Постанова № 22308370, 29.02.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Бець О.В., за участю прокурора Єфремова С.О., захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві подання начальника 2 відділення 4 відділу 1 Управління Головного слідчого управління СБ України Юра В. про продовження строку тримання під вартою до семи місяців двадцяти діб обвинуваченого

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Рубіжне, Луганської області, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працював головою правління ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимий,

ВСТАНОВИВ:

Начальник 2 відділення 4 відділу 1 Управління Головного слідчого управління СБ України Юр В., за погодженням з Заступником Генерального прокурора України Блажівським Є.М., звернувся до Апеляційного суду міста Києва з поданням про продовження строку тримання під вартою до семи місяців двадцяти діб ОСОБА_5, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, мотивуючи подання тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину і підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу немає, який ухилявся від слідства, перешкоджав встановленню істини у кримінальній справі, перебував у розшуку, та перебуваючи на волі, може і в подальшому ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі, в тому числі впливати на свідків та обвинувачених, а по кримінальній справі № 656 необхідно встановити та допитати свідків, отримати висновки судово-почеркознавчих, судово-економічної та судово-психіатричної експертиз, зібрати додаткові характеризуючи дані на осіб, причетних до вчинення злочину, провести огляд вилучених документів, визнати їх речовими доказами та приєднати до матеріалів кримінальної справи, прийняти процесуальні рішення щодо співробітників ТОВ «ВЕК», ОКП «Донецьктеплокомуненерго», ПАТ «Златобанк», ТОВ «Торговий дім «України», ВАТ «Луганськобленерго», провести інші необхідні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, виконати вимоги ст.ст. 218-220 КПК України, скласти обвинувальний висновок і для виконання вказаних дій необхідний строк не менше двох місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, ГСУ СБ України розслідується кримінальна справа № 656, яка була порушена 29 квітня 2011 року Генеральною прокуратурою України щодо службових осіб ТОВ «Всеукраїнська енергетична компанія» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та засновника товариства ОСОБА_5 за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 5, 366 ч. 2, 209 ч. 3 КК України.

30 серпня 2011 року винесено постанову про притягнення ОСОБА_5 як обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, і в той же день ОСОБА_5 був оголошений в розшук.

07 вересня 2011 року постановою Шевченківського районного суду міста Києва було надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 та доставки його в суд для вирішення питання про обрання міри запобіжного заходу.

08 вересня 2011 року ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України, і в той же день йому було предявлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України.

09 вересня 2011 року постановою Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід взяття під варту.

03 листопада 2011 року постановою Шевченківського районного суду міста Києва було продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_5 до чотирьох місяців.

04 січня 2012 року Апеляційним судом міста Києва строк тримання під вартою ОСОБА_5 був продовжений до пяти місяців двадцяти діб.

22 лютого 2012 року строк досудового слідства по кримінальній справі № 656 Заступником Генерального прокурора України продовжений до дванадцяти місяців, тобто до 29 квітня 2012 року.

Вивчивши матеріали кримінальної справи, вислухавши думку прокурора, який підтримав подання за викладених в ньому підстав та просив подання задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисників, які заперечували проти задоволення подання, вважаю, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до розяснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 (з послідуючими змінами) «Про практику застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», питання про продовження строків тримання під вартою в порядку, передбаченому ст. 165-3 КПК України, вирішується суддями відповідно до вимог ст. 156 КПК України. При цьому звернуто увагу на обовязковість дотримання передбаченої ст. 165-3 ч. 3 КПК України процедури розгляду подання слідчого чи прокурора про продовження строку тримання під вартою. Розглядаючи таке подання, суддя зясовує обставини, якими закон повязує можливість обрання цього запобіжного заходу (статті 148, 150, 155, 165-2 КПК України), а також умови, за яких продовження строку є можливим (ст. 156 КПК України).

При обґрунтуванні рішення про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги ст.ст. 148, 150 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Існування обґрунтованої підозри у скоєнні особою злочину є необхідною умовою для законності подальшого тримання її під вартою, але з часом існування лише цієї умови вже є недостатнім обґрунтуванням для продовження тримання особи під вартою, що не враховано органом досудового слідства по даній кримінальній справі.

Крім цього, підхід Європейського суду з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне подання про продовження строку тримання під ватрою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу.

Як вбачається з матеріалів справи, у поданні про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою органи досудового слідства не наводили відповідного обґрунтування ризиків, посилаючись головним чином на первісні підстави взяття ОСОБА_5 під варту, та не розглядаючи можливість застосування будь-яких інших запобіжних заходів замість тримання під вартою, що є порушенням норм національного і міжнародного законодавства.

Будь-яких даних, які б свідчили про наявність обґрунтованих ризиків щодо ухилення ОСОБА_5 від слідства та суду, перешкоджання встановленню істини у справі у матеріалах кримінальної справи немає та у поданні не наведено.

Вказуючи на те, що ОСОБА_5 перешкоджатиме встановленню істини у справі шляхом психологічного впливу на свідків та обвинуваченого ОСОБА_8, слідчий зазначає, що ОСОБА_5 перебував у розшуку, через захисників намагався впливати на свідків, застосовував різноманітні методи впливу, намагається виїхати за межі України, є недостатньо обґрунтованими, оскільки рапорти, які містяться у справі, не містять жодних посилань на відповідні фактичні дані про здійснення ОСОБА_5 конкретних дій, а також дій, спрямованих на виїзд за кордон. Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_5, він не має в розпорядженні закордонного паспорту, оскільки здав його слідчому. При цьому, припущення слідчого про те, що обвинувачений буде впливати на свідків не може бути законною підставою для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5

Сама лише тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5, не є підставою для продовження йому строку тримання під вартою, і повинна враховуватися разом з іншими обставинами, зазначеними у ст. 150 КПК України.

Слід зазначити, що після продовження Апеляційним судом міста Києва строку тримання під вартою ОСОБА_5 до пяти місяців двадцяти діб, з його участю була проведена лише одна слідча дія.

Мотивуючи подання про продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою до семи місяців двадцяти діб, слідчий зазначив про необхідність проведення слідчих дій, які містяться і в поданні про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 до пяти місяців двадцяти діб.

Отже, проаналізувавши зазначене, суд приходить до висновку, що інтенсивність діяльності, повязаної з розслідуванням кримінальної справи відносно ОСОБА_5 впливає на дотримання розумних строків його тримання під вартою та не може обєктивно виправдати продовження судом зазначених строків. Також суд вважає, що подання слідчого не містить повноцінного обґрунтування того, що органи досудового слідства цілком виправдано з активною обумовленістю здійснюють тривале розслідування справи і не порушують право особи на судовий розгляд справи впродовж розумного строку, яке передбачене ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Крім того, слідчим в поданні не враховані також і дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, має державні відзнаки, має на утриманні чотирьох дітей, троє з яких є неповнолітніми.

Таким чином, наведені дані свідчать про те, що подання слідчого про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою до семи місяців двадцяти діб, не має належного обґрунтування доцільності продовження строків тримання ОСОБА_5 під вартою в контексті обставин зазначеної кримінальної справи, як цього вимагає національне та міжнародне законодавство.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що по справі відсутні достатні підстави для подальшого продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою до семи місяців двадцяти діб, а тому у задоволенні подання слідчого необхідно відмовити.

В звязку з відсутністю підстав для продовження строку тримання під вартою, з урахуванням клопотань обвинуваченого та його захисників, суд приходить до висновку про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу, з урахуванням фактичного внесення дружиною ОСОБА_5 застави в розмірі двохсот вісімдесяти девяти тисяч гривень.

Однак, з урахуванням обставин справи, обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжкого злочину і наявності шкоди, яка інкримінується ОСОБА_5, з метою забезпечення виконання зобовязань, суд вважає за необхідне застосувати заставу у розмірі, що перевищує сімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В звязку зі зміною запобіжного заходу ОСОБА_5 на заставу та посиланням слідчого на намагання ОСОБА_5 впливати на визначених осіб, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обовязки, передбачені ст. 149-1 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149, 149-1, 154-1, 156, 165-3 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання начальника 2 відділення 4 відділу 1 Управління Головного слідчого управління СБ України Юра В. про продовження строку тримання під вартою до семи місяців двадцяти діб обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовити.

Змінити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю міста Рубіжне, Луганської області, українцю, громадянину України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2, запобіжний захід з тримання під вартою на заставу в розмірі двадцяти пяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить чотириста двадцять пять тисяч гривень.

Зарахувати до розміру застави фактично внесені ОСОБА_10 в якості застави грошові кошти в розмірі двісті вісімдесяти девяти тисяч гривень.

Зобовязати ОСОБА_5 решту застави, а саме сто тридцять шість тисяч гривень , внести не пізніше пяти днів з дня обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва: м. Київ, вул. Соломянська, 2-А, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37993783, МФО 820019, реєстраційний рахунок 37314015000104, та надати документ, що це підтверджує посадовій особі або органу, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа .

Звільнити ОСОБА_5 з-під варти.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обовязки, передбачені ст. 149-1 КПК України, а саме:

1) з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;

3) повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_11 або спілкуватися з ними з дотриманням визначених умов.

Розяснити ОСОБА_5, що не вчинення зазначених дій у встановлений строк та невнесення решти застави в сумі сто тридцять шість тисяч гривень , є підставою для розгляду питання про обрання у відношенні ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу, а при порушенні інших покладених на нього обовязків, передбачених ст. 149-1 КПК України, застава буде звернута в дохід держави, про що відібрати в нього розписку.

Контроль за виконанням постанови Апеляційного суду міста Києва покласти на Генеральну прокуратуру України.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Бець О.В.