Постанова № 22295754, 14.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Горбенко К.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року справа №2а-27162/09/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Горбенко К.П.

суддів Лях О.П., Попова В.В.,

при секретарі Турко І.Б.,

за участю представника позивача Матвієвської К.М.,

представників відповідача Лиманюк М.А., Зайченка Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року по адміністративній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Об?єднання Склопластик» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнанання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнанання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень.

Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що 12 березня 2009 року відкритим акціонерним товариством «Об'єднання Склопластик» було отримано податкове повідомлення - рішення Держаної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку від 11 березня 2009 року № 0000332301/0, відповідно до якого позивачу було визначено суму податкового зобов'язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток, код платежу 11020300 у розмірі 1136 119 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем - 757 413,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 378 706,50 грн. 20.05.2009 року ВАТ «Об'єднання Склопластик» отримало податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2009 року № 0000332301/1.

27.07.2009 року, ВАТ «Об'єднання Склопластик» отримало податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2009 року № 0000312301/2 та податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2009 року № 0000912301/2. Позивач оскаржив вказані повідомлення-рішення у ДПА в Луганській області, проте скарги залишені без задоволення, а повідомлення-рішення без змін.

Позивач вважає, що висновки Акту перевірки на підставі якого було прийнято Повідомлення-рішення не відповідають вимогам діючого законодавства. Крім того, позивач вважає, що рішення про результати розгляду скарги від 04.09.2009 року № 16221/25-08 невмотивоване, у ньому не наведено відповідних посилань на норми законодавства, а саме норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на підставі яких податковим органом доведено законність та обґрунтованість донарахування штрафних (фінансових) санкцій. Податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2009 року № 0000912301/2 та податкове повідомлення-рішення від 09 вересня 2009 року № 0000912301/3 є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства України, а тому, рішення про результати розгляду повторної скарги від 22.07.2009 року № 13202/25-08 заступника ДПА в Луганській області та рішення про результати розгляду скарги від 04.09.2009 року № 16221/25-08 підлягають скасуванню, податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2009 року № 0000912301/2 та податкове повідомлення-рішення від 09 вересня 2009 року № 0000912301/3 мають бути визнані необгрунтованими та підлягають відкликанню.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року позовні вимоги було задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 23.07.2009 року №0000912301/2, від 09.09.2009 року №0000912301/3, від 12.10.2009 року №0000912301/3, від 11.03.2009 року №0000332301/0, від 19.05.2009 року №0000332301/1, від 23.07.2009 року №0000332301/2, від 12.10.2009 року №0000332301/3; скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку від 09.09.2009 року №0000912301/3, від 12.10.2009 року №0000912301/3, від 12.10.2009 року №0000332301/3; стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Об'єднання Склопластик» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 01 грн.70 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач не погодився з даною постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовували тим, що викладені в позові не спростовують висновків, які викладені в актах перевірки.

Колегія суддів заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути скасована.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивач - відкрите акціонерне товариство «Об'єднання Склопластик», код ЄДРПОУ 05758977, зареєстровано як платник податку у Державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

20.02.2009 року Державною податковою інспекцією в м.Сєвєродонецьку Луганської області було проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Обєднання Склопластик» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складено акт перевірки від 20.02.2009 року №391.

Перевіркою були встановлені порушення:

- п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 757413 грн.;

- ст. 2 розділу 1, ст. 12 розділу 5, ст. 13 розділу 6, ст. 14 розділу 6, ст. 23 розділу 7 Закону України «Про плату за землю», в результаті чого занижена сума земельного податку у розмірі 39953,78 грн. за 2008 рік;

- ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», пункту 4. 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою КМУ від 01.03.1999 року № 303, п. 5.5 п.5, підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції про порядок нарахування та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом ДПА України від 19.07.1999 року № 162/379, п.8, п. 17, статі 34 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 року № 187-9-ВР, п.39 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 року в результаті чого встановлено заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища всього у сумі 859,46 грн.;

- п. 9 ст. 23 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», п. 8, п.17 статі 34 Закону України «Про відходи, п.39 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», пп. 4.2.15 п. 4.2 ст.4, пп. 6.1.1 п.6.1, пп. 6.5.1 п.6.5 ст.6 пп. 9.10.1 п. 9.10 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1723,57 грн.;

- п.2.1 1 розділу 2, п.7.39 розділу 7 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" №637 від 15.12.04 р. встановлені факти проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

На підставі акту перевірки від 20.02.2009 року, відповідачем - ДПІ в м.Сєвєродонецьку було винесено податкове повідомлення - рішення від 11 березня 2009 року № 0000332301/0, відповідно до якого позивачу було визначено суму податкового зобов'язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, за платежем: податку на прибуток у розмірі 1136 119 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем - 757413,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 378 706,50 грн.

19.05.2009 року ДПІ в м.Сєвєродонецьку Луганської області було винесено податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2009 року № 0000332301/1.

27.07.2009 року, ВАТ «Об'єднання Склопластик» отримало податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2009 року № 0000312301/2 та податкове повідомлення-рішення від 23 липня 2009 року № 0000912301/2.

Позивачем ВАТ «Об'єднання Склопластик» 14 вересня 2009 року отримано податкове повідомлення-рішення від 09 вересня 2009 року № 0000912301/3 від 14.09.2009 року.

Вказані рішення були оскаржені позивачем до ДПА в Луганській області, проте скарги були залишені без задоволення, а рішення відповідача без змін.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що основною умовою, що має бути дотриманою для визначення обовязку платника податків щодо ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), є включення витрат на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) цих товарів до складу валових витрат. Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 1435/24 від 12 червня 2010 року при проведенні експертизи по матеріалам адміністративній справі судовим експертом був здійснений висновок, що висновки акту перевірки державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області від 20.02.2009 року №391/23/05758977 «Про результати планової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Об'єднання Склопластик», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року» документально не підтверджуються.

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно до пп. 1, п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до пп.1 п. 1.2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок за питаннями дотримання податкового, валютного й іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 (далі - Порядок), плановою виїзною перевіркою вважається перевірка суб'єкта господарювання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Як вбачається з п. 1.4. Порядку, при проведенні планової виїзної перевірки складається один зведений акт планової перевірки.

Згідно до п. 1.1 Наказу Державної податкової адміністрація України від 27 травня 2008 року N 355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» (далі - Методичні рекомендації), плановою виїзною вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків і зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу ДПС і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем ДПІ у м. Сєвєродонецьку порядок проведення планової виїзної перевірки платника податків не порушено.

Проте колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з питання визначення обєкту оподаткування та застосування п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п. 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем витрати по придбанню електроенергії, газу та води та азоту технологічного на виробничо-технічні потреби підприємством в податковому обліку було віднесено до складу валових витрат.

Згідно Закону України «Про електроенергетику» енергія - це електрична чи теплова енергія, яка виробляється на об'єктах електроенергетики та є товарною продукцією, яка призначена для купівлі - продажу.

Законом України «Про нафту та газ» передбачено, що газ - це корисна копалина, що знаходиться у газообразному вигляді при стандартних умовах і є товарною продукцією.

Згідно п. 4 Правил (стандартів) бухгалтерського обліку (далі П(С)БО) 9 «Запаси», затвердженого Наказом міністерства фінансів України від 20.10.99 № 246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за N 751/4044 запаси це активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва:

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Відповідно до п.8 П(С)БО 9 «Запаси» передбачено, що «придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю». Відповідно до п.10 П(С)БО 9 «Запаси» «первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їх виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Згідно П(С)БО 16 «Витрати», до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати» та п.22 П(С)БО 16 «Витрати»: «до складу елемента "Матеріальні затрати" включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари й тарних матеріалів; допоміжних та інших матеріалів».

Пунктом 23 П(С)БО 2 «Баланс» передбачено, що "у статті (балансу) "Незавершене виробництво"показуються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), а також вартість напівфабрикатів власного виробництва і валова заборгованість замовників за будівельними контрактами".

Пунктами 5 та 6 П(С)БО 9 "Запаси " передбачено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Таким чином, вартість електроенергії, газу, та азоту технологічного використаних на виробничо-технічні потреби є матеріальними витратами і повинна обліковуватися при розрахунку матеріальної складової у незавершеному виробництві та залишках готової продукції.

Одже, діючим законодавством встановлено, що при веденні обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів у незавершеному виробництві та залишках готової продукції визначається вартість не всього незавершеного виробництва або залишків готової продукції за даними бухгалтерського обліку, а тільки вартість матеріальних ресурсів, використаних у виробництві продукції (робіт, послуг).

ВАТ «Об'єднання Склопластик» в 4 кварталі 2007 року до складу витрат майбутніх періодів (бухгалтерський рах.39) було віднесено вартість сировини і матеріалів на суму 257583,79 грн., вартість напівфабрикатів на суму 227201,42 грн., вартість послуг допоміжних виробництв на суму 227637,72 грн. та вартість інших витрат. Загальна вартість віднесених витрат склала 778677,52 грн. Згідно актів на списання матеріалів за № ЦОЗ-0002І9 від 31.10.07 на суму 135268,93 грн. та № ЦОЗ-000267 від 30.11.07 на суму 122314,86 грн. сировина та допоміжні матеріали було віднесено на пусконалагоджувальні роботи устаткування L-2006 фірми «LIРЕХ» (виробництва Німеччина) цех ? дільниця виробництва склохолста, а не на будівництво дільниці виробництва склохолста. Крім вищевказаних сировини та матеріалів, на ці ж роботи було віднесено склонитку загальною вартістю 227201,42 грн. (акти на списання матеріалів С-00000199 від 30.09.07, С-00000227 від 31.10.07, С-00000254 та С-00000257 від 30.11.07), які обліковуються як напівфабрикати на бухгалтерському рах. 25.

За період з 01.01.08 по 30.09.08 ВАТ «Об'єднання Склопластик» згідно наданих до перевірки документів не було віднесено вартість матеріалів, які раніше віднесено на витрати майбутніх періодів, на витрати основного виробництва і не було оприбутковано готової продукції. Таким чином, вартість витрат які обліковуються на рах. 39 «Витрати майбутніх періодів (склохолст на устаткуванні L-2006 фірми «LIРЕХ»)» є витратами незавершеного виробництва. А згідно п. 5.9 ст. 5 Закону вартість матеріалів, напівфабрикатів та сировини в незавершеному виробництві повинно бути відображено в приросту (убутку) в декларації з податку на прибуток.

Відповідачем при перевірці було встановлено, що вартість сировини, матеріалів та напівфабрикатів позивачем було віднесено до складу валових витрат в момент придбання в повному обсязі (згідно ст. 11 Закону України „Про оподаткування - прибутку підприємств " - перша подія), в тому числі і тих які було використано на пусконалагоджувальні роботи устаткування L-2006 фірми «LIРЕХ» (виробництва Німеччина) цех ? дільниця виробництва склохолста. Вартість придбання вищевказаних запасів було відображено по ряд. 04.1 Декларації з податку на прибуток.

ВАТ «Об'єднання Склопластик» при придбанні сировини, матеріалів, напівфабрикатів не мало можливості знати яка частина придбаних запасів буде віднесена безпосередньо на пусконалагоджувальні роботи. Тому, в момент списання сировини, матеріалів та напівфабрикатів позивач мав право зняти понесені витрати на придбання по ряд. 04.1 Декларації з податку на прибуток або відобразити в додатку К1 до Декларації, як використані не в господарській діяльності. Вищевказані операції не знайшли відображення в податковому обліку позивача.

Таким чином, вартість сировини, матеріалів, напівфабрикатів у незавершеному виробництві, щодо тих запасів витрати на придбання яких було включено до складу валових витрат, підлягає відображенню в податковому обліку приросту (убутку) запасів відповідно до положень п. 5.9 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств ".

Колегія суддів вважає, що за наведених підстав висновки відповідача про заниження позивачем валового доходу за 4 квартал 2007 року на суму 588960 грн. є правомірними.

Щодо визначення обєкту оподаткування відповідачем колегія суддів зазначає наступне.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

П.п. 4.1.1. п. 4.1 ст.4 вказаного Закону визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно пп. 4.1.2. п.4.1 ст.4 Закону прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Щодо застосування відповідачем штрафних санкцій колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 N 2181 -III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

П.п 17.1.3.п.17.1 ст.17 визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідач при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі діючого законодавства, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

У звязку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального права та процесуального права, що відповідно до вимог статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлює скасування постанови суду першої інстанції, а у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 2-а-27162/09/1270 задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 2-а-27162/09/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Об?єднання Склопластик» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнанання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень- скасувати.

Прийняти нову постанову:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Відкритому акціонерному товариству «Об?єднання Склопластик» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнанання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень.

Вступна та резолютивна частини постанови постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 14.12.2010р. Повний текст постанови виготовлено 19.12.2010р.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: