Ухвала суду № 22295281, 24.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голуб В.А.

Суддя-доповідач - Радіонова О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2010 року справа №2а-5554/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Радіонової О.О.

суддів:Нікуліна О.А., Жаботинської С.В.

при секретарі судового засідання Іванченко О.В.

за участю представників від:

позивача: ОСОБА_2, представник за до вві. 01.11.2010р.

відповідача1: ОСОБА_3, представник за дов. від 29.09.10р.

№65/10

ОСОБА_4, представник ща дов. від 14.09.10р.

№59/10

відповідача 2: не з»явився, повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому Державної податкової інспекції

засіданні апеляційну скаргу у Куйбишевському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 14 травня 2010 року

по адміністративній справі № 2а-5554/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

“Союзпромінвестдонбас”

до Державної податкової інспекції

у Куйбишевському районі м. Донецька,

Головного управління Державного казначейства

України в Донецькій області

про стягнення заборгованості з податку на додану

вартість ,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю “СоюзПромінвестДонбас” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з податку на додану вартість (том 1, арк. спр. 4-6).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (том 1, арк. спр. 1).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “СоюзПромінвестДонбас” задоволені у повному обсязі, а саме: стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СоюзПромінвестДонбас” шляхом перерахування на розрахунковий рахунок, бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2009 року в розмірі 2 290 682,00 гривні.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СоюзПромінвестДонбас” витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 700,00 гривень. (том 9, арк. спр. 70-75).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем дотримані вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»для отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, податковий орган за результатами перевірки достовірності заявленої суми не виявив порушень норм податкового законодавства, що підтверджує правомірність відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року у адміністративній справі №2а-5554/10/0570 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (том 9, арк. спр. 181-184).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що оскільки отримані не всі відповіді по проведеним зустрічним перевіркам контрагентами позивача, факт наявності надмірної сплати податку на додану вартість за звітний період залишається не підтвердженим.

На думку апелянта право на відшкодування виникає лише при фактичному надходженні податку на додану вартість до Державного бюджету України від платника податку продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару. Скаржник зазначає, що до Державного бюджету України не надійшла сума податку на додану вартість у розмірі суми, заявленої до відшкодування.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Представники відповідача 1 у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.

Відповідач 2 у судове засідання не з»явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Союзпромінвестдонбас” є юридичною особою (том 1, арк. спр.104), як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька (том 1, арк. спр.101), є платником податку на додану вартість (том 1, арк. спр. 102).

21 грудня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “СоюзПромінвестДонбас” подало до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за листопад 2009 року, у якій сума податку має відємне значення та зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 2 290 682 грн.

За результатами проведеної податковим органом документальної невиїзної перевірки заявлених товариством даних складено довідку від 16 лютого 2010 року № 905/23-313/31226834 “Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період вересень та жовтень2009 року”.

У вказаній довідці порушень щодо розміру визначення суми податку на додану вартість, яка заявлена товариством до відшкодування, не встановлено, однак зазначено, що правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість по деклараціях за листопад 2009 року в сумі 2 290 682,00 грн. буде підтверджена після отримання матеріалів зустрічних перевірок.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності відшкодування з бюджету податку на додану вартість.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі Закон №168) та Законом України від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(надалі Закон №509).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 (зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 визначеного закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як зазначалося раніше, позивачем була подана до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2009 року, з зазначенням у графі 25.1 про бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у сумі 2 290 682 грн.

Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 визначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 9 частини 6 статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року (зі змінами та доповненнями) органи державної податкової служби мають право провести позапланову виїзну перевірку, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби, за наказом керівника, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

За результатами проведеної податковим органом документальної невиїзної перевірки заявлених товариством даних складено довідку від 16 лютого 2010 року № 905/23-31 З/З 1226834 «Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період вересень та жовтень 2009 року».

У вказаній довідці порушень щодо розміру визначення суми податку на додану вартість, яка заявлена товариством до відшкодування, не встановлено, однак зазначено, що правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість по деклараціях за листопад 2009 року в сумі 2 290 682, 00 грн. буде підтверджена після отримання матеріалів зустрічних перевірок.

Отже, перевіркою підтверджено правомірність визначення суми податку на додану вартість, яка заявлена позивачем до відшкодування в декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновком судово-економічної експертизи від 08 жовтня 2010 року №3477/24-5244/25 на підставі первинних та бухгалтерських документів підтверджується у повному обсязі сума визначеного підприємством податкового кредиту у звітному (податковому) періоді листопаді 2009 року в розмірі 9026400,00грн., тобто є документально обґрунтованою. Також, висновком експертизи повністю підтверджено формування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за звітний (податковий) період листопад 2009 року в розмірі 2290682грн. на підставі регістрів бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 92, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року у адміністративній справі №2а-5554/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року у адміністративній справі №2а-5554/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СоюзПромінвестДонбас” до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з податку на додану вартість залишити без змін.

Витрати, пов»язані з проведенням судової експертизи компенсувати за рахунок Державного бюджету в порядку, встановленому КМУ.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 24 листопада 2010 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена та підписана колегією суддів 26 листопада 2010 року.

Головуючий суддя О.О.Радіонова

Судді О.А. Нікулін

С.В. Жаботинська