Ухвала суду № 22296743, 05.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2012 року справа №2а/0570/21647/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Бадахова Т.П.,Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання: Манаєві М.В.

за участю представників:

від позивача:Гладкова Т.Ю.

від відповідача: Братченко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року у справі № 2а/0570/21647/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оазіс» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення №001391503 від 23.09.2011 року про збільшення податкового зобовязання на суму 2967,3 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року у справі № 2а/0570/21647/2011позовні вимоги задоволені (а.с.102-103, 104-107).

Визнано протиправним та не дійсним у повному обсязі податкове повідомлення-рішення №001391503 від 23.09.2011 року про збільшення податкового зобовязання на суму 2967,3 грн.. Вирішене питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю (а.с.117). В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказують, що позивач є платником збору за спеціальне користування води, як вторинний водокористувач, за класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД) вода, яка реалізується позивачем відноситься до класифікації 15.98, який є складовою групи 15.9 напої, а тому податкове повідомлення рішення є законним.

Представник відповідача-апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі. Підставами для донарахування податкового законодавства став акт камеральної перевірки.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Вказує, що воду, яку реалізовує підприємство не є напоями, а тому не підпадає під п.п.325.6.2 п.325.6 ст.325 ПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оазис» (надалі - позивач, ТОВ «Оазіс») є юридичною особою, перебуває на обліку у відповідача, як платник податків, види діяльності (ОКОНХ): виробництво безалкогольних напоїв; громадське харчування недержавних організацій, крім споживчої кооперації, оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації; рознічна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації; посередницькі послуги при купівлі-продажу товарів, цінних паперів, валюти та здачі в найм (в аруду, в прокат) без вираженої спеціалізації, зовнішня торгівля недержавних організацій та види діяльності (КВЕД): виробництво мінеральних вод та прохолоджуючи напої, кафе, інші види оптової торгівлі, рознічна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, рознічна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, посередництво у торгівлі різними товарами.

Державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м.Донецька (відповідач, податковий орган) проведено камеральну перевірку податкової звітності податкової декларації збору за спеціальне використання води №9006518462 від 09 серпня 211 року за 1 півріччя 2011 року платника збору за спеціальне використання води ТОВ «Оазис».

За результатами перевірки складено акт №2120/15-311-1/02/31071930 та встановлено, що у податковій декларації виявлено методологічні помилки: при обчисленні грошового зобовязання було застосовано ставку збору 51,26грн. за 100 куб. метрів, замість ставки збору за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв - 29,86грн. за 1 куб. метр підземної води. Також, згідно в акті перевірки зазначено, що основним видом діяльності згідно класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) позивача є виробництво мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв (код виду діяльності 15.98.0). Згідно з Державного класифікатору продукції та послуг визначено групу 15.9 «Напої», клас 15,98 до складу цієї групи. Разом з цим дозвіл на спец водокористування надавався для видобування столової води, придатної для промислового розливу. Сума обовязкового грошового зобовязання зі збору за спеціальне використання води за даними платника 51,82грн., а за даними камеральної перевірки - 3018,85грн., сума відхилення складає 2967,03грн. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкового зобовязання, заявленого у податковій декларації збору за спеціальне використання води (а.с.9).

23 вересня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001391503 згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 ст.123 Глави ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ з урахуванням п.6 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу на підставі акта перевірки №2120/15-311-1/02/31071930 від 23.09.2011р., яким встановлено порушення п.п.325.6.2 п.325.6 ст.325 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, у звязку з чим ТОВ «Оазис» збільшено суму грошового зобовязання за платежем збір за спеціальне використання води (крім збору за спеціальне використання води водних обєктів у розмірі 2967 грн.03 коп. (а.с.8). Зазначені обставини не є спірними між сторонами.

Спірним питанням по даній справі є обєкт оподаткування, з якого справляється відповідний розмір ставки збору, який застосовується при обчислені, та як правило підлягає до сплати за користування водою.

Відповідач вважає, що оскільки вода виготовляється за кодом 15.98.11. Державного класифікатору продукції та послуг ДК 016-97 від 01.01.1999 р., то позивач повинен сплачувати збір за водокористування згідно з пунктом 325.6.2 п.325.6 ст.325 ПК України, відповідно до якого ставка збору за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв, становлять: 33,23 гривні за 1 куб. метр підземної води.

Позивач, вважає таку позицію відповідача невірною, оскільки на його думку вода, яку він розливає, не є напоєм у розумінні п.325.6 ст.325 Податкового кодексу України, а тому розмір ставки не підлягає обчисленню виходячи з цього розміру.

Статтею 325 ПК України встановлені ставки збору за спеціальне використання води. П.п.325.6 п.325.6 ст.325 ПК України (в редакції на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення) встановлено, що ставка збору за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв, становить 29, 86 грн. за 1 куб.метр підземної води.

Виходячи з правового змісту зазначеної норми, яка покладена в основу збільшення податкового зобовязання за податковим повідомленням - рішення, основним критерієм, визначення ставки збору за спец користування води, є віднесення води до складу напоїв, яке є визначальним в межах спірних правовідносин.

Судом встановлено, що основним видом діяльності позивача згідно класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) є виробництво мінеральних вод та інших безалкогольних напоїв.

Згідно з договором № 12 від 01.01.2010 позивачу для промислового розливу в ПЕТ тару поставляється артезіанська вода від ТОВ «Яковлевська», (а.с.44).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Яковлевська» здійснює водопостачання підземної води з свердловини № 311-МТ, 60/АЗО//Кальмі на підставі спеціального дозволу на спецкористування № УКР-ДОН-4063 від 30.12.2009.

Відповідно до висновків державної санітарно-епідеміологичної інспекції № 05.03.02-04/52436 від 01.11.2006 та № 05.03.02-04/96060 від 29.09.2011 позивач розливає воду питну негазовану «Чистая родниковая» згідно ТУ У 15.9-2651308613-001-2002, код за ДКПП 15.98.11.

Державним підприємством «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» надано інформацію про те, що враховуючи класифікатор продукції та послуг (ДК 016-97), вода питна негазована за кодом ДКПП 15.98.11 не являється напоєм.

Колегія суддів, погоджує висновки суду першої інстанції, що вода питна негазована, яку позивач розливає у ПЕТ тару та здійснює його реалізацію не є напоєм згідно Державного класифікатору продукції та послуг ДК 016-97 від 01.01.1999 р., тобто фактично відсутній обєкт обчислення та визначення відповідного розміру ставки збору згідно з підпунктом 325.6.2 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що в межах спірних правовідносин, відсутність обовязкової умови, такої як, відношення води до складу напоїв, унеможливлює застосування ставки збору, визначеною податковим органом, шляхом збільшення податкового зобовязання. Приймаючи спірне податкове повідомлення рішення, податковий орган прийшов до помилкового висновки, про визначення та збільшення податкового зобовязання на підставі п.п.325.6.2 п.325.6 ст.325 ПК України. Зазначене положення норми, не можуть бути застосовані в межах спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем неправомірно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року у справі № 2а/0570/21647/2011 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 05 березня 2012 року. Ухвала у повному обсязі складена 07 березня 2012 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Т.П.Бадахова

А.В. Гайдар