Ухвала суду № 22301657, 06.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Прудник С.В.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 року справа №2а-3226/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрко І.В.

суддів Міронової Г.М. , Блохіна А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року у справі № 2а-3226/11/1270 за позовом Дочірнього підприємства «Збагачувальний комплекс» товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся 13 квітня 2011 року до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області (ДПІ в м. Свердловську) про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 21 березня 2011 року за № 0000071640, яке прийняте на підставі висновку відповідача, викладеному в акті перевірки № 136-15-10-32697374 від 14.03.2011 року. Позивач, вважає незаконним вказане вище податкове повідомлення-рішення, оскільки ДП «Збагачувальний комплекс» ТОВ «Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» було вчасно подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, а саме: 20.01.2011 року з підписом посадової особи, яка тимчасово призначена виконуючим обовязки директора підприємства та пояснювальну записку щодо відсутності печатки, але відповідачем не було визнано вказану звітність, в результаті чого нараховане грошове зобовязання. Зокрема, пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01.01.11 року по 30.06.11 року застосовуються в розмірі 1 грн. за кожне порушення. На думку позивача, Державна податкова інспекція в м. Свердловську Луганської області при нарахуванні штрафної санкції до позивача в розмірі 170 грн. вийшла за межі законодавства України.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказав, що на підставі акту перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2010 року ДПІ в м. Свердловську було прийнято податкове повідомлення рішення від 21.03.2011 року за № 0000071640, за неподання податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2010 року. Штрафна санкція, на його думку, передбачена пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобовязань за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, однак позивач не здав декларацію за грудень 2010 року, на підставі якої здійснюється нарахування податкового зобовязання за грудень 2010 року. Відповідальність за порушення податкового законодавства застосовується за період з 1 січня по 30 червня 2011 року тільки за порушення нових відмінних від старого законодавства норм права виключно при обчисленні податкових зобов'язань за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 року за № 0000071640 є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству.

Сторони у судове засідання не зявились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно вимогам ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами

Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

ДП«Збагачувальний комплекс» ТОВ «Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» зареєстровано виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 08.12.2003 року, що підтверджується довідкою АБ № 319139 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Позивач перебуває на обліку у державній податковій інспекції в м. Свердловську як платник податків з 02.02.2004 року за № 48/74.

ДПІ в м. Свердловську Луганської області було проведено камеральну перевірку підприємства податкової звітності з податку і додану вартість за грудень 2010 року, за результатами якої був складений акт щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з податку на додану вартість від 14.03.2011 року за № 136-15-10-32697374.

Вказаним актом були встановлені порушення позивачем вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, а саме: неподання податкової звітності з податку на додану вартість.

21 березня 2011 року податковим органом на підставі вказаного акту перевірки було прийнято податкове повідомленнярішення за № 0000071640, яким позивачу було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 170 грн.

Сторонами був визнаний та не оспорювався той факт, що податкова декларація з податку на додану вартість була підписана не уповноваженою особою, а саме: тимчасово виконуючим обовязки директора підприємства ОСОБА_2, який був призначений на підставі рішення власника ДП «Збагачувальний комплекс» ТОВ «Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» від 02.08.2010 року.

Відповідно до ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2011 року позивачем була надана до відповідача податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року, що підтверджується відміткою про її отримання.

Зокрема, пунктом 49.8 статті 48 Податкового кодексу України зазначено, що прийняття податкової декларації є обовязком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобоязана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обовязкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.11 статті 49 даного кодексу визначено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобовязаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: - у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного звязку, - протягом пяти робочих днів з дня її отримання; - у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Судом встановлено, що 21.01.2011 року відповідачем на адресу позивача було направлено лист за № 863/28-17 з повідомленням про відмову у прийнятті податкової декларації через порушення вимог частини 3 та пункту 1 частини 5 статті 48 Податкового кодексу України та пропозицією усунути виявлені недоліки і повторно подати декларацію до державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що критично оцінює надання позивачем до державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області пояснювальної записки щодо відсутності печатки підприємства, тому що дана пояснювальна записка не може бути офіційним поясненням відсутності відбитку печатки, оскільки вона оформлена не на фірмовому бланку підприємства та підписана не уповноваженою не це особою, з чим погоджується колегія суддів.

Щодо оскаржуваного податкового повідомленнярішення за № 0000071640, яким ДП «Збагачувальний комплекс» ТОВ «Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 170 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України визначено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Як вбачається пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобовязаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Однак, пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що при прийняті податковим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 року за № 0000071640 було не вірно застосовані норми Податкового кодексу України, що потягнуло за собою накладання штрафу на позивача в розмірі 170 грн.

Посилання апелянта на те, що положення пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України повинні застосовуватися лише за порушення нових відмінних від старого законодавства виключно при обчисленні податкових зобовязань за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року є помилковими з огляду на наступне.

Як було вказано вище, відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Тобто, законодавцем при прийнятті Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755 було чітко вказано, без будь яких обмежень, що за кожне порушення за період з 1 січня по 30 червня 2011 року штрафні санкції застосовуються у розмірі не більше 1 гривні.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що хоча податкова декларація позивача і є за грудень 2010 року, але була надана підприємством до податкового органу в визначені податковим законодавством строки, але не була визнана податковим органом, що, в свою чергу, визнається ДПІ в м. Свердловську та підтверджується листом податкового органу від 21.01.2011 року за № 863/28-17. Сам же факт порушення підприємством податкового законодавства (неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість) було встановлено лише 14 березня 2011 року, що підтверджується актом за № 136-15-10-32697374, після цього податковим органом було прийняте оскаржуване позивачем рішення.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства «Збагачувальний комплекс» товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та задовольнив позов.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Свердловську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року у справі № 2а-3226/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року у справі № 2а-3226/11/1270 за позовом за позовом Дочірнього підприємства «Збагачувальний комплекс» товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглепромислова фірма «Термоантрацит» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання недійсним рішення - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена у порядку письмового провадження, набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяІ.В. Юрко

СуддіГ.М. Міронова

А.А. Блохін