Ухвала суду № 22295379, 30.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року справа №2а-5586/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів: Горбенко К.П.

Лях О.П.

при секретарі:Асєєвій Я.В.,

за участю сторін: представника Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Лемешко Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського комунального підприємства «Луганськтеплокомуненерго» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року у адміністративній справі № 2а-5586/10/1270 за позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до Луганського комунального підприємства «Луганськтеплокомуненерго» про стягнення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Луганського комунального підприємства «Луганськтеплокомуненерго» про стягнення суми податкового боргу.

Луганський окружний адміністративний суд своєю постановою від 27 вересня 2010 року у справі № 2а-5586/10/1270 задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до п. 1.7 Закону України № 2181 примусово не може бути стягнуто майно, що знаходиться в оперативному управлінні підприємства-боржника. Судом першої інстанції вірно зазначено, що майно відповідача знаходиться на праві оперативного управління, але поміж тим, суддя постановляє постанову про звернення стягнення на активи боржника. Також зазначив, що підприємством не надаються послуги по теплопостачанню з 2007 року, тому, відповідно, не отримує прибуток. Отримані кошти йдуть на виплату заробітної плати працівникам та погашення зобовязань перед соціальними фондами. Зазначив, що згідно довідок від 09.11.2009 року, 13.11.2009 року підприємством сплачено борг 63527 грн. 64 коп., заборгованість нарахована позивачем складає 20480 грн. 66 коп., тобто відповідачем погашена вся сума заборгованості. Розпорядником майна є Луганська міськрада, та виключно нею, здійснюється розпорядження майном.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач зареєстрований відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради за № 25370169Ю0010625 від 06.09.2000 року та внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

Сватівський експлуатаційний район «Теплокомуненерго» є філією підприємства відповідача ЛОК СТП «Луганськтеплокомуненерго», та не є самостійною юридичною особою, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Луганській області за № 2483 (а.с.17).

Відповідач є юридичною особою, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №323256, затвердженого державним реєстратором від 06.09.2000 року (а.с. 18).

Відповідач взятий на податковий облік Сватівською ОДПІ в Луганській області, про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ, та включено до платників окремих податків (а.с. 7).

09.11.2009 року позивачем було проведено перевірку Сватівського експлуатаційного району «Теплокомуненерго» ЛОК СТП «Луганськтеплокомуненерго» за період діяльності з 01.04.2007 року по 30.09.2009 року з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, за результатами якої було складена довідка №65/17-21758344 від 09.11.2009 року (а.с.8-11).

Перевіркою були встановлені порушення вимог п.п. 8.1.2, п.п. 8.1.4 п.п. «а», п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме було встановлено несвоєчасне перерахування податку з фізичних осіб до бюджету у розмірі 145685,59 грн. (а.с.12-13), на яку була нарахована пеня у загальній сумі 4500,89 грн. (а.с.14).

Відповідно до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі Закон №889) податок з фізичних осіб підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Згідно з п.п.8.1.4 п.8.1 ст. 8 Закону №889, якщо оподатковуваний дохід виплачується у негрошовій формі чи готівкою з каси резидента, то податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

Згідно п. 1. 3. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 5.3.1. ст. 5 Закону № 2181 передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. п. 5.2., 5.2.1. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, яким передбачено порядок оскарження рішень податкових органів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до п. 5.2.1. ст. 5 Закону № 2181 відповідач має узгоджені податкові зобов'язання, а саме заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 145685,59 грн.

Згідно п. 5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 цього закону визначається сумою податкового боргу платника податків.

Порядок нарахування пені встановлений ст. 16 Закону № 2181.

Відповідно до п.п.16.1.1 п.16.1 ст. 16 Закону № 2181, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Після встановлення факту несвоєчасності перерахування в доход Державного бюджету податку з фізичних осіб, перевіряючим органом було здійснено нарахування пені з урахуванням ставки НБУ та кількості днів прострочення сплати податку, про що викладено у додатку №2 до акту перевірки (а.с.14). Відповідно до Розрахунку сума нарахованої пені складає 4500,89 грн. Розрахунок підписаний головним бухгалтером відповідача.

Відповідно до п. п. 6.2.1., 6.2. ст. 6 зазначеного закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п. п. 6.2.3., 6.2., ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» перша податкова вимога форми Ю1 за № 1/22 від 17.10.2001 року на суму податкового боргу, яку було вручено особисто бухгалтеру підприємства. Другу податкову вимогу за № 2/144 від 22.11.2001 року на суму податкового боргу було вручено під особистий підпис уповноваженої особи.

Сума податкової заборгованості, а саме нарахованої пені за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб, не сплачена відповідачем у добровільному порядку.

З Статуту підприємства вбачається, що усі активи знаходяться в оперативному управлінні. Так, відповідно до розділу 2 статуту до основних напрямків підприємства відносяться: надання підприємствам різноманітних послуг; постачально-збутова діяльність; торгово-посередницька діяльність, здійснення всіх видів комісійної, консигнаційної торгівлі та товарооборотних операцій; здійснення автоперевезень, надання побутових послуг, організація підприємств громадського харчування, торгівля продукцією через власну мережу; забезпечення підприємств запчастинами; роздрібна, дрібнооптова та оптова торгівля різними товарами та послугами тощо.

Відповідно до статуту підприємства одним з джерел формування майна підприємства є доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ передбачений тільки один порядок стягнення податкового боргу у судовому порядку: шляхом звернення стягнення на активи платника податків.

П.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Статтею 1 Закону визначено поняття активів платника податків (п. 1.7). Активи платника податків це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Зазначене доводить, що правовий режим активів підприємства, а саме правомочності щодо оперативного управління, не дозволяють здійснити стягнення податкового боргу за рахунок його активів.

Погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств здійснюється відповідно до статті 11 Закону України № 2181-ІІІ.

Обовязок по сплаті податкового боргу (в т.ч. застосованих штрафних санкцій) не ставиться в залежність від правового режиму майна підприємства. Закріплення за відповідачем майна на правах оперативного управління, не звільняє його від обовязку по сплаті відповідних сум до бюджету.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача, суми заборгованості по пені по податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 4500,89 грн. шляхом перерахування відповідних коштів до Державного бюджету України.

Колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 листопада 2010 року.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Луганського комунального підприємства «Луганськтеплокомуненерго» залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року у адміністративній справі № 2а-5586/10/1270 за позовом Сватівської міжрайонної Державної податкової інспекції Луганської області до Луганського комунального підприємства «Луганськтеплокомуненерго» про стягнення суми податкового боргу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана колегією суддів 01 грудня 2010 року.

Головуючий: В.В. Попов

Судді : К.П. Горбенко

О.П.Лях