Ухвала суду № 22295948, 22.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Циганенко А.І.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 року справа №2а-20898/10/0570

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий суддя: Яковенка М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Касьяновій В.М.

за участю представників:

від позивача:Волобуєв А.В.

від відповідача:немає

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Рута» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-20898/10/0570 за позовом Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області до приватного підприємства «Рута» про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб,-

ВСТАНОВИЛА:

Костянтинівська обєднана державна податкова інспекція Донецької області (надалі позивач, Костянтинівська ОДПІ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємства «Рута» (надалі відповідач, ПП «Рута») про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач у строки визначені законодавством не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, у зв'язку з чим станом на 01 квітня 2010 року обліковується податковий борг у сумі 33795,71 гривень. Просили стягнути з ПП «Рута» податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у сумі 33795,71 гривень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-20898/10/0570 позов Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства «Рута» про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто з приватного підприємства «Рута» на користь місцевого бюджету податковий борг з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 33795 (тридцять три тисячі сімсот дев'яносто п'ять) гривень 71 копійка.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, у звязку з тим що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, не враховані обставини виникнення необґрунтованого боргу з 2004 року із-за захоплення та радіаційного забруднення підприємства, про що повідомлялось у заперечені на позов. Позивач порушив вимоги ст..2 Закону України «Про державну податкову службу України».

Представник позивача просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Надав до суду письмові заперечення проти апеляційної скарги. Не заперечував проти розгляду справи у відсутності відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, в апеляційній скарзі зазначив, що у випадку його відсутності у судовому засіданні, розгляд справи просив провести у його відсутність, що дає суду право здійснити апеляційний перегляд у відсутність відповідача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що приватне підприємство «Рута», зареєстроване розпорядженням голови Костянтинівської міської ради від 03 лютого 2004 року за № 1 269 120 0000 000570. Ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32743797 (арк. справи 5).

На податковому обліку Костянтинівської ОДШ Відповідач перебуває з 06 лютого 2004 року за № 06/04 (арк. справи 14).

Актом про результати невиїзної документальної перевірки повноти і своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб від 28 липня 2010 року № 719/17-1-32743797 встановлено порушення пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого заборгованість з 03.02.2004 року по 31.03.2010 року складає на загальну суму 116102, 18 грн. (арк. справи 35-38). Крім того, відповідачем самостійно нараховано податку з доходів фізичних осіб, а саме податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податків, а також сум утриманого з них податку-форма 1ДФ, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 року №451 за період 4 кварталу 2007 року-1 квартал 2010 року, при тому, що він за період з 2007 року станом на 31.03.2010 рік взагалі не сплачував зазначений податок.

Відповідно до розрахунку сум ПДФО про стягнення податкового боргу з ПП «Рута» за період з 01.10.2007 року по 31.03.2010 року станом на 01.04.2010 року складає 33795, 71 грн.,

Відповідно до п.п.8.1.1 п.8. ст.8 Закону України «Про додаток з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

За вимогами п.п.8.1.2.2 п.8.1 ст.8 цього Закону податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але, не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

За вимогами п.п. 16.3.5 п.16.3 ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує виплачує) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п. 16.3.4 п.16.3 ст.16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» контроль за своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу.

Підпунктом 20.3.1 «а» п.20.3 ст.20 наведеного Закону встановлено, що особою, відповідальною за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету згідно з нормами цього Закону, є така особа - податковий агент.

За приписами п.п.3.2.1, п.п.3.2.2. п.3.2 ст.3 Закону України № 2181-Ш від 21 грудня 2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені. На кошти бюджетного фонду не може бути накладено стягнення за причинами, відмінними від стягнення такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п.п.3 п. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законами терміни.

Відповідно до ч. З ст. 50 Бюджетного кодексу України органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів та них доходів.

Колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими посилання відповідача на порушення позивачем статі 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990, № 509-XII із змінами та доповненнями, якою визначені завдання органів державної податкової служби.

Колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, такими що не впливають на правильність рішення суду першої інстанції, посилання на бездіяльність начальника Констянтинівського відділення виконавчої дирекції ФССНВВ, на подані заперечення проти позову до суду першої інстанції.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача, що обставинами виникнення боргу є захоплення та радіаційне забруднення підприємства, зазначені обставини нічим не доведені, крім того, вони не впливають на прямий обовязок платника податку сплачувати (перераховувати) його до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Оскільки відповідачем самостійно не сплачується податкове зобовязання, суд першої інстанції вірно постановив, що вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Рута» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-20898/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року по адміністративній справі № 2а-20898/10/0570 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 22 грудня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена 27 грудня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова А.В.Гайдар