Постанова № 22310433, 22.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2012 р. Справа № 5019/2558/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали

касаційної скаргиТОВ "Полісся-Агро"

на ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 12.12.11р.

у справігосподарського суду Рівненської області

за позовомФОП ОСОБА_4

доТОВ "Полісся-Агро"

простягнення в сумі 1 120 900 грн.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не зявились,

відповідача: не зявились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 22.11.2011 господарського суду Рівненської області позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто 1000000, 06 грн. заборгованості, 120900, 32 грн. інфляційних, 3000 грн. витрат на послуги адвоката, 1120, 90 грн. державного мита та 236 на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ "Полісся-Агро" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яку було повернуто без розгляду ухвалою цього суду від 12.12.11 на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України, оскільки до апеляційної скарги не було подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

ТОВ "Полісся-Агро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить скасувати наведену вище ухвалу як прийняту з порушенням норм процесуального права, справу направити на розгляд Рівненського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд апеляційної інстанції послався на те, що скаржником не було доведено підстав, які б зумовлювали суд відстрочити скаржнику сплату судового збору.

Колегія суддів Вищого господарського суду України в даному випадку зважає на п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року N 01-06/1175/2011, в якому вказано, що за приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

З врахуванням не подання скаржником належних та допустимих доказів, які б підтверджували його скрутне матеріальне становище при зверненні до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, а також відсутність таких доказів і на момент розгляду касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу від 12.12.11 Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 5019/2558/11 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.