Ухвала суду № 22302960, 14.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Загацька Т.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2011 року справа №2а/0570/3803/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чумака С.Ю.

суддів <Суддя учасник колегії >

Геращенка І.В. та Ястребової Л.В.,

при секретарі Копиці С.В.,

за участю представника позивача Міленко А.В., представників відповідача Хандогіної О.Ю. та Чирикіної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі № 2а/0570/3803/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бета-Агро-Інвест" до Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009 року в розмірі 148558 гривень, пославшись на факт наявності боргу з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Також зазначив, що рішеннями попередніх судів були скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 13.04.2009 року в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за січень 2009 року в розмірі 148558 гривень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. При прийнятті постанови суд першої інстанції виходив з того, що податок на додану вартість за своєю суттю є непрямим податком, який покупець сплачує в ціні товару, що є підставою для віднесення цієї суми до податкового кредиту та умовою для бюджетного відшкодування при наявності відємного значення різниці між податковим зобовязанням та податковим кредитом звітного податкового періоду. Суд також послався на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2009 року, що набрала законної сили 06.11.2009 року, якою були скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 13.04.2009 року

Не погодившись з постановою суду відповідач Ясинуватська обєднана державна податкова інспекція подав апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що однією з обовязкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до бюджету. За змістом Закону України «Про податок на додану вартість» право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичному надходженні податку на додану вартість до Державного бюджету України від платника податку продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару. Також зазначив, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2009 року відкрито провадження за касаційною скаргою Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2009 року та Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.11.2009 року.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 20 лютого 2009 року позивач як платник податку на додану вартість позивач подав до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року, якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 148558,00 грн. \ а.с. 72\.

Першим відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування на рахунок платника у банку за січень 2009 року, результати якої оформлені актом від 09.04.2009 року № 203/23-2/30844997. \ а.с. 44-61\.

За наслідками перевірки першим відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.03.2009 року № 0000172320/0 та № 0000182320/0, якими позивачу зменшено та збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009 року у розмірі 148558 гривні, тобто в повній сумі, яка заявлена в декларації до відшкодування.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2009 року в адміністративній справі № 2а-6575/09/0570, яка набрала законної сили 06.11.2009 ёроку, зазначені податкові повідомлення-рішення від 13.03.2009 року № 0000172320/0 та №0000182320/0 визнані протиправними та зазначено, що позивачем обґрунтовано в розрахунку бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року) визначена сума 148558,00 грн. як сума бюджетного відшкодування. \ а.с. 10-12\.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі, не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

За таких обставин колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо наявності касаційної скарги на вказане судове рішення, оскільки в теперішній час постанова суду від 08.07.2009 року набрала законної сили і підлягає виконанню на всій території України, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

Судом першої інстанції також правильно зазначено, що порядок обліку, звітності та внесення податку до бюджету визначається Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (чинних на час виникнення спірних правовідносин). (далі Закон № 168)

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Таке правило зазначено абзацом третім наведеного підпункту.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Судом першої інстанції також правильно зазначено, що для отримання бюджетного відшкодування необхідна наявність певних підстав, зокрема:

-наявність відємного значення звітного податкового періоду;

-зарахування відємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду;

-фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг);

-здійснення зазначеної оплати постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді;

-включення залишку відємного значення (після бюджетного відшкодування) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно Закону № 168 обовязок щодо визначення обєкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку продавця товару. Обовязок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну в підтвердження сплати податку Законом покладений на платника податку покупця.

Пункт 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у звязку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону не передбачений обовязок покупця товару платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податок на додану вартість безпосередньо до державного бюджету. За приписами підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 наведеного Закону умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплати ним податку у складі ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету. Саме нормами зазначеного Закону, з урахуванням його преамбули, регулюються всі питання, повязані із визначенням та сплатою податку на додану вартість.

Податковий орган утримався від виконання дій, передбачених Законом України «Про податок на додану вартість», а саме, надання висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету до органу державного казначейства, або відмови у наданні бюджетного відшкодування, що, як наслідок спричинило звернення позивача за судовим захистом.

Пунктами 200.12 та 200.13 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 20.12.2010р. № 960/495, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12. 2010 р. за N 1387/18682. Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що податкові органи надають органам Державного казначейства України висновки про суми відшкодування податку на додану вартість та Реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану.

Положення вищенаведеного Порядку встановлюють взаємодію податкових органів та органів державного казначейства, які діють як органи державної влади, представники одного відповідача держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обовязки.

Незважаючи на наявність суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, зазначений висновок про відшкодування податку на додану вартість податковим органом до органу державного казначейства не надавався.

У звязку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідний висновок органу державного казначейства, платник податків вправі скористатись свої правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

Всупереч вимогам діючого законодавства суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за січень 2009 року в розмірі 148558 гривень не відшкодовані, у звязку з чим суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог. За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

Повний текст виготовлено 20 липня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ясинуватської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі № 2а/0570/3803/2011 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: І.В.Геращенко

Л.В.Ястребова