Ухвала суду № 22303478, 26.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Цюцюра О.О.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2011 року справа №2а-3412/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чумака С.Ю.

суддів <Суддя учасник колегії >

Бадахова Т.П. та Гайдар А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської Ради на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року в адміністративній справі № 2а-3412/11/1270 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської Ради Луганської області до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про скасування постанови про арешт грошових коштів,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови відповідача від 17 березня 2011 року ВП № 22435487 про арешт грошових коштів. В обґрунтування позову зазначив, що при виконанні виконавчого листа №2а-1309/09, виданого Рубіжанським міським судом Луганської області 16.06.2010 року, про стягнення на користь ОСОБА_4 недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 в розмірі 1896,42 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України, старшим державним виконавцем відповідача 17.03.2011 винесено постанову про арешт грошових коштів позивача на суму 2109,29 грн., що містяться на цільовому розрахунковому рахунку позивача № 35413074000633 в УДК України у м. Рубіжне Луганської області. Вважав дії відповідача неправомірними та такими, що суперечать діючому законодавству, оскільки звернення стягнення на кошти на вказаному рахунку призведе до нецільового використання спеціальних бюджетних коштів та зробить неможливим соціальні виплати на поточний 2011 рік.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року позовні вимоги задоволені частково, а саме вказану постанову скасовано в частині включення до неї суми виконавчого збору в розмірі 189,64 грн та суми витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 23,23 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав, зазначених в позові, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В частині задоволення позовних вимог постанова суду сторонами не оскаржувалась.

Згідно частини 1 статті 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанцій встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що на виконанні у відповідача знаходиться виконавчий лист №2а-1309/09, виданий 16.06.2010 року Рубіжанським міським судом Луганської області, про стягнення з УПСЗН Рубіжанської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_4 недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 в розмірі 1896,42 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.

В межах виконавчого провадження та у звязку з відмовою від добровільного виконання судового рішення позивачем, державним виконавцем відповідача винесено постанову від 17.03.2011 року ВП №22435487 про арешт коштів боржника в межах суми 2109,29 грн., з яких: 1896,42 грн. за рішенням суду; 189,64 грн. виконавчий збір, 23,23 грн. витрати на проведення виконавчих дій. Грошові кошти знаходяться на цільовому розрахунковому рахунку позивача № 35413074000633 в УДК у м. Рубіжне ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196860. Вказані обставини підтверджуються копією постанови про арешт коштів боржника (а.с. 6).

Частинами 1 та 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV ( далі Закон № 606) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

Згідно пункту 6 частини 3 статті 11 Закону № 606 державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Стаття 52 Закону № 606 визначає порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Стаття 57 Закону № 606 встановлює, що порядок накладення арешту і вилучення майна боржника. Так, відповідно до ч. 1 цієї статті арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (частина 2 статті 57 Закону України № 606).

Згідно з частиною 3 статті 57 Закону № 606 постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що рахунок № 35413074000633 КФК 090303 це загальний фонд, на якому рахуються кошти місцевого бюджету, призначені для виплати допомоги на догляд за дитиною віком до 3 років, що підтверджується листом Головного управління Державного казначейства України в Луганській області від 18.04.2011 № 04-06/498 (а.с. 8), тобто саме з цього рахунку необхідно стягувати грошові кошти на користь позивачки.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність бюджетного фінансування щодо сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не може бути причиною невиконання покладених на відповідача зобовязань, оскільки реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність у відповідача коштів на виконання даного судового рішення не може бути визнана як виключна обставина, а з огляду на вищезазначене судом в даному випадку не буде мати місце нецільове використання коштів.

Врахувавши вищевикладене, колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції, щодо правомірності дій відповідача при прийнятті відповідачем постанови від 17 березня 2011 року ВП № 22435487 в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 1896,42 грн, яка присуджена судом до виплати на користь стягувачки ОСОБА_4

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова останнього винесена з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської Ради залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року в адміністративній справі № 2а-3412/11/1270 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через пять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Ю.Чумак

Судді Т.П.Бадахова