Ухвала суду № 22310135, 28.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-693/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Колесникова І.С.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Миронівський автоагрегатний завод»до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2011 року позивач звернувся в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області, в якому просив скасувати податкові повідомлення рішення від 27.12.2010 № 0000011700/0 та № 0000342301/0, за якими позивачу донараховано податкові зобовязання по податку з доходів найманих працівників у розмірі 29849, 23 грн. (за основним платежем 5183, 83 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 24665, 40 грн.) та по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 178025, 60 грн. (за основним платежем 129141, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 48884, 60 грн.).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що відповідач у ході проведення перевірки позивача та під час реалізації її наслідків діяв не у спосіб, встановлений законодавством, без дотримання встановленої законом процедури вчинення дій, що в свою чергу призвело до прийняття податкових повідомлень-рішень без належних на то підстав.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції є незаконною і необгрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права, без повного і всебічного зясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 02.11.2010 р. по 29.11.2010 р. посадовими особами Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2010 р.

У ході перевірки перевіряючими встановлено, зокрема, порушення позивачем положень підпункту 4.1.6, пункту 4 статті 4, пунктів 5.1, 5.2, 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР та підпункту 1.1.15 пункту 1.1 статті 1, підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6, підпункту 8.1.1 пункту 8 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 № 889-ІV.

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 10.12.2010р.№ 462/23-011/05408591. На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.12.2010 № 0000011700/0 та № 0000342301/0, за якими позивачу донараховано податкові зобовязання по податку з доходів найманих працівників у розмірі 29849, 23 грн. (за основним платежем 5183, 83 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 24665, 40 грн.) та по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 178025, 60 грн. (за основним платежем 129141, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 48884, 60 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у ході проведення перевірки позивача та під час реалізації її наслідків діяв не у спосіб, встановлений законодавством, без дотримання встановленої законом процедури вчинення дій, що в свою чергу призвело до прийняття податкових повідомлень-рішень без належних на то підстав.

З вказаними висновками не можливо не погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом ДПА України 10.08.2005 р. № 327, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205 (далі Порядок) акт службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

В акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень викладаються в акті чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 1, 6 1.7 Порядку).

Враховуючи приписи абзацу 3, 4 підпункту 2.3.2 пункту 2.3 Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків, операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Пунктом 4.3 Порядку передбачається, що підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

Згідно пунктів 4.5-4.8 Порядку, в подальшому акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в день його підписання реєструється в єдиному журналі реєстрації актів, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Після реєстрації акта перевірки (у той же день) один його примірник (з відповідними додатками) передається керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці обох примірників акта робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала акт, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. У разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання, що перевірений, від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. Акт відмови підписується не менш як трьома службовими особами. При цьому в акті відмови від підпису необхідно зазначити про ознайомлення (чи відмову від ознайомлення) керівника і головного бухгалтера суб'єкта господарювання із змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платника податків. При відмові посадової особи суб'єкта господарювання від отримання одного примірника акта перевірки з відповідними додатками робиться відповідний запис на останній сторінці обох примірників, складається акт відмови від отримання та один примірник акта перевірки з відповідними додатками направляється платнику податків поштою з повідомленням про вручення. При цьому до примірника акта, який зберігається в органі державної податкової служби, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення акта адресату.

Матеріалами справи, в тому числі наказом від 08.06.2011 року № 315 «Про результати службового розслідування»відповідно до якого службових осіб, що проводили перевірку ВАТ «Миронівський автоагрегатний завод»за період роботи з 01.10.08 по 30.09.10 р. та складали акт від 10.12.10 за № 462/23-011/05408591 притягнуто до відповідальності, підтверджується порушення посадовими особами відповідача порядку складання, підписання та вручення акту перевірки позивача та відсутність доказової інформації щодо фактів порушення позивачем податкового законодавства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відсутність в акті перевірки чітко викладеного змісту порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, у поєднанні із фактом існування іншого акту перевірки, що містить у собі викривлені відомості проведеної перевірки та встановлених податковим органом порушень, призвели до фактичної та правової невизначеності зроблених відповідачем і, як наслідок, до неправомірності і передчасності прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Бєлова Л.В. Кучма А.Ю.