Ухвала суду № 22309685, 06.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-456/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Бабенка К.А, Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Євро»ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Євро»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа Євро» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що прийняте рішення відповідача підлягає скасуванню, висновки викладені в акті перевірки щодо фіктивності контрагента ТОВ «Компанія «Бізнес-Ліг໴рунтуються на припущеннях, оскільки підприємство не визнано в суді фіктивним, правочини, на які посилається в акті відповідач в суді не оскаржувалися. Таким чином податкові зобовязання донараховані безпідставно.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2011 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник Товариства з обмеженою вілдповідальністю «Основа Євро»ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що суперечить нормам матеріального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Євро»з питань правовідносин (фінансово-господарських відносин) з ТОВ «Компанія «Бізнес Ліга»протягом квітня 2009 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 261-23-3-34345474 від 20.05.2010 року.

За змістом вказаного акту перевіркою було встановлено порушення позивачем пп. 7.3.1 п. 7.3. п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 1038875,00 грн., в тому числі за квітень 2009 року в сумі 1038875,00 грн

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000362303/0 від 03.06.2010 року на суму 1558313,00 грн., у тому числі за основним платежем 1038875,00 грн., та штрафними санкціями 519438,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення відповідача є правомірним та таким, що прийнято в межах його повноважень та у звязку з виявленими порушеннями позивачем норм чинного законодавства України, при цьому позивачем не було надано доказів на обгрунтування позовних вимог, якими б спростовувався спірний факт вчинення ним порушення податкового законодавства, в той час як відповідачем доведено правомірність свої дій.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

В ході проведеної перевірки встановлено, що між ТОВ “Основа Євро” та ТОВ “Компанія “Бізнес Ліга” були укладені договори на виконання ремонтно-будівельних робіт/послуг. Підрядник ТОВ “Компанія “Бізнес Ліга” в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі статуту з одного боку та ТОВ “Основа Євро”, замовник в особі директора ОСОБА_6, що діє на підставі статуту, з другого боку.

Посадовими особами ДПІ було здійснено виїзд на юридичну адресу ТОВ “Компанія “Бізнес-Ліга”, що зазначена в реєстраційних документах, в результаті чого засвідчено факт незнаходження ТОВ “Компанія “Бізнес-Ліга” за вказаною адресою, про що складено відповідний акт від 14.08.2008 року № 75-23-6.

Інформація щодо зміни місцезнаходження ТОВ “Компанія “Бізнес-Ліга”, яку підприємство у відповідності до п. 4 ст. 83 Господарського кодексу України повинно надати до органу, що здійснював реєстрацію, у юридичній справі підприємства відсутня .

Для встановлення місцезнаходження ТОВ “Компанія “Бізнес-Ліга” ДПІ у Оболонському районі м. Києва на адресу ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва було направлено запит № 296-23 від 19.08.2008 року щодо встановлення місця знаходження ТОВ “Компанія “Бізнес-Ліга”.

Відповідно до інформації, наданої ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва, викладеної у службовій записці № 1386 від 28.11.2008 року, працівниками податкової міліції було здійснено виїзд за місцем реєстрації підприємства ТОВ “Компанія “Бізнес-Ліга”(м. Київ, пр-т Оболонський, 23-А.). За результатами обстеження зафіксовано факт незнаходження підприємства за вказаною адресою. Контактні телефони, зазначені в реєстраційних документах не відповідають дійсності. В ході спілкування із співробітниками інших підприємств, які працюють за адресою м. Київ, пр-т Оболонський, 23а зясовано, що про діяльність та існування ТОВ “Компанія “Бізнес-Ліга” нікому нічого не відомо.

З метою встановлення фактичного місця прописки та проживання громадянина ОСОБА_5 було здійснено запит до адресного бюро м. Києва та Київської області та встановлено, що даний громадянин не є зареєстрованим в м. Києві та Київській області. Згідно статутних документів підприємства ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

З метою отримання пояснень щодо діяльності ТОВ “Компанія “Бізнес-Ліга” відповідачем було направлено запит до УПМ ДПА Запорізької області.

Станом на дату складання акту перевірки відповідачем було отримано відповідь від ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва стосовно керівника підприємства ТОВ “Компанія “Бізнес Ліга”, за змістом якої даний громадянин був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та виписаний 02.09.2003 року за рішенням суду. На даний час проводяться заходи щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_5

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ “Компанія “Бізнес-Ліга” порушено ст. 93 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»оскільки за юридичною адресою ТОВ “Компанія “Бізнес-Ліга” директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.

Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові або місця проживання фізичної особи-підприємця підлягають обовязковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 6 ст. 9 Закону заміна свідоцтва про державну реєстрацію проводиться у разі: внесення змін до установчих документів юридичної особи, якщо ці зміни повязані із зміною найменування юридичної особи; внесення змін до відомостей про юридичну особу, якщо ці зміни повязані із зміною місцезнаходження юридичної особи; внесення змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, якщо ці зміни повязані із зміною імені та/або місця проживання фізичної особи - підприємця; втрати або пошкодження свідоцтва про державну реєстрацію.

Крім того, п. 2 ст. 38 Закону передбачено, що однією із підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Отже, судом першої інстанції було встановлено, що фактичне місцезнаходження та проживання директора ТОВ “Компанія “Бізнес-Ліга” не відоме, фактичне місце здійснення діяльності ТОВ “Компанія “Бізнес-Ліга” встановити немає можливості, дирекція та бухгалтерія ТОВ “Компанія “Бізнес-Ліга” за юридичною адресою не знаходяться, згідно даних розрахунків комунального податку, наданих ТОВ “Компанія “Бізнес-Ліга” до ДПІ у Оболонському районі м. Києва, кількісний склад працівників на підприємстві становить 0 осіб.

Крім того. судом першої інстанції було встановлено, щов ході проведення зазначеної вище планової виїзної перевірки відповідачем було направлено запити на адресу державної адміністрації в Оболонському районі міста Києва до Управління капітального будівництва, архітектури та землевпорядкування та в державний Комітет України з будівництва та архітектури (державна архітектурно-будівельна інспекція), до Київської міської державної адміністрації, щодо дозволів, ліцензій на право здійснення будівельних робіт по підприємству ТОВ «Компанія «Бізнес Ліга».

На вказаний запит було отримано відповідь з державного архітектурно-будівельної інспекції, за змістом якої за період 01.01.2008р. по 31.03.2009 року ТОВ «Компанія «Бізнес Ліга»ліцензія на будівельну діяльність центральними органами виконавчої влади не видавалась.

Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією повідомлено, що надання ліцензій на право здійснення будівельних робіт не належить до компетенції Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, інформація по ТОВ «Компанія «Біззнес Ліга»відсутня.

Київською міською державною адміністрацією повідомлено, що до повноважень Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища не входять питання надання ліцензій (дозволів) на право здійснення будівельних робіт.

Вищезазначене свідчить по те, що операція по купівлі будівельних матеріалів та робіт/послуг має ознаки безтоварної, а зазначена угода між позивачем та його контрагентом ТОВ «Компанія «Бізнес Ліга»є нікчемною.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок чуду першої інстанції про те, що право на податковий кредит з податку на додану вартість за спірною угодою не виникає, оскільки відсутні підстави, встановленні чинним законодавством України.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні даного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа Євро»ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Бабенко К.А Федотов І.В.