Ухвала суду № 22306250, 06.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року справа №2а/0570/22790/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.,

суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства «Тепломережа» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 21.07.2010 року за №№ 0002111500/0, 0002101500/0, 0002091500/0, -

В С Т А Н О В И В :

06.12.2011 р. Комунальне підприємство «Тепломережа» (далі - КП «Тепломережа») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 21.07.2010 року за №№ 0002111500/0, 0002101500/0, 0002091500/0, обґрунтовуючи позов тим, що, підприємство сплачувало грошові кошти за земельний податок, а відповідач безпідставно змінював призначення платежу за платіжними документами, направляючи кошти у рахунок погашення недоїмки за минулі періоди.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року позовні вимоги задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька від 21.07.2010 року №0002111500/0 про застосування до Комунального підприємства «Тепломережа» штрафних санкцій у розмірі 2908,75 грн. та зобовязано державну податкову інспекцію у Петровському районі м. Донецька виключити наведену суму з картки облікового рахунку Комунального підприємства «Тепломережа» з платежу податку на землю; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька від 21.07.2010 року № 0002101500/0 про застосування до Комунального підприємства «Тепломережа» штрафних санкцій у розмірі 5906,35 грн. та зобовязано державну податкову інспекцію у Петровському районі м. Донецька виключити наведену суму з картки облікового рахунку Комунального підприємства «Тепломережа» з платежу податку на землю; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька від 21.07.2010 року № 0002091500/0 про застосування до Комунального підприємства «Тепломережа» штрафних санкцій у розмірі 23350,40 грн. та зобовязано державну податкову інспекцію у Петровському районі м. Донецька виключити наведену суму з картки облікового рахунку Комунального підприємства «Тепломережа» з платежу податку на землю.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач, сплачуючи податок, в платіжних документах у призначенні платежу чітко вказав період за який сплачується земельний податок, проте відповідачем самостійно змінено призначення платежу та грошові кошти направлені на сплату податку на землю за інший період. У податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначено самостійно платником пощадків у платіжних дорученнях.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами те державними цільовими фондами» податковий борг погашається у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різним податками, зборами у рівних пропорціях, внаслідок чого, вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до норм діючого законодавства.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАСУ справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що КП «Тепломережа» зареєстровано як юридична особа (а.с.35,36).

КП «Тепломережа» 26.01.2009 року подало до ДПІ у Петровському районі м. Донецька податковий розрахунок земельного податку, яким визначено суму податкового зобовязання за землі населених пунктів на 2009 рік в сумі 140102,44 грн. з розбивкою сплати податку рівними частками щомісяця за період з січня по листопад 2009 року по 11675,20 грн. та у грудні 2009 року 11675,24 грн.

Через Донецьку обласну філію АКБ «Укрсоцбанк» КП «Тепломережа» здійснено сплату земельного податку за 2009 рік, про що свідчать наступні платіжні доручення: від 26 березня 2009 року № 2053 на суму 20000,00 грн., призначення платежу податок на землю за вересень 2009 року; від 27 березня 2009 року № 2108 на суму 15000,00, призначення платежу податок на землю за серпень 2009 року 2426,40 грн., вересень 2009 року 11675,20 грн., жовтень 2009 року 898,40 грн. від 30 березня 2009 року № 2175 на суму 14304,16 грн., призначення платежу податок на землю за жовтень 2009 року 10776,80 грн., листопад 2009 року 3527,36 грн.; від 15 травня 2009 року № 84 на суму 5000,00 грн., призначення платежу податок на землю за грудень 2009 року; від 19 травня 2009 року № 70 на суму 300,00 грн., призначення платежу податок на землю за грудень 2009 року; від 20 травня 2009 року № 09 на суму 2 000,00 грн., призначення платежу податок на землю за грудень 2009 року; від 21 травня 2009 року № 47 на суму 2 000,00 грн., призначення платежу податок на землю за грудень 2009 року; від 22 травня 2009 року № 89 на суму 1000,00 грн., призначення платежу податок на землю за грудень 2009 року; від 24 березня 2009 року № 1953 на суму 20000,00 грн., призначення платежу податок на землю за березень 2009 року; від 25 березня 2009 року № 1981 на суму 20000,00 грн., призначення платежу податок на землю за березень 2009 року; від 16 лютого 2009 року № 1033 на суму 2510,00 грн., призначення платежу податок на землю за січень 2009 року; від 23 березня 2009 року № 1916 на суму 20000,00 грн., призначення платежу податок на землю за березень 2009 року; від 15 червня 2009 року № 67 на суму 920,65 грн., призначення платежу податок на землю за червень 2009 року.

27.03.2009р. КП «Тепломережа» звернулося до банківської установи з листом №545 з проханням щодо зміни призначення платежів у наступних платіжних дорученнях: від 23.03.2009 року № 1916, від 24.03.2009 року № 1953, від 25.03.2009 року № 1981 та від 26.03.2009 року № 2053 на суми по 20000,00 грн. кожне № 545), що було прийнято до уваги та задоволено (а.с.19).

Таким чином, в кожному із вказаних платіжних документах в графі «призначення платежу» позивачем зазначено податок на землю та вказано за який період цей податок сплачується.

Сплата КП «Тепломережа» земельного податку за період березень грудень 2009 року за своїм призначенням відповідачем розподілена наступним чином: за березень 2009 року по строку сплати на 30.04.2009 року оплачено 11675,20 грн. згідно платіжним дорученням від 23.03.2009 року № 1916 в сумі 10324,80 грн. та від 24.03.2009 року № 1953 в сумі 1350,40 грн.; за квітень 2009 року по строку сплати на 01.06.2009 року оплачено 11675,20 грн. згідно платіжному дорученню від 24.03.2009 року № 1953; за травень 2009 року по строку сплаті на 30.06.2009 року оплачено 14375,20 грн. згідно платіжним дорученням від 24.03.2009 року № 1953 на суму 6974,40 грн. та від 25.03.2009 року № 1981 на суму 7400,80 грн.; за червень 2009 року по строку сплати на 30.07.2009 року оплачено 12595,85 грн. згідно платіжним дорученням від 25.03.2009 року № 1981 на суму 11675,20 грн. та від 15.06.2009 року № 67 на суму 920,65 грн.; за липень 2009 року по строку сплати на 30.08.2009 року оплачено 11675,20 грн. згідно платіжним дорученням від 25.03.2009 року № 1981 на суму 924,00 грн. та від 26.03.2009 року на суму 10751,20 грн.; за серпень 2009 року по строку сплати на 30.09.2009 року оплачено 11675,20 грн. згідно платіжним дорученням від 26.03.2009 року № 2053 на суму 9248,80 грн. та від 27.03.2009 року № 2108 на суму 2426,40 грн.; за вересень 2009 року по строку сплати на 30.10.2009 року оплачено 11675,20 згідно платіжному дорученню від 27.03.2009 року № 2108; за жовтень 2009 року по строку сплати на 30.11.2009 року оплачено 11675,20 грн. згідно платіжному дорученню від 27.03.2009 року № 2108 на суму 898,40 грн. та від 30.03.2009 року № 2175 на суму 10776,80 грн.; за листопад 2009 року по строку сплати на 30.12.2009 року оплачено 3527,36 грн. згідно платіжному дорученню від 30.03.2009 року № 2175; за грудень 2009 року по строку сплати на 30.01.2010 року оплачено 13000,00 грн. згідно платіжним дорученням від 15.05.2009 року № 84 на суму 5000,00 грн., від 19.05.2009 року № 70 на суму 3000,00 грн., від 20.05.2009 року № 9 на суму 2000,00 грн., від 21.05.2009 року № 47 на суму 2000,00 грн. та від 22.05.2009 року № 89 на суму 1000,00 грн.

Таким чином, наведені платежі за земельний податок відповідачем були спрямовані на погашення цього податку, але за інший період, за 2008 рік, тобто, відповідач спрямував кошти в погашення попередньо виниклих сум податкового боргу, змінивши тим самим цільове призначення платежів.

Про це ж зазначено і у судовому рішенні - у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2009 року справа № 2а-7501/09/0570 за позовом КП «Тепломережа» до ДПІ у Петровському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 14.04.2009 року, 06.02.2009 року, 09.02.2009 року, 10.02.2009 року, 16.02.2009 року, 11.03.2009 року, 23.03.2009 року, 24.03.2009 року, 25.03.2009 року, 26.03.2009 року, 27.03.2009 року та 30.03.2009 року, яким позовні вимоги задоволені повністю. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ДПІ у Петровському районі м. Донецька розподілила суми згідно платіжним дорученням від 24.03.2009 року № 1953, від 23.03.2009 року № 1916, від 26.03.2009 року № 2053, від 25.03.2009 року № 1981, від 27.03.2009 року № 2108, від 30.03.2009 року № 2175 та іншим, за 2008 рік. Судом у зазначеній постанові встановлено, що платіжні доручення на суми, сплачені позивачем у 2009 році, були безпідставно враховані відповідачем (ДПІ у Петровському районі м. Донецька) в рахунок погашення зобовязань інших звітних періодів: лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року.

ДПІ у Петровському районі м. Донецька проведено документальну невиїзну перевірку КП «Тепломережа» за період з 30.04.2009 року по 26.02.2010 року з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання податку на землю, про що складений акт від 14.07.2010 року №858/15/05473192. За результатами цього акту перевірки встановлено, що КП «Тепломережа» за квітень-грудень 2009 року несвоєчасно сплачена узгоджена сума податкового зобовязання податку на землю, чим порушено п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон України № 2181-ІІІ).

Відповідачем, у звязку з не сплатою позивачем самостійно визначеної суми земельного податку, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ, нараховані штрафні (фінансові) санкції та винесені податкові повідомлення-рішення: від 21 липня 2010 року № 0002111500/0 на суму 2908,75 грн., що становить 10 % від суми узгодженого податкового зобовязання в розмірі 29087,54 грн. за затримку граничного строку сплати на 30 календарних днів; від 21 липня 2010 року № 0002101500/0 на суму 5906,35 грн., що становить 20 % від суми узгодженого податкового зобовязання в розмірі 29531,75 грн. за затримку граничного строку сплати на 63 календарних дня; від 21 липня 2010 року № 0002091500/0 на суму 23350,40 грн., що становить 50 % від суми узгодженого податкового зобовязання в розмірі 46700,80 грн. за затримку граничного строку сплати на 183 календарних дня.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про плату за землю» вказаний закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Стаття 7 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” регулює питання щодо джерел сплати податкових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і підпункту 6.1.7. Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. № 110, зареєстрованої Мін'юстом України 23.03.2001р. за № 268/5459 (далі Інструкція, чинний на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Підпунктом 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами у рівних пропорціях.

Згідно з п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами” від 21 грудня 2000 року N 2181-III (надалі Закон № 2181), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Згідно із ч. 5 ст. 139 ГК України коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Відповідно до п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 17.1 зазначеного Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Отже, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

На підставі вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку, що, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Із платіжних доручень позивача вбачається, що у реквізиті «Призначення платежу» ним вказано перерахування поточних податкових зобов'язань з податку на землю за 2009 рік. Тобто, позивач скористувався своїм правом щодо розпорядження своїми коштами на свій розсуд.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неправомірними є дії відповідача щодо зміни призначення платежів та направлення грошових коштів з земельного податку на інші періоди, оскільки у відповідача відсутні такі повноваження. Таким чином, нарахування відповідачем позивачу штрафних (фінансових) санкцій є також неправомірним, а тому податкові повідомлення-рішення від 21.07.2010 року № 0002111500/0 на суму 2908,75 грн., від 21.07. 2010 року № 0002101500/0 на суму 5906,35 грн. та від 21.07.2010 року № 0002091500/0 на суму 23350,40 грн., вірно судом першої інстанції були визнанні недійсними.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року, залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2012 року в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства «Тепломережа» до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 21.07.2010 року за №№ 0002111500/0, 0002101500/0, 0002091500/0, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон