відомості є недостовірними.

Станом на 18.07.2011 року ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»було зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ, а висновки акту перевірки податкового органу щодо порушень позивачем вимог чинного законодавства є помилковими.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про законність та обгрунтованість висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для прийняття рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Викладені в апеляційній скарзі позивачем доводи, не спростовують висноків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. 160,195,198,200,205,207,212,254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О. Твердохліб В.А. Повний текст виготовлено: 13 березня 2012 року.