Ухвала суду № 22295997, 24.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Масло І.В

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2010 року справа №2а-19956/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Жаботинської С.В., суддів: Нікуліна О.А., Радіонової О.О.,

при секретарі Дегтярьовій А.В., за участю представника позивача Міміношвілі Н.М., представника відповідача Рехтік Р.М., Локтіонової В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року у справі № 2а-19956/10/0570 за позовом Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" в особі відокремленого підрозділу "Шахта імені О.О. Скочинського" до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, третя особа виконавчий комітет Кіровської районної у місті Донецьку ради про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, визнання протиправним і скасування припису № 303-267 від 16.07.2010 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, третя особа виконавчий комітет Кіровської районної у місті Донецьку ради про визнання протиправним і скасування припису №303-267 від 16.07.2010 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на п. 12 Повноважень центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548, Держава Україна регулює розмір тарифів на проживання в гуртожитках для осіб, які займають приміщення, що знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних відносинах, шляхом встановлення державними обласними адміністраціями його граничного розміру.

З моменту внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 276 до вказаної вище постанови Донецькою обласною державною адміністрацією не встановлювався такий граничний розмір тарифів.

Вказує що порядок погодження встановлення тарифів на проживання у гуртожитку, встановлений 20.05.2009 року постановою Кабінету Міністрів України № 529, яка набрала чинності з 09.06.2009 року та приходить до висновку що ДП «ДВЕК» правомірно застосовувала власно затверджені тарифи.

Позивач вважає безпідставним посилання відповідача у акті на п. 38 розділу 6 «Примірного положення про гуртожитки», затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 № 208, оскільки ця норма регулює порядок та розміри плати (тарифи) за користування жилою площею та за комунальні послуги для будинків державного та громадського житлового фонду, тобто не розповсюджується на дані правовідносини.

Вважає що відповідачем безпідставно застосовано тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, затверджений рішенням Донецької міської ради від 10.11.2006 року № 6/27 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території», оскільки це рішення стосується тарифів підприємств комунальної власності та інших підприємств, що обслуговують житловий фонд територіальної громади м. Донецька, яким позивач не являється.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року у справі № 2а-19956/10/0570 позов задоволено частково.

Скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про застосування до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 16 липня 2010 року № 267 на суму 221313 (двісті двадцять одна тисяча триста тринадцять) грн. 99 коп.

Скасовано припис Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області від 16 липня 2010 № 303-267 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позиція суду першої інстанції полягає у наступному: порядок погодження тарифів міською радою на проживання у гуртожитку державного підприємства встановлений лише з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 року, тобто з 09.06.2009 року. Отже, у даному випадку у відповідача взагалі відсутні підстави для висновку щодо неправомірності застосування ДП «ДВЕК» власно затверджених тарифів, які неузгоджені з міською радою, у період з 01.01.2009 по 09.06.2009 (цей період також перевірявся, про що зазначено у акті).

З огляду на вищевикладене, є безпідставним посилання відповідача на порушення позивачем ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач по справі та звернувся з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, вважає що відповідно до Житлового кодексу України, гуртожитки є житловими будинками, тому при формуванні плати за проживання у гуртожитках позивач мав керуватися Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529, яким передбачено визначення вартості послуг з утримання будинків виходячи із нормативних витрат на 1 кв.м загальної площі квартири (житлового приміщення у гуртожитку). Вважає що позивачу необхідно було погоджувати тарифи з міською радою, просить постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники відповідача, підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» зареєстровано як юридична особа 02.09.2004 виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 304081. Позивач включений до ЄДРПОУ за № 33161769, що підтверджується довідкою № 101-4930 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Позивач здійснює діяльність на підставі Статуту (у новій редакції), затвердженого Міністром вугільної промисловості України наказом № 249 від 21.04.2006 року.

Гуртожиток за адресою: м. Донецьк, вул. Бірюзова, 5, знаходиться на балансі відокремленого підрозділу «Шахта імені О.О. Скочинського» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», що діє на підставі Положення.

З 29.06.2010 року по 09.07.2010 року проводилась позапланова перевірка гуртожитку відокремленого підрозділу «Шахта імені Олександра Олександровича Скочинського» державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», за наслідками якої складено акт № 411 від 09.07.2010 року, яким встановлено порушення вимог чинного законодавства з питань формування, встановлення та застосування плати за проживання у гуртожитку, а саме ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року № 1548 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 276), п. 38 розділу 6 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208, п.п. 1 розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації від 30.12.2003 року № 813 «Щодо впорядкування тарифів на окремі види послуг».

За результатами перевірки встановлено, що додатково отримана виручка становить суму 73771,33 грн.

16.07.2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області винесено припис № 303-267 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, яким позивача зобовязано в місячний термін усунути порушення порядку формування та застосування тарифів на послуги за проживання у гуртожитку, шляхом приведення їх у відповідність до вимог ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», п. 38 розділу 6 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 № 208, п.п. 1.3 п. 1 розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації від 30.12.2003 № 813 «Щодо впорядкування тарифів на окремі види послуг» (реєстрація в Донецькому обласному управлінні юстиції 04.01.2004 за № 2/1146).

Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області від 16.07.2010 № 267 до відповідача застосовані економічні санкції у розмірі 221313,99 грн. (у тому числі безпідставно отримана сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін 73771,33 грн., штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки 147542,66 грн.).

Згідно з даним рішенням, встановлено застосування позивачем цін та тарифів з порушенням запроваджених методів регулювання: завищення плати за проживання у гуртожитках на умовах відособленого користування площею за рахунок застосування оплати за ліжко-місце замість оплати за житлово-комунальні послуги по тарифах, встановлених для будинків державного та громадського житлового фонду, включення у вартість послуг за проживання у гуртожитку на умовах оплати за ліжко-місце витрат понад економічно обґрунтовані розміри.

Також перелічені вище порушення та сума вказані у претензії № 05-04/267-267 від 16.07.2010 року.

Як вбачається з листа Кіровської районної у м. Донецьку ради від 04.11.2010 № 01/16-5682, реєстрація гуртожитку по вул. Бірюзова, 5 виконкомом не здійснювалась, у виконкомі відсутні будь-які документи, що встановлюють статус гуртожитку.

Згідно з Положенням про гуртожиток ВП «Шахта ім. О.О. Скочинського» ДП «ДВЕК», цей гуртожиток надається для проживання одиноких громадян. Жиле приміщення знаходиться у спільному користуванні декількох осіб, які не перебувають у сімейних відносинах (п. 1.1 Положення). При необхідності з дозволу адміністрації можуть бути виділені приміщення для проживання сімей. Ці приміщення повинні розташовуватись в окремих секціях жилого будинку (п. 1.2. Положення).

Відповідно до підпункту 2 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» власним (самоврядним) повноваженням виконавчих органів сільських, селищних, міських рад є встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Тобто, повноваження виконкому Донецької міської ради по встановленню тарифів щодо оплати послуг (у т.ч. послуг з надання для проживання гуртожитку) поширюються на послуги, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності територіальної громади. Оскільки ДП «ДВЕК» не належить до підприємств комунальної власності, повноваження виконавчого органу Донецької міської ради у даному випадку поширюються лише на погодження в установленому порядку питання встановлення тарифів на проживання у гуртожитку ДП «ДВЕК».

Такий порядок був встановлений лише 20.05.2009 року постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» № 529, яка набрала чинності 09.06.2009 (з моменту опублікування в офіційному друкованому виданні).

Крім того, про необхідність узгодження даних тарифів позивача було повідомлено листом Головного економічного управління Донецької міської ради від 09.03.2010 № 01-10/272, з якого, зокрема, вбачається, що питання затвердження тарифів після проведення відповідного економічного аналізу буде винесено на розгляд сесії міської ради, що обумовлює відсутність в відповідача законних підстав для висновку щодо неправомірності застосування ДП «ДВЕК» власно затверджених тарифів, які неузгоджені з міською радою, за весь період, що охоплювався плановою перевіркою, тобто з 01.03.2009 року по 01.03.2010 року. Суд зазначає, що відсутність на момент перевірки відповідного рішення Донецької міської ради щодо узгодження тарифів на проживання у гуртожитку державного підприємства не може бути підставою для висновку про протиправність застосування власного тарифу цим підприємством.

Отже, посилання відповідача на розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації від 30.12.2003 року № 813 «Щодо впорядкування тарифів на окремі види послуг» не приймаються колегією суддів до уваги. Крім того, як вбачається з листа Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації від 03.09.2008 № 9/вх.-3-055 «Щодо плати за проживання у гуртожитках», спрямованого на адресу начальника головного економічного управління Донецької міської ради, встановлення граничних розмірів плати за проживання у гуртожитках є компетенцією органів місцевого самоврядування. Враховуючи існуючу колізію у законодавстві до Міністерства економіки було спрямовано листа з метою отримання відповідних розяснень.

Також, в даному випадку до спірних правовідносин не можливо застосовувати п. 38 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 № 208 та Рішення Донецької міської ради від 10.11.2006 № 6/27 «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території», на які посилається відповідач, оскільки ними врегульовано порядок та розміри (тарифи) плати за користування жилою площею і за комунальні послуги для будинків державного та громадського житлового фонду, та комунальних підприємств. Гуртожиток ДП «ДВЕК» перебуває на балансі ДП «ДВЕК» та є у його повному господарському віданні, що випливає, зокрема, з п. 4.1 Статуту ДП «ДВЕК» (арк. справи 11), і тому на визначення тарифів у ньому не поширюються вказані нормативно-правові акти.

Відповідно до п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади і виконавчих органів міських рад відносно регулювання цін (тарифів)» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року N 276) до повноважень обласної державної адміністрації віднесено регулювання (встановлення) граничного розміру плати за проживання в гуртожитках (крім студентських гуртожитків) громадян України, осіб без громадянства та іноземців, які займають приміщення, що знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних відносинах.

Пунктом 10 частини 1 статті 18 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» передбачено, що органи місцевого самоврядування встановлюють плату за проживання в гуртожитку та за участь в утриманні місць загального користування та прибудинкової території.

Таким чином, оскільки порядок погодження тарифів міською радою на проживання у гуртожитку державного підприємства встановлено лише з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 року, тобто з 09.06.2009 року, то у даному випадку у відповідача відсутні підстави для висновку щодо неправомірності застосування ДП «ДВЕК» власно затверджених тарифів, які неузгоджені з міською радою, у період з 01.01.2009 по 09.06.2009 року.

Пунктом 1 розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації від 30.12.2003 року № 813 «Щодо впорядкування тарифів на окремі види послуг» рекомендовано виконкомам сільських, селищних, міських рад погоджувати у встановленому порядку з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності, зокрема, граничні розміри плати за проживання у гуртожитках… (п.п. 1.3 Розпорядження).

Цим розпорядженням делегуються повноваження по погодженню плати за проживання виконкомам, тобто воно не стосується позивача та не може бути ним порушено взагалі.

З огляду на вищевикладене, є безпідставним посилання відповідача на порушення позивачем ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року № 1548 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 276), п.п. 1 Розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації від 30.12.2003 № 813 «Щодо впорядкування тарифів на окремі види послуг».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що, відповідачем не доведено обґрунтованість визначення ним розрахунок плати за ліжко-місце, що обумовлює неправильність визначення розміру економічних санкцій оспорюваним рішенням.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року у справі № 2а-19956/10/0570 за позовом Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" в особі відокремленого підрозділу "Шахта імені О.О. Скочинського" до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області, третя особа виконавчий комітет Кіровської районної у місті Донецьку ради про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, визнання протиправним і скасування припису № 303-267 від 16.07.2010 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 грудня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена 27 грудня 2010 року.

Головуючий: С.В. Жаботинська

Судді: О.А. Нікулін

О.О. Радіонова