Ухвала суду № 22304713, 10.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2011 року справа №2а-14443/10/0570

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохіна А.А.

суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.

при секретарі Діденко О.С., за участю представника позивача Балицького О.П., представників відповідача Коростильова С.В., Булига В.П., Гриненко М.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі № 2а-14443/10/0570 за позовом Приватного акціонерного товариства «Комунтранс» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000122303/0/21795/10/23-3 від 28.05.2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство «Комунтранс» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька у якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000122303/0/21795/10/23-3 від 28.05.2010 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки складеного за результатами його перевірки акту №951/23-3-32026358 від 07.05.2010 року є необґрунтованими та протиправними. У позивача наявні усі первинні документи та податкові накладні, на підставі яких ним сформований податковий кредит у червні, вересні 2009 року та січні 2010 року. Ці податкові накладні видані платниками ПДВ, дата їх видачі відповідає першій з подій, які передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», обставин, через які ці податкові накладні не можуть бути прийняті при формуванні податкового кредиту фактично не існує.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі № 2а-14443/10/0570 позовні вимоги задоволено.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську № 0000122303/0/21795/10/23-3 від 28.05.2010 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державної податкової інспекції у м. Краматорську подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Представники відповідача, у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримали, просили останню задовольнити, проти чого заперечував представник позивача, який вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Закрите акціонерне товариство «Комунтранс» у звязку з прийняттям статуту у редакції від 27.04.2011 року змінило організаційно-правову форму та тип на Приватне акціонерне товариство «Комунтранс», свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №715770 видане виконавчим комітетом Донецької міської ради, код ЄДРПОУ 32026358. Відповідно до довідки форми 4-ОПП від 11.05.2011 року позивач перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька. До того часу ДПІ у м. Краматорську Донецької області.

ДПІ у м. Краматорську була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності декларування відємного значення ПДВ по декларації за лютий 2010 року, яке виникло у червні, вересні 2009 року, січні 2010 року. За результатами перевірки відповідачем були зазначені порушення з боку позивача п. 1.8 ст. 1 п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищений податковий кредит за червень 2009 року на суму 1 441 379 грн., вересень 2009 року на суму 819486 грн., січень 2010 року на суму 631667 грн. Крім того, встановлене порушення п.п. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97 «Про податок на додану вартість» ( далі Закон № 168/97) внаслідок якого завищений податковий кредит за січень 2010 року на суму 103048 грн.

Вищезазначені порушення призвели до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет по декларації за січень 2010 року на суму 1 059 238 грн. та завищення відємного значення по рядку 26 декларації з ПДВ за лютий 2010 року на суму 1 936 342 грн. Висновки перевірки відображені у акті №951/23-3-32026358 від 07.05.2010 року (надалі Акт перевірки).

На підставі цього акту перевірки відповідачем 28.05.2010 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000122303/0/21795/1010/23-3, яким визначено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1 059 238 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 423 695,2 грн., усього 1 482 933,2 грн. Позивач оспорює дане повідомлення-рішення у повному обсязі.

У Акті перевірки (т. 1 а.с. 189) відповідачем зазначене про встановлене завищення податкового кредиту з ПДВ за червень 2009 року на суму 1 441 379 грн. в результаті перевірки податкового обліку розрахунків з ТОВ «Дор Інвест». Підставою для цього визначена відсутність в наданих до перевірки документах найменування та адреси обєкта, куди здійснювалось перевезення вантажу, кількості та вартості послуг з перевезення вантажу, не надання товарно-транспортних накладних та інших первинних документів, які б підтверджували факт здійснення послуг з перевезення вантажу.

Зважаючи на це відповідач дійшов висновку про недоведеність з боку позивача звязку зазначених витрат з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції.

Крім того, відповідачем у Акті перевірки зазначено, що до складу податкового кредиту були віднесені суми ПДВ по отриманим послугам з перевезення вантажу, при відсутності відповідних первинних документів, а саме належним чином оформлених актів наданих послуг.

Аналогічно відповідачем зазначено про встановлене завищення податкового кредиту з ПДВ за вересень 2009 року на суму 819 486 грн. в результаті перевірки податкового обліку розрахунків з ТОВ «Аркон Інвест», ТОВ «Рон Інвест».

У Акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п.7.4.1.п.7.4 ст.7 Закону № 168/97, згідно з яким податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому відповідно до п.1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під господарською діяльністю розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За змістом акту перевірки відповідачем не встановлено відсутність фактичного постачання товарів або послуг від ТОВ «Дор Інвест», ТОВ «Аркон Інвест», ТОВ «Рон Інвест», як не встановлено і нікчемності договорів з цими підприємствами.

Єдиною підставою, за якою відповідач визначив відсутність звязку витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг від вказаних контрагентів є відсутність у наданих до перевірки документах адреси обєкту, куди здійснювалося перевезення вантажу, кількості та вартості послуг з перевезення вантажу, а також ненадання товарно-транспортних накладних або інших документів, які б підтверджували перевезення вантажу.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ «Дор Інвест» укладений договір №04/22-08 від 22.04.2008 року, за яким останнє передає, а позивач приймає у тимчасове платне користування пять вантажних автомобілів Volvo FM 16. Розмір орендної плати у відповідності до п. 5.1 договору встановлюється щомісячно та оформлюється додатковою угодою до договору. Розрахунок між сторонами здійснюється після підписання відповідного акту протягом 3-х банківських днів.

Усі пять вантажних автомобілів були передані позивачеві, що підтверджується актами №1-3 від 22.04.2008 року, 27.06.2008 року та 31.07.2008 року. Вартість орендної плати за ці автомобілі встановлювалася у додаткових угодах: №1 від 30.04.2008 року, №2 від 31.05.2008 року, №3 від 30.06.2008 року, №4 від 31.07.2008 року, №5 від 30.08.2008 року, №6 від 30.09.2008 року, №7 від 30.10.2008 року.

Зазначені додаткові угоди, а так саме і договір від 22.04.2008 року не передбачають залежності орендної плати від використання переданих у оренду автомобілів. Тобто плата встановлюється за місяць та не залежить від того, скільки та куди їздили автомобілі.

За аналогічними умовами між позивачем та ТОВ «Рон Інвест» укладений договір №53/7 від 01.09.2009 року. Договором та додатковими угодами до нього №1 від 01.09.2009 року, №2 від 01.10.2009 року, №3 від 30.11.2009 року, №4 від 30.12.2009 року передбачене надання в суборенду позивачеві 5 одиниць самоскидів Volvo FM 16. Аналогічно вказаному вище договору визначені предмет договору обовязки сторін, вартість послуг та порядок розрахунків.

Крім того, відповідно до договорів №129/7 від 31.07.2008 року та №147/7 від 31.07.08 року позивач отримує в оренду від ТОВ «Дор Інвест» збірні модульні конструкції житлових площ для мешкання в них робітників орендаря під час відряджень. За умовами цих договорів орендна плата визначається залежно від ступеня завантаження приміщень та складає фіксовану суму у розрахунку на одного мешканця.

Між позивачем та ТОВ «Рон Інвест» укладено договори надання послуг №48/7 від 01.09.2009 року, №55/7 від 01.10.2009 року. Відповідно до вказаних договорів узгоджено: - за договором №48/7 від 01.09.2009 року - надання послуг фрези дорожньої W2100, визначені предмет договору обовязки сторін, вартість послуг та порядок розрахунків, інші умови; - за договором №55/7 від 01.10.2009 року - надання послуг машини для сларри сіл/мікросюрфейсінгу ВСС Макро-Пейвер 12б, визначені предмет договору обовязки сторін, вартість послуг та порядок розрахунків, інші умови.

Згідно з умовами цих договорів вартість послуг розраховується виходячи з кількості годин (машино-годин), протягом яких працювали машини.

В матеріалах справи наявні акти приймання-передачі послуг, платіжні документи, відповідні податкові накладені, на підставі яких позивач формував податковий кредит з ПДВ у червні, вересні 2010 року, наявність яких сторонами не оспорюється.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В порушення зазначених приписів відповідач у Акті перевірки не визначив, послуги за якими саме з наведених договорів на його думку не повязані з господарською діяльністю позивача (адже ці послуги суттєво відрізняються за предметом, умовами надання та оплати).

Крім того, податковий кредит з ПДВ у періодах, що перевірялися, також сформований за наслідками виконання угод купівлі продажу між позивачем та ТОВ «Рон Інвест» №01/06-09 від 19.06.2009 року, ТОВ «Аркон Інвест» №01/06-09 від 15.06.2009 року, ТОВ «Дор Інвест» №03/01-08 від 03.01.2008 року.

На підтвердження виконання цих договорів позивачем також надані накладні, платіжні документи, рахунки фактури, податкові накладні наявність яких сторонами не оспорюється. Наведені договори відрізняються один від одного предметом постачання, строками виконання, тощо.

Щодо зазначених договорів відповідач також не визначив, які з отриманих за ними товарів не використані позивачем у господарській діяльності. Порушення, що викладені у Акті перевірки, сформульовані загально, без конкретизації підстав, за яких відповідач дійшов висновку щодо кожної господарської операції чи груп однорідних господарських операцій.

Судом першої інстанції ухвалою від 30.07.2010 року була призначена судова економічна експертиза, на вирішення якої поставлене наступне питання: «Чи підтверджуються документально висновки акту перевірки № 951/23-3-32026358 від 07.05.2010 року складеного ДПІ у м. Краматорську щодо заниження суми ПДВ, яка підлягає до сплати в бюджет по декларації з ПДВ за січень 2010 року на суму 1 059 238грн.?».

Згідно висновків судового експерта №273/24 від 04.05.2011 року ним були досліджені спірні господарські операції, що підтверджені відповідним чином оформленими первинними документами, їх відображення у бухгалтерському обліку підприємства із застосуванням відповідних рахунків бухгалтерського обліку, призначених для обліку ТМЦ.

За наслідком такого дослідження судовий експерт дійшов висновку, що вартість придбаних позивачем у ТОВ «Дор Інвест», ТОВ «Аркон Інвест», ТОВ «Рон Інвест» ТМЦ (суми ПДВ яких були у подальшому віднесені до складу податкового кредиту червня 2009 року та вересня 2009 року) у повному обсязі обліковані та списані як активи, що витрачені у господарській діяльності, а саме на виробництво та на загальновиробничі потреби.

Висновок судового експерта, з яким повністю погодився суд першої інстанції, окрім іншого ґрунтується на тому, що у контексті викладених у Акті перевірки порушень для підтвердження звязку витрат з придбання ТМЦ з веденням господарської діяльності необхідно, щоб у документах на їх перевезення (товарно-транспортних накладних, подорожніх листах, актах надання послуг з перевезення) окрім даних щодо кількісних та вартісних характеристик вантажу, маршруту його пересування, була відображена також інформація про використання вказаних ТМЦ підприємством (т.3 а.с. 164).

Експертом зазначенол, що підтвердження факту транспортування ТМЦ ще не доводить звязок витрат з придбання ТМЦ з господарською діяльністю позивача.

Позивачем за клопотанням експерта були надані відомості щодо автотранспорту, який був у користуванні підприємства у спірний період, подорожні листи цих автомобілів, товарно-транспортні накладні, перелік яких міститься у таблиці №1 висновку судової експертизи (т.3 а.с. 152-164). Проте, форми складання ТТН (№1-ТН), подорожніх листів роботи вантажного автомобіля, актів про надання послуг перевезення не передбачають відображення у них інформації про порядок та напрямок використання підприємством переміщуваних ТМЦ.

Тому висновок про звязок (або відсутність звязку) витрат на придбання ТМЦ з веденням господарської діяльності підприємства не може ґрунтуватися виключно на підставі даних цих документів (або відсутності цих документів).

Судом першої та апеляційної інстанції не встановлено придбання позивачем у спірних періодах послуг з перевезення. Укладені ним договори передбачають оренду автомобілів та спеціальної дорожньої техніки. Як вже зазначалося, умови оплати даних послуг залежать від часу, а не порядку їх використання.

Відповідно до результатів дослідження наданих експерту первинних документів та облікових регістрів ЗАТ «Комунтранс» висновки акту перевірки ДПІ про порушення підприємством п.п.7.4.1п.7.4 ст.7 Закону № 168/97 при податковому обліку операцій з ТОВ «Дор Інвест», що спричинило завищення податкового кредиту з ПДВ за червень 2009 року на суму 1441379грн., операцій з ТОВ «Аркон Інвест» та ТОВ «Рон Інвест» що спричинило завищення податкового кредиту ПДВ вересня 2009 року на 819486 грн. не підтверджуються.

Колегія суддів зазначає, що обставини, з яких виходив відповідач (одна лише відсутність у наданих до перевірки документах адреси обєкту, куди здійснювалося перевезення ТМЦ, кількості та вартості послуг з перевезення вантажу, ТТН або інших документів на підтвердження перевезення) не можуть бути підставою для висновків про відсутність звязку між придбанням ТМЦ та послуг з господарською діяльністю підприємства.

Крім того, відповідачем не встановлено відсутності фактичного постачання товарів або надання послуг від ТОВ «Дор Інвест», ТОВ «Аркон Інвест», ТОВ «Рон Інвест». Більш того, матеріали справи містять копії довідок: - від 01.02.2010 року №143/23-3/35419782 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Рон Інвест» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ЗАТ «Комунтранс» за період з 01.09.2009 року по 31.09.2009 року (т.2 а.с. 9-15); - від 01.02.2010 року №144/23-3/32934880 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Дор - Інвест» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ЗАТ «Комунтранс» за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року (т.2 а.с. 16-19); - від 01.02.2010р. №142/23-3-35419761 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Аркон Інвест» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ЗАТ «Комунтранс» за період з 01.09.2009 року по 30.09.2009 року (т.2 а.с. 20-22).

Згідно з цими довідками встановлено відображення у податковому обліку цих підприємств результатів господарських відносин з позивачем. Розбіжностей між результатами перевірок цих підприємств та відомостями, що отримані від позивача, не встановлено.

З огляду на викладене колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про безпідставність висновків відповідача про порушення позивачем п.п.7.4.1.п.7.4 ст.7 Закону № 168/97, визначення йому за спірним податковим повідомленням рішенням податкових зобовязань з ПДВ у сумі 324523 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 129809,2 грн.

Відповідно до Акту перевірки відповідачем встановлене завищення податкового кредиту з ПДВ за січень 2009 року на суму 631 667 грн. в результаті перевірки податкового обліку розрахунків з ТОВ «Виват-Пром», які складаються з передоплати ТМЦ (комплект обладнання, щебінь, пісок, бутанол, адгезійна добавка).

У Акті перевірки відповідачем зазначене про порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 у звязку з тим, що згідно податкової звітності у ТОВ «Виват-Пром» відсутні: трудові ресурси, які б приймали участь у прийманні продукції від постачальника та відвантаження її покупцю; умови для зберігання товарів виробничого призначення (т. 1 а.с. 191). Також відповідачем зазначено, що «згідно даних зустрічних перевірок господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідно господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів».

Податковим органом у Акті перевірки в обґрунтування висновків про наявність порушення не посилається на недійсність, нікчемність або безтоварність зазначених правовідносин з ТОВ «Виват-Пром».

Крім того, зазначення у Акті перевірки про те, що згідно даних зустрічних перевірок господарські операції з ТОВ «Виват - Пром» не підтверджуються, суперечать наданим відповідачем доказам у справі.

Відповідачем надана довідка (т.2 а.с. 42-43) від 27.05.2010 року №3519/23-3/33913327 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Виват-Пром» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ЗАТ «Комунтранс» за період грудень 2009 року.

У цій довідці зазначено, що у періоді, що перевірявся, ТОВ «Виват-Пром» використовував у своїй діяльності офісне приміщення за адресою м. Донецьк, вул. Челюскінців, 202а, яке орендував у ТОВ «Реарпром» за угодою №23/01/1-2009 від 01.01.2009 року. Для проведення перевірки підприємством були надані: установчі документи, декларації з ПДВ, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, угоди, контракти, накладні, податкові накладні, регістри бухгалтерського обліку по рахунках 361, 311.

На підставі цих документів ДПІ у Київському районі м. Донецька, на податковому обліку у якій знаходиться ТОВ «Виват-Пром», було встановлено, що на виконання угоди №12/02 від 27.02.2008 року про постачання товару останнім була отримана передплата, на суму якої була виписана податкова накладна №1063 від 24.12.2009 року на суму 3 790 000 грн. у т.ч. ПДВ 631 666,67 грн. Сума ПДВ за цією податковою накладною включена до податкових зобовязань відповідного періоду, відображена у реєстрі виданих податкових накладних, який відповідає додатку 5 до декларації за відповідний період.

Зважаючи на це, у висновках вказаної довідки податковий орган відобразив, що перевіркою ТОВ «Виват-Пром» розбіжностей з відомостями, одержаними від позивача, не встановлено.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ «Виват-Пром» укладений договір постачання №12/02-09 від 02.12.2009 року, згідно з яким позивач придбаває будівельні матеріали у асортименті на умовах постачання СРТ м. Краматорськ, вул. Южная, 21. Визначений пунктом 6 цього договору порядок розрахунків передбачає перерахування коштів протягом 5-ти днів на підставі предявленого до оплати рахунку.

Як вбачається з виписки руху коштів по банківському рахунку позивача від 24.12.2009 року (т.2 а.с. 137) позивачем на користь ТОВ «Виват-Пром» були перераховані кошти у сумі 3790000 грн. у тому числі ПДВ 631 666,67 грн.

В матеріалах справи наявна копія виписаної ТОВ «Виват-Пром» податкової накладної №1063 від 24.12.2009 року на суму ПДВ 631 666,67 грн. (т.1 а.с. 178), яку позивач включив до реєстру отриманих податкових накладних за січень 2010 року та включив до складу податкового кредиту цього періоду.

Таке відповідає приписам п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст.7 Закону України «Про ПДВ», згідно з якими датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податковий орган зазначає, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97. Згідно з ним податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з висновків судового експерта №273/24 від 04.05.2011 року ним були досліджені первинні документи та регістри бухгалтерського обліку за грудень 2009 року. За наслідком цього дослідження експертом встановлено, що товари у цей період до підприємства не надходили.

Зазначений висновок узгоджується із зазначенням у Акті перевірки про здійснення позивачем передплати на користь ТОВ «Виват-Пром».

Товар, за який сплачені кошти (комплект обладнання, щебінь, пісок, бутанол, адгезійна добавка), відповідає виду діяльності, фактичне здійснення якої встановлене відповідачем під час перевірки (т.1 а.с. 235) будівництво доріг, та на яку Міністерством регіонального розвитку та будівництва України видана ліцензія серії АВ №357989.

Таким чином, на підставі виданої ТОВ «Виват- Пром» податкової накладної у позивача були усі підстави для включення відповідних сум податку до складу податкового кредиту. Відповідач не вказує у Акті перевірки на нікчемність або безтоварність угоди між позивачем та зазначеним підприємством.

Судом першої та апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б свідчили, що на момент здійснення передплати та формування податкового кредиту позивач не мав на меті використовувати будівельні матеріали у власній господарській діяльності.

Крім того, на підтвердження досягнення цієї мети позивачем надані накладні, за якими від ТОВ «Виват-Пром» фактично був отриманий товар (т.3 а.с. 119-122), акти приймання виконаних робіт та накладні, що підтверджують його використання у господарській діяльності (т.3 а.с. 123-138). Однак обставини, які вони підтверджують, виходять за межі періоду, що перевірявся відповідачем, а тому не можуть бути предметом дослідження.

За таких підстав висновки відповідача про порушення позивачем п.п.7.4.1.п.7.4 ст.7 Закону “Про ПДВ”, внаслідок чого ним завищене відємне значення порядку 26 декларації з ПДВ за лютий 2010 року на суму 631 667 грн., не відповідають обставинам справи та є протиправними.

У Акті перевірки, відповідачем, окрім інших, зазначене порушення п.п. 7.2.1, 7.2.6, п. 7.2 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97, внаслідок чого позивачем завищена сума податкового кредиту з ПДВ за січень 2010 року на суму 103 048грн.

За результатами перевірки зазначено, що позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за січень 2010 року включена сума податку 103 048 грн. за податковою накладною №5 від 14.01.2010 року, що видана ТОВ «Ремшляхбуд». Відповідачем зазначено, що згідно наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів виписок банку, акту виконаних робіт, картки рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Ремшляхбуд», вище зазначена податкова накладна виписана за першою з подій отриманням виконаних робіт за актом від 30.12.2009 року №12/30-09.

Зважаючи на те, що дата виписки податкової накладної не відповідає даті виникнення подій, що передбачені п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97, відповідач дійшов висновку про відсутність права на включення до податкового кредиту сум податку за такою податковою накладною.

Між позивачем та ТОВ «Ремшляхбуд» укладений договір №50/7 від 01.10.2009 року (т. 2 а.с. 96), згідно з яким останній як субпідрядник виконує роботи з поточного ремонту доріг комунальної власності у Вільнянському р-ні. Пунктом 2.3 даного Договору визначено, що датою закінчення виконання робіт за цим договором є дата підготування акту виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 для підписання їх позивачем. Пунктом 5 даного договору також передбачено, що здача-приймання виконаних робіт оформлюється актом приймання-передачі, підписаним обома сторонами, які щомісячно подаються субпідрядником генпідрядникові.

Таким чином, датою виконання робіт за наведеним вище договором вважається дата підписання обома сторонами акту приймання виконаних робіт.

Позивачем надана копія акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в до договору №50/7 від 01.10.2009 року (т.2 а.с. 106), який підписаний представниками позивача та ТОВ «Ремшляхбуд» за січень 2010 року. Загальна вартість робіт за цим актом склала 628288грн., у т.ч. ПДВ 103048 грн. У судовому засіданні представник позивача пояснив, що цей акт є єдиним, що підписаний між позивачем та ТОВ «Ремшляхбуд» на суму 628288 грн.

У той самий час відповідачем надана отримана під час перевірки копія Картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за контрагентом ТОВ «Ремшляхбуд» за період з 01.12.2009 року по 28.02.2010 року, згідно з якою 30.12.2009 року вчинений запис про оприбуткування послуг від зазначеного вище контрагента у сумі 515240 грн. та оприбуткування ПДВ у сумі 103048 грн., усього на суму 628288 грн. У якості підстави для відображення цих операцій зазначений документ за №12/30-09 від 30.12.2009 року.

Згідно з висновків судового експерта №273/24 від 04.05.2011 року наявний у матеріалах акт КБ-2в за січень 2010 року складений у відповідності до вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому приймається до дослідження. Одночасно експерт зазначає про відсутність у наданих для дослідження документах іншого акту виконаних робіт форми КБ-2в за договором №50/7 від 01.09.2009 року між позивачем та ТОВ «Ремшляхбуд», у тому числі за №12/30-09 від 30.12.2009 року.

На вимогу експерта надати пояснення причин невідповідності між даними бухгалтерського обліку та первинними документами позивач листом від 14.03.2011 року №86 повідомив, що акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в за договором №50/7 від 01.09.2009 року між позивачем та ТОВ «Ремшляхбуд» за №12/30-09 від 30.12.2009 року не існує, запис про нього внесений до реєстру бухгалтерського обліку помилково.

При наданні висновку судовий експерт керувався частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. З урахуванням цього, оскільки дані картки по рахунку 631 за контрагентом ТОВ «Ремшляхбуд» документально не підтверджені, цей регістр не приймається при проведенні дослідження.

Позивачем також не надав і до суду акту приймання виконаних робіт №12/30-09 від 30.12.2009 року та надав пояснення, аналогічні наведеним вище.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На пропозицію суду відповідач не надав доказів наявності акту приймання виконаних робіт №12/30-09 від 30.12.2009 року.

В той самий час наявний у матеріалах справи акт виконаних робіт форми КБ-2в, що підписаний позивачем та ТОВ «Ремшляхбуд» за січень 2010 року містить саме ту вартість робіт та суму ПДВ, що зазначені у податковій накладній №5 від 14.01.2010 року. Крім того, він складений у той податковий період, у якому видана податкова накладна №5 від 14.01.2010 року.

На користь висновку про підписання позивачем та ТОВ «Ремшляхбуд» акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в у січні 2010 року свідчить наявна у матеріалах справи копія акту №25/7, який підписаний Управлінням капітального будівництва Запорізької облдержадміністрації (як замовником), позивачем (як генпідрядником) та ТОВ «Ремшляхбуд» (як субпідрядником) щодо поточного ремонту доріг комунальної власності у тому числі Вільнянського району Запорізької області саме за січень 2010 року (т.3 а.с. 139-141).

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на те, що виписана ТОВ «Ремшляхбуд» податкова накладна №5 від 14.01.2010 року складена у відповідності до п.п. 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97, включена до реєстру отриманих податкових накладених за січень 2010 року, відповідає періоду виникнення першої події підписання акту виконаних робіт за січень 2010 року та містить ту саму вартість робіт та суму ПДВ, що і зазначений акт, суд дійшов висновку про правомірність включення суми податку за нею до складу податкового кредиту з ПДВ у січні 2010 року.

За таких підстав викладені відповідачем у Акті перевірки висновки про порушення позивачем п.п. 7.2.1, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97, внаслідок чого завищений податковий кредит за січень 2010 року на суму 103048 грн. не відповідають обставинам справи та є протиправними.

З огляду на викладене колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 28.05.2010 року №0000122303/0/21795/10/23-3.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі № 2а-14443/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі № 2а-14443/10/0570 за позовом Приватного акціонерного товариства «Комунтранс» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000122303/0/21795/10/23-3 від 28.05.2010 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 15.08.2011 року.

Головуючий суддя А.А. Блохін

СуддіГ.М. Міронова

І.В. Юрко