Ухвала суду № 22295161, 16.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Наумова К.Г.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 року справа №2а-13773/10/0570 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Яковенко М.М.

судді Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі Чуріковій Я.О.

за участю представників:

від позивача:Нагорна Т.Д.

від відповідачів:Останкевич Г.Ю., Петров А.Г., Чирикіна Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року у справі № 2а -13773/10/0570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство розповсюдження періодичних видань» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005122344 від 01 жовтня 2009 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство розповсюдження періодичних видань» (Позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька (Відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005122344 від 01 жовтня 2009 року

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що порушення були встановлені відповідачем шляхом співставлення записів про службову видачу у 2 розділі КОРО, зроблених згідно денних звітів та записів у підсумковому рядку прибуткової частини касової книги також зроблених згідно рядкам «загальна денна сума» денних звітів. При цьому відповідачем повністю проігноровані записи в рядках «залишок на початок дня» та «залишок на кінець дня», що співпадають з записами «службове внесення» та «в сейф» згідно денних звітів, різниця між якими як раз і становить суму розбіжностей, яку відповідач помилково визначив як не оприбутковану, хоча усі фактично надходженні кошти були оприбутковані підприємством у повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року у справі № 2а -13773/10/0570 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство розповсюдження періодичних видань» задоволено. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005122344 від 01 жовтня 2009 року, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство розповсюдження періодичних видань» застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1363587,40 грн. Стягнуто з коштів Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство розповсюдження періодичних видань» витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає, що під час розгляду справи суд першої інстанції не повно зясував обставини справи, які мають значення для правильного та обєктивного вирішення справи, невірно застосував норми матеріального права, безпосередньо п.2.6 Розділу 2, 4.2, 4.3, 7.16 Постанови Правління НБУ №637 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», п.4.5 «Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари, послуги». При перевірки підприємства дотримання вимог Постанови НБУ №637, були виявлені порушення Розділу 2 п.2.6 цієї Постанови НБУ, безпосередньо на підставі наданих підприємством документів, при співставленні касової книги та книг обліку розрахункових операцій за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 рік, було встановлено, що в касовій книзі підприємства готівка оприбутковується не в повному обсязі. На перевірки був складений Акт від 18.09.2009 року, та на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», було прийняте рішення від 01.10.2009 року про застосування штрафних санкцій.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Ніяких порушень законодавства підприємством допущено не було, готівкові кошти оприбутковувались, ті гроші що залишались на кінець дня в касі РРО, як розмінна валюта, вона переходила на слідуючий день, при чому ліміту каси ніколи не перевищувалось, визнаючи суми не оприбуткованої готівки, відповідачем не враховані суми «залишок на початок дня» та «залишок на кінець дня», що співпадають з записами «службове внесення» та «в сейф» згідно Z-звітів, які були оприбутковані підприємством у повному обсязі.

Представники відповідача підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні. Вважають, що на підставі наданих документів, були виявлені порушення оприбуткування готівки, доводи позивача є не обґрунтованими.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав:

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзні перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 18 вересня 2009 року № 1547/23-2/32123586 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Агентство розповсюдження періодичних видань», код ЄДРПОУ 32123586 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року».

Перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог розділу 2 пункту 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за N 40/10320 (надалі Положення), а саме: не повне оприбуткування у касовій книзі готівки у загальному розмірі 272717,48 грн.

01 жовтня 2009 року на підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005122344, яким до позивача згідно з пункту 1 абзацу 3 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 застосовано штрафні санкції у сумі 1363587,40 грн.

Пункт 1 абзац 2 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12 червня 1995 року визначає, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до 1.2. Положення №637 визначенні терміни, які вживаються в такому значенні: касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час;

оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій;

Пунктом 2.6. розділу 2 Положення встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Виходячи з визначених термінів, встановлених у п.1.2 Порядку, вбачається, що за своєю правовою природою, оприбуткування готівки, є її облік в касі підприємства на повну суму з зазначенням, в залежності від виду їх надходжень до підприємства (якщо через РРО) то у книзі обліку розрахункових операцій.

Сама КОРО, до якої заносяться відповідні фіскальні звітні чеки, відомості у другому розділі Обліку готівки та сум розрахунків, є книгою обліку такої готівки, а п.2.6 встановлює Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО.

З акту перевірки та письмових заперечень вбачається, що при перевірці відповідачем КОРО було встановлено, що позивачем наприкінці робочого дня з касового апарату (згідно z звітів) вилучались кошти, у 2 розділі КОРО робляться записи як службового внесення, загальної суми розрахунків так і службової видачі (яка складається як з загальної суми розрахунків так і частково зі службового внесення). При співставленні касової книги та КОРО за період 01.04.2006 року по 31.03.2009 року та встановлено, що у касовій книзі позивача готівка оприбутковується не в повному обсязі. Крім того, відповідно до цього ж акту перевірки, підприємством дотриманий ліміт залишку готівки в касі.

На підставі даних перевірки цього питання, відповідачем, з урахуванням листа НБУ від 25.05.2007 року на лист ДПА України «Надання розяснення щодо оприбуткування готівки», був зроблений висновок, що оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО, повинні бути обліковані в КОРО (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та відображені ще у касовій книзі підприємства.

Судом першої інстанції та апеляційної інстанції встановлено, що з розрахунку, наведеному у таблиці № 1 акту перевірки (арк.. 45-47) вбачається, що сума розбіжностей встановлена відповідачем шляхом віднімання з сум службового вилучення з КОРО суми прибутку до касової книги. Так, 11 квітня 2006 року сума службового вилучення складає 68536,00грн., а сума оприбуткована у касовій книзі складає 68454,41 грн., різниця склала 81,59 грн. (68536,00 - 68454,41=81,59).

З наведеного відповідач робить висновок, що позивачем 11 квітня 2006 року в касу підприємства не оприбуткована сума 81,59 грн. За перевіряємий період загальна сума розбіжностей склала 272717,48 грн. (106549,88 + 166167,6 - сума двох колонок таблиці № 1).

Згідно денного звіту № 0865 за 11 квітня 2006 року ( РРО ФН 0562003586 ТОВ «АРПИ» НН № 321235805620) денна сума складає 68454,41 грн., в касі на початок дня знаходилось 96, 16 грн., на кінець дня залишилось 14,57 грн. Сума видачі готівкою складає 68536,00грн., яка розрахована наступним чином: сума за день - 68454,41 грн., складається з сумою залишку на початок дня 96,16 грн. та віднімається сума на кінець дня 14,57 грн. (68454,41+ 96,16 14,57 = 68536,00).

Зазначені суми відображені у розділі 2 КОРО облік руху готівки та сум розрахунків за 11 квітня 2006 року.

Тобто, 11 квітня 2006 року сума видана з РРО перевищує суму готівки отриману за день. Зазначена сума різниці врахована відповідачем в акті перевірки 12 квітня 2006 року, згідно денного звіту № 0866 сума виручки за день складає 104755,45 грн., сума на початок дня (аванс готівкою) складає 14,57 грн., сума на кінець дня 20,02 грн., видано готівкою 104750 грн. (104755,45+14,57-20,02=104750).

Тобто, 12 квітня 2006 року сума видана з РРО менше ніж сума готівки, яка отримана за день, внаслідок залишення в РРО суми, яка більше суми, що знаходилась в РРО на початок дня (на кінець дня 20,02 грн., на початок дня було 14,57 грн.).

Розрахунки за 12 квітня 2006 року не враховані в акті перевірки.

Згідно касової книги позивача, 11 квітня 2006 року залишок на початок дня складає 96,16, сума готівки за день складає 68454,41 грн., залишок на кінець дня 14,57 грн., у банк здані готівкові кошти у сумі 68536, 00 грн.

Наведене співпадає з даними прибуткових та витратних касових ордерів. Таким чином, податковим органом до розрахунку включені суми, які були вже оприбутковані попереднім днем.

Крім того, судом апеляційної інстанції перевірялись і інші відповідні періоди, які не противорічать висновкам суду першої інстанції.

Під час апеляційного провадження встановлено, що підставою для застосування фінансової санкції за порушення порядку оприбуткування готівки, податковий орган визначив не повне оприбуткування готівки до каси підприємства.

Зазначений висновок податкового органу спростовується даними зазначених у денному звіті РРО з книгою обліку КОРО, прибутково-касовими ордерами та дотриманням ліміту каси.

Податковий орган не довів факт неповного оприбуткування готівки до каси підприємства. Аналіз зроблений у Акті перевірки доводить те, що працівники податкового органу здійснили аналіз руху готівки без врахування результатів роботи попереднього та наступного дня, т.б. службове введення та службова видача до каси та з каси РРО не здійснювалось. Податковий орган безпідставно наполягає на тому, що сума готівки, яка оприбуткована до каси підприємства та залишена, як розмінна монета, яка внесена в касу РРО шляхом службового введення ще раз повинна бути оприбуткована до каси підприємства, що фактично призведе до подвійного оприбуткування одних і тих самих сум.

Колегія суду, вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що підприємством не було допущення порушень оприбуткування готівки, тому як вона у повному обсязі обліковувалась, з занесенням відповідних даних до КОРО, дані розділу другого, якої співпадали з даними фіскальних звітних чеків.

Крім того, колегія суду приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що відповідно до п. 2.6. Положення оприбуткуванням готівки у разі, коли субєкт господарювання застосовує РРО (використовує РК), вважається відображення готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО, то додаткового відображення їх у касовій книзі не вимагає.

Колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на відповідний лист НБУ від 25.05.2007 року, який зазначається як в акті перевірки, так і апеляційній скарзі, як посилання на обґрунтування своєї правомірності прийнятого рішення, то в даному листі лише висловлюється думка з цього приводу та «вважає, що оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (використання РК), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК) та відображення надходження цієї готівки у касовій книзі підприємства», а тому не може бути прийнята до уваги.

Стосовно посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення позивачем п.4.5 «Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари, послуги» не приймається до уваги, вважає їх безпідставними, як такі, що не відноситься до предмету розгляду та змісту порушення, яке на їх думку було допущено щодо оприбуткування готівки.

Крім того, колегія суду вважає за необхідне відмітити, що за характером застосована санкція, це є адміністративно-господарська санкція, яка підпадає під регулювання Господарського Кодексу України, а саме ст..4, 239, 241, 249, 250 ГКУ. Стаття 250 ГК України визначає строк застосування адміністративно-господарської санкції, а саме вона може бути застосована до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається із спірного рішення та акту перевірки, на підставі якого прийняте рішення про застосування адміністративно-господарської санкції, то вона застосована за перевіряємий період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, тобто за межами строків визначених законодавством, що також доводить протиправність спірного рішення.

За таких підстав колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

Керуючись статтями 2, 11, 160, 167, 195, 195-1, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УXВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року у справі № 2а -13773/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року у справі № 2а -13773/10/0570 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 листопада 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена 22 листопада 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий М.М. Яковенко

СуддіР.Ф. Ханова А.В. Гайдар