Постанова № 22296012, 23.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 року справа №2а-4010/10/0570

<приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,

при секретареві Солодько О.І.,

за участю представника відповідача Прокопіна Я.С., Акулової І.Я.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу малого підприємства «Ольга» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2010 року у справі №2а-4010/10/0570 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці Донецької області до малого підприємства «Ольга» про стягнення заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та фінансових санкціях на суму 1620,13 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А :

25 лютого 2010 року Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці Донецької області звернулося з позовом до малого підприємства «Ольга», в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по сплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.10.2004р. до 31.12.2004р. в сумі 1620,13 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевіркою правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати зобовязання (внесків) зі збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 06.01.2005р. встановлені порушення: за період з 01.10.2001 р. до 31.11.2004 р. МП «Ольга» не нарахувало внески за ставкою 32% в результаті чого виявлено заниження фонду оплати праці на суму 5581,0 грн. та управлінням донараховано 1079,13 грн. внесків. Також за результатами перевірки нараховані фінансові санкції в сумі 541,0 грн. за рішенням про застосування фінансових санкцій № 0451/87.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2010 року позов задоволений в повному обсязі: стягнуто з малого підприємства «Ольга» (далі - відповідач) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці Донецької області (далі позивач) заборгованість по сплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.10.2004р. до 31.12.2004р. в сумі 1620,13 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, не врахування доводів відповідача, просить скасувати постанову суду першої інстанції і постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та надали пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги позивач повідомлений належним чином.

Представником позивача надавалися письмові пояснення за позовом (арк. справи 99), з яких вбачається, що при складенні позовної заяви була допущена технічна помилка заборгованість по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування МП «Ольга» складає 1069,73 грн., а не як вказано в позові 1079,13 грн., а тому загальна сума заборгованості відповідача з врахуванням фінансових санкцій в розмірі 541,0 грн., складає 1610,73 грн., а не як вказано в позові 1620,13 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що мале підприємство «Ольга» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Костянтинівської міської ради народних депутатів 07.04.1993р. №127/3 як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності від 27.02.1995р. № 23119235, код ЄДРПОУ 23119235 (арк. справи 9, 24-26). Відповідач є платником за платежами до Пенсійного фонду України і зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка за № 052902-0343(арк. справи 6-7).

Позивачем проведена перевірка малого підприємства «Ольга» з питання правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати зобовязання (внесків) зі збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. За результатами перевірки встановлені порушення, а саме: за період з 01.10.2001р. до 31.11.2004р. відповідачем не нараховані внески за ставкою 32%, в результаті чого було донараховано внесків 1079,13грн., про що складений акт №1 від 06.01.2005р. (арк. справи 10-13).

За результатами перевірки відповідно до п. 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування» позивачем прийняте рішення №04-51/87 від 02.03.2005р., яким нараховані фінансові санкції на суму 541,00грн. (арк. справи 14).

Зазначений акт та рішення отримані відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення № 598 від 04.03.2005р.(арк. справи 17), не оскаржені у встановленому законом порядку, сума не сплачена.

Вимоги позивача складаються із суми 1620,13 грн., яка виникла на підставі акту перевірки №1 від 06.01.2005р. та із суми 541,00 грн. на підставі рішення №04-51/87 від 02.03.2005р. про застосування фінансових санкцій.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи щодо державної реєстрації малого підприємства «Ольга» (арк. справи 6-9), факту проведення перевірки від 05.01.2006р., на підставі якої складений акт № 1 (арк. спарви 10-13) та прийняте рішення № 04-51/87 від 02.03.2005р. (арк. справи 14) не є спірними.

Доводи апеляційної скарги, як і заперечення на позов, відповідач ґрунтує на тому, що акт позивача, на підставі якого складене рішення № 04-51/87 від 02.03.2005р. був предметом судового розгляду та вимога позивача про сплату боргу на загальну суму 1664,5 грн. скасована колегією суддів до уваги не приймаються з наступних підстав.

Предметом даного спору є не скасована постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.2009р. у справі № 2а-1519/09/0570 вимога про сплату боргу в сумі 1664,5 грн., а не сплата відповідачем на користь позивача заборгованості по сплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.10.2004р. до 31.12.2004р. в сумі 1610,73 грн.

З вищезазначеної постанови (арк. справи 39-44) вбачається, що предметом розгляду справи № 2а-1519/09/0570 були дії відділу виконавчої служби Костянтинівського міжрайонного управління юстиції «Про арешт коштів боржника», припинення виконавчого провадження та дії Управління Пенсійного фонду України у м.Костянтинівці, які привели до арешту коштів та майна МП «Ольга», скасування вимоги про сплату недоїмки та штрафних санкцій. Тобто, вимоги МП «Ольга» не стосувалися визнання недійсним чи скасування акта перевірки та рішення № 04-51/87 від 02.03.2005р., оскільки такі вимоги МП «Ольга» не заявлялися.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.11.2010 р. (арк. справи 120 -122) касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2009р. у справі № 2а-1519/09/0570 залишена без задоволення, а вищезазначена постанова без змін (арк. справи 120-122).

Таким чином, відповідачем не надано жодного підтвердження того, що акт № 1 від 06.01.2005р. та рішення № 04-51/87 від 02.03.2005р. скасовані або є не чинними.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо його особливого статусу у відповідності до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» та того, що до теперішнього часу не прийнятий Закон на заміну вищезазначеного Указу, з наступних підстав.

Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 4 цього Закону виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат;енсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальниками є роботодавці, тобто підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Тобто, відповідач з огляду на вищезазначені норми закону є платником страхових внесків.

Згідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Пунктом 1 ч. 8 Прикінцевих Положень вказаного Закону визначено, що страхові внески, які перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та у статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14, 17 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для відповідних платників збору. Платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначені пунктами 5 - 10 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених зазначеним Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Тобто, відповідач з огляду на положення п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Обєкт оподаткування для таких платників збору визначений статтею 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», а ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування - статтею 3 цього Закону.

Колегія суддів не приймає доводи відповідача у апеляційній скарзі та погоджує висновок суду першої інстанції про те, що на статус відповідача як платника внесків не впливає факт того, що він є субєктом малого підприємництва, до якого застосовується Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування» та не змінює ставки внесків.

Також судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача на те, що відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки суд першої інстанції у судовому рішенні не спростував, що це відповідає дійсності, а вказав, що відповідно до преамбули вищезазначеного Закону, він не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що вказано у третьому абзаці преамбули.

У статті 18 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Частиною 6 ст. 18 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Частиною 2 ст. 5 цього Закону встановлено, що виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплата страхових внесків, стягнення заборгованості.

Пунктом 16 Прикінцевих Положень вказаного Закону визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

З наведеного випливає, що Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» та Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» не можуть регулювати, змінювати обовязки платників внесків, механізм їх сплати та стягнення.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про те, що в деякі місяці суми 42% від єдиного податку, які перераховувалися до пенсійного фонду були більшими, ніж 32% на заробітну плату. Оскільки позивач, починаючи з 01.01.2004р. (з дня набрання чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування») врахував сплачені відповідачем суми та відповідно зменшив донараховані за актом № 1 від 06.01.2005р. внески зі збору на обовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1785,92 грн. до 1069,73 грн.

Актом перевірки №1 від 06.01.2005р. протягом 2004 року встановлено, що відповідач не нараховував та не сплачував внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у звязку з чим вони нараховані позивачем.

Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

На підставі п.4 ч.9 ст.106 вищезазначеного Закону позивачем прийняте рішення №04-51/87 від 02.03.2005р., яким застосовані фінансових санкцій на суму 541,00грн. Вказане рішення отримане відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення № 598 від 04.03.2005р.(арк. справи 17).

Згідно до п. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» строк давнини щодо стягнення недоїмки, фінансових санкцій та пені не застосовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне забезпечення» страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Частиною 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки у відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Позивач - субєкт владних повноважень зазначив про наявність у відповідача боргу по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.10.2004р. до 31.12.2004р. в сумі 1079,13 грн. (при уточненні 1069,73 грн.). Наявність цього боргу позивачем обґрунтовується висновком акту №1 від 06.01.2005р. Позивачем направлено відповідачеві вимогу на зазначену суму заборгованості, яку відповідач не сплатив до теперішнього часу.

З вищезазначеного акту вбачається, що МП «Ольга» станом на 06.01.2005р. має недоїмку зі сплати страхових внесків в сумі 1063,73 грн., при цьому перевірка проводилася за період з 01.10.2001р. до 30.11.2004р. Доказів того, що заборгованість утворилася саме за період з 01.10.2004р. до 31.12.2004р. або з 01.01.2004 року до 31.12.2004 року, її розрахунку позивачем не надано.

Що стосується фінансових санкцій. Позивачем наданий розрахунок застосування фінансових санкцій за донарахування сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків (арк. справи 5), з якого вбачається, що позивачем при перевірці донараховані суми своєчасно не обчислених та не сплачених внесків за період з січня 2004 року до грудня 2004 року внаслідок чого на них нараховані штрафні санкції в загальній сумі 540,91 грн. (5% згідно п.п. 4 п.9 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»). Штрафні санкції в розмірі 541,0 грн. застосовані за рішенням позивача № 04-51/87 від 02.03.2005р. на суму донарахованих внесків в сумі 1785,92 грн. Отже розрахунок заборгованості та штрафних санкцій не співпадає з періодом, заявленим до стягнення та визначеним в акті перевірки. Суд першої інстанції стягнув заборгованість за період з 01.10.2004 року до 31.12. 2004 року відповідно до розрахунку фінансових санкцій, який здійснено за період з 01.01.2004 року до 31.12.2004 року та на підставі заборгованості по страхових внесках в сумі 1079,31 грн. (розрахунок якої позивачем не наданий).

З огляду на викладене колегія суддів позбавлена можливості за наявними в матеріалах справи доказами перевірити правильність нарахування заборгованості з визначенням правильності періоду. Тобто позивач не підтвердив правильності обчислення суми, заявленої до стягнення.

Крім того, при апеляційному розгляді представниками відповідача надані акти звірення наявності заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування між позивачем та відповідачем і відповідно до яких станом на 01.01.2004 року та 01.01.2005 року недоїмки не рахувалося (арк. справи 140, 141).

Постанова в повному обсязі виготовлена 27 грудня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.3, ст. 202, ст. 205 ч.2, ст. 207, ст.212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу малого підприємства «Ольга» задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці Донецької області до малого підприємства «Ольга» про стягнення заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та фінансових санкціях на суму 1620,13грн. скасувати.

В задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці Донецької області до малого підприємства «Ольга» про стягнення заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та фінансових санкціях на суму 1620,13 грн. відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: М.М. Гімон

О.В.Карпушова