Єдиний державний реєстр судових рішень
Кіровський міський суд Донецької області
Справа № 524/ 1949 / 2012
Провадження № 2/524/ 181 /2012
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2012 р. Кіровський міський суд Донецької області у складі :
головуючого судді Волкової Н.Ю.
при секретарі Мігаліної Л.Ю.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Кіровське Донецької області справу за позовом ОКП «Донецьктеплокомуненерго»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, -
в с т а н о в и в :
ОКП «Донецьктеплокомуненерго» 01 березня 2012 р. звернулося до Кіровського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення з них заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у квартиру №159 будинку №7 мікрорайону “Молодіжний” у місті Кіровське Донецької області за період з 01 січня 2003 р. до 31 грудня 2011 р. у розмірі 8570 грн. 25 коп., які вони, незважаючи на попередження, не сплатили. Позивач вказав, що відповідач фактично користується тепловою енергією, а виробнича одиниця «Жданівкатепломережа»постачає теплову енергію в дану квартиру з 01 липня 2006 р. до теперішнього часу внаслідок реорганізації ВО «Кіровськтепломережа», котра постачала теплову енергію в дану квартиру до цих пір та приєдналася до ВО «Жданівкатепломережа»на підставі наказу ОКП «Донецьктеплокомуненерго»№124 від 18 квітня 2006 р., що є правонаступником всіх прав та обов’язків ВО «Кіровськтепломережа».
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання у квартиру №159 будинку №7 мікрорайону “Молодіжний” у місті Кіровське Донецької області за період з 01 січня 2003 р. до 31 грудня 2011 р. у розмірі 8570 грн. 25 коп. та сплачені позивачем судові витрати у сумі 214,60 грн.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомлялися належним чином рекомендованими судовими повістками про дату, час та місце попереднього розгляду справи 19 березня 2012 р. та дату, час та місце розгляду справи за суттю на 26 та 30 березня 2012 р., проте в судове засідання не з'явилися, не повідомили про причини своєї неявки до суду;
судові повістки про виклик відповідачів на 19 та 30 березня 2012 були повернуті суду з поміткою про неможливість їх вручення відповідно 14 березня 2012 р. та 21 березня 2012р. через відсутність адресатів при доставці повісток, котрі після залишення листоношею повідомлення про необхідність отримання судових повісток, не з'явилися за їх одержанням, що свідчить або про відмову адресатів від одержання судових повісток (і в цьому разі відповідачі вважаються повідомленими про час та місце судового засідання), або про невідомість місця перебування відповідачів; що відповідно до вимог ст.76 ЦПК України тягне за собою розгляд справи за суттю, в зв'язку з чим суд ухвалив розглянути справу за суттю у відсутності відповідачів, які в судове засідання не з'явилися, причину неявки суду не повідомили, на надіслали заяву з просьбою перенести розгляд справи.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справі, суд вважає, що позовні вимоги повинні бути задоволені частково.
Згідно із ст. ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, каналізація, теплова енергія ) наймачами повинна проводиться щомісячно. Це ж положення міститься в ст. ст. 815, 816, 820 ЦК України 2004 р. та у п.14, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковою територією, затверджених Постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. Згідно зі ст. 815 ЦК України наймач зобов’язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором , а відповідно до ст. 816 ЦК України саме наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним. Разом з тим відповідно до ст. 64 ЖК України, що є спеціальною нормою закону щодо житлових прав та обов’язків, повнолітні члени сім»ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по обов’язкам, що випливають з договору найма житлового приміщення.
Відносини з приводу теплопостачання фізичними особами регулюються: ЦК України,
Законами України “Про житлово-комунальні послуги” №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,
“Про теплопостачання” №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,
Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;
Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.
Згідно ст. 1, 19, 24 Закону України “Про теплопостачання” споживач - фізична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору, зобов’язаний щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману (спожиту) теплову енергію.
Таким чином, у відсутності договору на споживання послуг, суд вважає потрібно користуватися доведеністю фактичного споживання послуг, що є єдиною підставою (у відсутності договору) на стягнення заборгованості за фактично спожиті послуги, тобто за фактичну поставлену до квартиру споживачів теплову енергію.
ОСОБА_2 є наймачем квартири №159 будинку №7 мікрорайону “Молодіжний” у місті Кіровське Донецької області на підставі ордеру №1037 від 26 квітня 1985 р., ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,- є членами сім’ї наймача квартири, зареєстровані та проживають в даній квартирі, що підтверджено довідкою голови правління ОСББ будинку “Молодіжний 7” ОСОБА_5 та адресними довідками від 03 березня 2012 р.; фактично користуються послугами позивача, оскільки теплова енергія надходить до квартири №159 будинку №7 мікрорайону “Молодіжний” у місті Кіровське Донецької області, отже повинні нести відповідальність по виконанню обов’язків по сплаті за спожиту теплову енергію, ОСОБА_2 як наймач квартири, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як члени сім’ї наймача квартири, проте оскільки ОСОБА_3 досягла повноліття 27 жовтня 2004 р., то вона повинна нести відповідальність за сплату заборгованості з 01 листопада 2004 р. та ОСОБА_4, який досяг повноліття 09 вересня 2008 р., повинен нести відповідальність за сплату заборгованості лише з 01 жовтня 2008 р., оскільки тільки повнолітні члени сім’ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по обов’язкам, що випливають з договору найма житлового приміщення.
ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично користувалися послугами ВО «Кіровськтепломережа” до 01 липня 2006 р., потім послугами ВО “Жданівкатепломережа” з 01 липня 2006 р. до 31 грудня 2011 р., на цей час мають заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання , надані до квартири №159 будинку №7 мікрорайону “Молодіжний” у місті Кіровське Донецької області з 01 січня 2003 р. до 31 грудня 2011 р. у розмірі 8570 грн. 25 коп. , бо на протязі всього цього часу за постачання теплової енергії за вказану квартиру кошти не вносилися взагалі, хоча теплова енергія весь цей час надходила до даної квартири.
Відповідачі не направили до суду письмової заяви про застосування строку позовної давності, двічі за викликами суду у судове засідання не з’явилися.
На відміну від імперативного правила ст. 75 ЦК УРСР 1963 р., яке передбачало обов’язковість застосування позовної давності, ч.3 ст. 267 ЦК України передбачає можливість застосування даного правового інституту лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення судом рішення. Оскільки в судовому засіданні під час розгляду справи судом і до моменту винесення рішення по суті заявлених вимог ні однією із сторін не була зроблена заява про застосування строку позовної давності, то у суду нема підстав для його застосування після 01 січня 2004 р. Дане положення є додатковою гарантією захисту прав кредитора та законодавчо закріпленим підтвердженням того, що навіть в разі спливу строку позовної давності суб’єктивне право продовжує існувати. При цьому суд бере до уваги, що факт необізнаності боржника про закінчення строку позовної давності юридичного значення не має.
Проте, строк позовної давності про стягнення заборгованості до 31 грудня 2003 р., встановлений ст. 71 ЦК України 1963 р. , сплив до набрання чинності ЦК України 2004 р., що слід врахувати у відповідності із п. п. 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України 2004 р., оскільки ст. 75 ЦК УРСР 1963 р. була імперативною нормою та передбачала обов’язковість застосування позовної давності на відміну від ч.3 ст. 267 ЦК України 2004 р., яка передбачає можливість застосування даного правового інституту лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення судом рішення. До того ж, заявник мав можливості своєчасно звертатися з позовами про стягнення заборгованості, проте без будь-яких поважних причин цього раніше не робив.
Суд вважає за необхідне в позові про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у сумі 857 грн. 38 коп., що виникла за період до 31 грудня 2003 р. (оскільки до 31 грудня 2003 р. тільки вона, як наймач квартири , несла обов’язок по сплаті комунальних послуг, оскільки діти були ще неповнолітніми) ОКП «Донецьктеплокомуненерго» відмовити через сплив позовної давності, який ніяким чином відповідачами не переривався ні сплатою боргу, ні укладенням угоди.
З відповідачів підлягає стягненню заборгованість у сумі 7712 грн. 87 коп. за період з 01 січня 2004 р. до 31 грудня 2011 р., оскільки в цей час ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично користувалися послугами позивача, проте неналежним чином та несвоєчасно провадили сплату за спожиті послуги з теплопостачання; на цей час мають заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання , надані до квартири №159 будинку №7 мікрорайону “Молодіжний” міста Кіровське Донецької області на протязі всього цього часу за постачання теплової енергії за вказану квартиру кошти не вносилися взагалі , хоча теплова енергія весь цей час надходила до даної квартири; доказів, що б спростовували даний факт суду не надано.
З врахуванням часу досягнення членами сім’ї повноліття, за період з 01 січня 2004 р. до 01 листопада 2004 р. підлягає стягненню заборгованість у сумі 297,22 грн. тільки з ОСОБА_2 ;
за період з 01 листопада 2004 р. до 01 жовтня 2008 р. підлягає стягненню заборгованість у сумі 2525,73 грн. солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3;
за період з 01 жовтня 2008 р. до 31 грудня 2011 р. підлягає стягненню заборгованість у сумі 4889,92 грн. солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
В решті позову відмовити про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за його безпідставністю.
Відповідачами не оспорені тарифи на житлово-комунальні послуги, не оспорений розмір жилої площі.
Виробник, тобто позивач по справі , надав послуги з централізованого опалення до вводу у будинок відповідачів, що також відповідачами не оспорюється.
Заборгованість відповідачів підтверджено витягом з особистого рахунку , копія якого надана суду позивачем та не спростована в суді іншими доказами.
Будь-яких доказів, які б спростовували факт надання послуг теплопостачання до вказаної квартири чи свідчили б про неналежну якість цих послуг навіть у окремі місяці, відповідачами суду не надано.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір у сумі 214 грн. 60 грн. (що є мінімальним розміром судового збору у позовах, що мають ціну) підлягає стягненню на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 815, 816, 820 , 257 , 267 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. , Законом України “Про теплопостачання”, ст. ст. 88,212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОКП «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на поточний рахунок № 26001969969237 ПАО «ПУМБ»в м. Донецьк, МФО 335537 ОКПО 26221744 заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 жовтня 2008 р. до 31 грудня 2011 р. у квартирі №159 будинку №7 мікрорайону “Молодіжний” у місті Кіровське Донецької області, у сумі 4889 грн. 92 коп. (чотири тисячі вісімсот вісімдесят дев’ять грн. грн. 92 коп.);
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на поточний рахунок № 26001969969237 ПАО «ПУМБ»в м. Донецьк, МФО 335537 ОКПО 26221744 заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 листопада 2004 р. до 01 жовтня 2008 р. у квартирі №159 будинку №7 мікрорайону “Молодіжний” у місті Кіровське Донецької області, у сумі 2525 грн. 73 коп. (дві тисячі п’ятсот двадцять п’ять грн. грн. 73 коп.);
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на поточний рахунок № 26001969969237 ПАО «ПУМБ»в м. Донецьк, МФО 335537 ОКПО 26221744 заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 січня 2004 р. до 01 листопада 2004 р. у квартирі №159 будинку №7 мікрорайону “Молодіжний” у місті Кіровське Донецької області, у сумі 297 грн. 22 коп. (двісті дев’яносто сім грн. грн. 22 коп.);
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго»понесені ним судові витрати на судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп. (двісті чотирнадцять грн. 60 коп.)
В позові про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у сумі 857 грн. 38 коп., що виникла за період до 31 грудня 2003 р. по квартирі №159 будинку №7 мікрорайону “Молодіжний”у місті Кіровське Донецької області ОКП «Донецьктеплокомуненерго» відмовити через сплив позовної давності.
В решті позову відмовити про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за його безпідставністю.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарга , якщо вона не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя : Н.Ю. Волкова
Судове рішення № 22301136, Хрестівський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Донецької області) було прийнято 30.03.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 524/1949/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: