Ухвала суду № 22295894, 24.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Бадахова Т.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2010 року справа №2а-24808/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий: Бадахова Т.П.

судді Яковенко М.М., Гайдар А.В.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року по адміністративні справі № 2а-24808/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя Донецької області про скасування податкового повідомлення рішення від 11 жовтня 2010 року № 0002212342/0,-

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя Донецької області про скасування податкового повідомлення рішення від 11 жовтня 2010 року № 0002212342/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року позовні вимоги задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою і просив апеляційний суд скасувати це рішення і прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що у звязку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зоовязань з податку на прибуток, позивачем було порушено абз.2 п.п.5.3.1 п.5.3. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Оскільки, вказаний гранічний строк сплинув, апелянтом правомірно було винесено податкове повідомлення рішення від 11.10.2010 року № 0002212342/0 та застосовано штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання на суму 524,40грн.

Також, апелянт зазначив, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом в порядку календарної черговості його виникнення. Разом з цим, відповідно до пункту 1.6 Інструкції про порядок введення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку. Отже, сплачена позивачем сума 2622,грн., була зарахована на погашення недоїмки, яка виникла згідно податкового рішення від 29.05.2009 року № 000080222342/0 у 2009 році, а не погашення податкового зобовязання згідно декларації за 2 квартал 2010 року. Тому, на думку апелянта, спірне податкове повідомлення - рішення від 11.10.2010 року № 0002212342/0 на суму 524,40грн винесено правомірно, з урахуванням вимог чинного законодавства.

Позивач надав заперечення на апеляцій скаргу, в яких просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним та таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» 08.02.2005 року зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як платник податків, ідентифікаційний код № 33393422.

08 жовтня 2010 року відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності погашення податку на прибуток, за результатами якої складено акт № 2581/23-2/33393442 від 08.10.2010 року, відповідно до якого встановлені порушення позивачем п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у звязку з несплатою узгодженого податкового повідомлення - рішення № 0000802342/0 від 29.05.2009 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002212342/0 від 11 жовтня 2010 року, відповідно до якого за порушення гранічного строку сплати узгодженого податкового зобовязання на 54 дні в сумі 2622,00грн., визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у вигляді нарахування штрафних санкцій у розмірі 20 % на суму 524,40 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 серпня 2010 року платіжним дорученням № 256 позивачем був сплачено податок на прибуток за 2 квартал 2010 року у сумі 2622,00грн. (арк.спр.14).

Однак, відповідач самостійно змінив призначення платежу за платіжним дорученням № 256 від 18.08.2010 року та направив суму податку на прибуток за 2 квартал 2010 року у розмірі 2622грн на погашення податкового боргу за рішенням Господарського апеляційного суду № 0000801540 від 15.06.2010 року.

Тобто, позивач сплатив податок на прибуток за 2 квартал 2010 року по строку 18.08.2010 року на суму 2622,00грн, а відповідач здійснив перерозподіл платежу позивача змінивши при цьому призначення платежу самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

У відповідності до п. 5.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Разом з цим, пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22. зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України від 21.01.2004 року № 377/89/76,- кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї інструкції.

При цьому згідно з пунктом 3.8 вищевказаної Інструкції реквізит „призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення ..Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність встановленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Тобто, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Крім цього, Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами", який є спеціальним законом з податків питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед цих заходів - зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків немає.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Разом з цим, застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення чинним законодавством не передбачено. Тому, в цих випадках до платника податків застосовуються заходи примусового стягнення податкового боргу, та штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

З урахуванням вищезазначеного, колегій суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету

є неправомірним.

Колегія судді не приймає посилання апелянта на Інструкцію про порядок введення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, відповідно до якої проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку, оскільки ця Інструкція також не наділяє податковий орган правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року по адміністративні справі № 2а-24808/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2010 року по адміністративні справі № 2а-24808/10/0570 залишити без змін.

Повний текст ухвали складений та підписаний 24 грудня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та підлягає оскарженню до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.П.Бадахова

Судді: М.М.Яковенко

А.В.Гайдар