Постанова № 22307471, 29.09.2011, Апеляційний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва Балацька Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 02 червня 2011 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ічня Чернігівської області, працюючого директором ТОВ “Укрпромтехресурс ЛТД”, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,-

в с т а н о в и л а :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 163-1 ч. 1, 164-1 ч. 1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн.

Як указано в постанові, 23.03.2011 року під час перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ “Укрпромтехресурс ЛТД” було встановлено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме: занижено податок на прибуток в 2 кв. 2009 року 1.787.480 грн., 3 кв. 2009 року 59.972 грн., 4 кв. 2009 року 83.119 грн., 1 кв. 2010 року 11.990 грн., 2 кв. 2010 року 680.561 грн., 3 кв. 2010 року 375.047 грн., 4 кв. 2010 року 232.622 грн., тобто на загальну суму 3.230.806 грн.; ПДВ в травні 2009 року 143.542 грн., липні 2009 року 152.086 грн., грудні 2009 року 135.343 грн., травні 2010 року 388.020 грн., червні 2010 року 337.944 грн., липні 2010 року 122.712 грн., серпні 2010 року 187.970 грн., тобто на загальну суму 1.467.619 грн.; завищено відємне значення на ПДВ (р.26 декларації) у лютому 2010 року 213.270 грн., (р.18.2 декларації) в грудні 2010 року 16 грн., тобто на загальну суму 213.286 грн.; не утриманий податок з доходів фізичних осіб 2009 рік 3.160 грн., 2010 рік 1.413 грн., тобто на загальну суму 4.573 грн., на підставі акту №275/23-2/33598885 від 23.03.2011 року.

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Іванча В.А. вказує на поважність пропуску цього строку.

Не погоджуючись же з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати як незаконну та необґрунтовану. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що податкове зобовязання є неузгодженим, оскільки триває оскарження податкових повідомлень рішень, в порушення вимог ст. 268 КУпАП, його не повідомлено про складання протоколу про адміністративне правопорушення, не розяснені права та не вручено копію протоколу, а також під час розгляду справи судом першої інстанції не виконані вимоги ст. 280 КУпАП, оскільки не було зясовано часу, суті та обставин вчинення правопорушення, а висновок суду не підтверджується матеріалам справи, так, як сам по собі акт перевірки, на його думку, не свідчить про порушення саме ним порядку ведення податкового обліку. Крім того, ОСОБА_1 вказує на те, що суд першої інстанції та податковий орган не взяли до уваги того, що включення податкового кредиту до суми ПДВ не являється порушенням правил ведення податкового обліку, встановлених ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, та не утворює обєктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Про час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 повідомлений належним чином, його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження постанови районного суду, слід прийти до висновку про його задоволення з огляду на поважність причин його пропуску, оскільки в матеріалах відсутні дані про належне повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції, а також не має даних про направлення йому копії постанови, чим порушені вимоги ст.ст. 268, 285 КУпАП.

Крім того, згідно доданих до клопотання документів ОСОБА_1 тривалий час перебував у відрядженні за межами України, що також вказує на поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження постанови судді ( а.с. 59-63).

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, додаткові матеріали, що надійшли до апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, необхідно прийняти рішення про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП суддя районного суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен вжити всі заходи для зясування всіх обставин по справі, які впливають на встановлення істини та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Зокрема, розглядаючи справу, суддя зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дані вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції не дотримані, оскільки, розглядаючи матеріали за протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в порушенні ним п.п. 4.1.1, 4.1.6, п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1, 5.2.9, п. 5.2, п.п. 5.3.1, 5.3.9, п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п.п. 11.3.1, п. 11.3 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року, № 283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 3230806 грн.; п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1, п. 7.3, п.п. 7.4.1, 7.4.2, 7.4.4, 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року, №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 1.467.619 грн. та завищено відємне значення по ПДВ на загальну суму 231.286 грн.; п.п. “г”, “е” п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст.7, п.п. “а” п. 17.2 ст. 17 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року, № 889-ІV, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на суму 4.573 грн., відповідальність за які передбачена ст.ст. 163-3 ч. 1, 163-4 ч. 1 КУпАП, районний суд визнав його винним у вчиненні правопорушень, передбачених за ст.ст. 163-1 ч. 1, 164-1 ч. 1 КУпАП, тобто зовсім інших, ніж зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення від 23.03.2011 року.

При цьому необхідно вказати і на те, що матеріали до районного суду відносно ОСОБА_1 направлені за ст.ст. 163-1 , 163-4 КУпАП, що також не відповідає змісту протоколу ( а.с. 50).

Не узгоджуються дані акту перевірки з даними протоколу про адміністративне правопорушення щодо суми завищення чи зменшення відємного значення на податок на додану вартість, у акті сказано саме про його зменшення ( а.с. 1, 42).

Сама ж постанова судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень носить узагальнюючий характер, з посиланням на акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи без розкриття їх змісту, що є істотним порушенням вимог закону, які тягнуть за собою безумовне скасування постанови судді, з прийняттям нової постанови, якою матеріали необхідно направити на додаткову перевірку, у звязку зі складанням протоколу на підставі акту, який оскаржений ОСОБА_1 в передбаченому законом порядку.

Так, відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України, скарга на податкові повідомлення-рішення зупиняє виконання платником податків грошових зобовязань, визначених у ньому, на строк від дня подачі скарги до дня закінчення адміністративного оскарження, у звязку з чим протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобовязання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно п.п. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобовязання платника податків.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 06.07.2011 року, наданого апелянтом, строк розгляду скарги директора ТОВ “Укрпромтехресурс Лтд” ОСОБА_1 від 24.06.2011 року на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 05.04.2011 року № 02652308, № 0002812302, № 0002822302, № 0002832302 було продовжено до 22.08.2011 року (включно).

Отже, ОСОБА_1 проводилася процедура оскарження податкових зобовязань, тому сума грошового зобовязання була неузгодженою.

При цьому не можна не вказати і на те, що відповідь на запит апеляційного суду від 12.09.2011 року до ДПІ у Печерському районі м. Києва про розгляд скарги ТОВ “Укрпромтехресурс Лтд” на вказані податкові повідомлення-рішення на час розгляду справи не надійшла.

Не зявився в судове засідання на виклик і представник ДПІ у Печерському районі м. Києва Литвин Є.П. з приводу дачі пояснень по протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення від 23.03.2011 року серії КР № 239010, слід прийти до висновку, що він не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Так, зі змісту вказаного протоколу про адміністративного правопорушення вбачається, що під час перевірки ТОВ “Укрпромтехресурс ЛТД” 23.03.2011 року працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва були виявлені порушення директором ОСОБА_1 ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, зокрема, заниження податку на прибуток, податку на додану вартість та завищення відємного значення на ПДВ, із зазначенням того, що за дані порушення передбачена відповідальність за ст.ст. 163-3 ч. 1, 163-4 ч. 1 КУпАП.

Однак, адміністративна відповідальність за ст. 163-3 КУпАП настає при умові, коли встановлено невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, перелічених у підпунктах 20.1.3, 20.1.24, 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, що зовсім не відображено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Поміж того, за вчинення умисного ухилення від сплати податків, зборів (обовязкових платежів), що входять в систему оподаткування, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, а саме якщо їх суми у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 212 КК України.

Будь-яких рішень щодо перевірки наявності чи відсутності в діях посадових осіб ТОВ “Укрпромтехресурс Лтд” складу злочину матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення - не містять.

З урахуванням викладеного матеріали необхідно направити для додаткової перевірки в ДПІ у Печерському районі м. Києва, під час якої, на виконання вимог ст. 245 КУпАП, необхідно всебічно, повно і обєктивно зясувати всі обставини справи, що мають значення для прийняття правильного рішення, зокрема і розглянути доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про належне виконання вимог ст. 268 КУпАП щодо розяснення прав та вручення йому копії протоколу, який за змістом має відповідати ст. 256 КУпАП, після чого, за наявності до того підстав, направити матеріали на новий судовий розгляд.

З урахуванням викладеного апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и л а :

Задовольнити клопотання ОСОБА_1 та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді Дніпровського районного суду м. Києва від 02 червня 2011 року відносно нього.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 02 червня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 163-1 ч. 1, 164-1 ч. 1 КУпАП скасувати .

Прийняти нову постанову, якою матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення від 23 березня 2011 року, серія КР №239010, повернути до ДПІ у Печерського району м. Києві для проведення додаткової перевірки.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду міста Києва Г.О. Балацька