Постанова № 22295079, 11.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лазарєв В.В.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року справа №2а-20638/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі суддів: Юрченко В.П., Старосуд М.І., Василенко Л.А., при секретарі судового засіданні Сухоцькій Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року по справі за позовом приватного підприємства «ЛІК-БУД» до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя по визнання неправомірним та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.07.2010 року № 0000402301/0 яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток та від 13.07.2010 року № 0000392301/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «ЛІК-БУД» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя про визнання неправомірним та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.07.2010 року № 0000402301/0 яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток та від 13.07.2010 року № 0000392301/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що податковим органом була поведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «СК Екос-плюс» за період з 01.07.2009 р. по 28.02.2010 року, за наслідками якої складено акт та прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. Перевіркою встановлено відсутність вказаного товариства за місцем знаходження, що не дає можливості підтвердити правильність формування бухгалтерського та податкового обліку по податковим зобовязанням з податку на прибуток та податку на додану вартість. Позивач зазначає, що вказані обставини не можуть бути підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки всі необхідні документи для підтвердження правильності формування податкових зобовязань податковому органу надано.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року задоволено позов приватного підприємства «ЛІК-БУД» до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 13.07.2010 року № 0000402301/0 яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 869666 грн. та від 13.07.2010 року № 0000392301/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 821643 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити.

Позивач надав письмові заперечення, які підтримав в судовому засіданні, вказуючи, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Приватне підприємство «ЛІК-БУД» зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Маріупольської міської ради 30.01.2008 р. за № 1274020000006515, форма власності приватна, знаходиться на податковому обліку в ДПІ Іллічівського району з 01.02.2008 р. за № 32, є платником ПДВ.

Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Лік-Буд» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові наслідки з платником податків ТОВ «СК Екос-плюс» за період з 01.07.2009 р. по 28.02.2010 року, за наслідками якої складено акт від 30.06.2010 року № 301/23-1/35561181. (а.с.10).

На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2010 року № 0000392301/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 821643 грн., в тому числі: за основним платежем 547762 грн., за штрафними санкціями 273881 грн., в звязку з порушенням п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «По податок на додану вартість», та податкове повідомлення-рішення від 13.07.2010 року № 0000402301/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на суму 869666 грн., в тому числі: за основним платежем 684703 грн., за штрафними санкціями 184963 грн. в звязку з порушенням п.5.1 ст. 5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 статті 4, п.п.17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що податковий орган прийняв помилково та безпідставно спірні податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає вказаний висновок помилковий та такий, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно акту перевірки вбачається, що при перевірці додатку 5 до декларації з ПДВ за період з 01.07.2009 р. по 28.02.2010 року ланцюгу постачання, серед контрагентів ПП «ЛІК-БУД» встановлено підприємство, яке не знаходиться за юридичною адресою, а саме: товариство з обмеженою відповідальністю «СК Екос-плюс». Взаємовідносини у податковій звітності за період з 01.07.2009 р. по 28.02.2009 р. відображені в акті перевірки. (а.с.11).

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Лік-Буд», як Замовником та ТОВ «СК Екос-Плюс», як виконавцем укладено договір № 118 від 01.07.2009 р. на виконання робіт по благоустрою та озелененню обєктів ВАТ «МК «Азовсталь». До договору також укладались додаткові угоди №№ 118 від 01.07.2009 р., № 2 від 01.10.2009 р., № 3 від 01.12.2009 р., № 4 від 25.12.2009 р., 59-СМР від 03.09.2009 р. Крім того, між цими ж сторонами укладено договір № 159 ст. від 23.11.2009 р. на виконання робіт по виготовленню столярних виробів, а також виробів із лісоматеріалів виробничо-технічного призначення, та додаткова угода № 1 від 25.12.2009 р. (а.с.16-29).

Згідно акту перевірки вбачається, та не заперечується сторонами, що загальна сума виконаних робіт складає 2738810.04 грн., в тому числі ПДВ 547762.01 грн.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону. Підпунктом 4.1 цього Закону визначено, що валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Підпунктом 5.1, 5.2 Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.п.5.3 не включаються до складу валових витрат, та не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 р. затверджено Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності. Пунктом 6 цього Положення визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Позивачем до перевірки надано акти виконаних робіт, як первинний документ, що підтверджує факт виконаних робіт з зазначенням вартості виконаних робіт.

Тобто, акт це документ який підтверджує факт виконаних робіт, з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Пунктами 1 та 2 статі 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані до перевірки акти виконаних робіт на підтвердження здійснених господарських операцій обґрунтовано податковим органом не визнано як належні документи для підтвердження тих операцій, які могли бути підставою для ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності з формування валових витрат платника податків.

Як вбачається зі всіх актів виконаних робіт, вони не містять обовязкових реквізитів, а саме особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Крім того, візуально вбачається, що договори, рахунки, акти виконаних робіт, податкові накладні, підписані однією особою.

Неможливість встановити особу, яка підписувала документи одночасно з неможливістю провести перевірку ТОВ «СК «Екос Плюс» для підтвердження даних декларації, обґрунтовано визнано податковим органом як порушення вимог законодавства України.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки доводам відповідача, що вказаний обсяг робіт на загальну суму 2738810.04 грн., фактично неможливо підтвердити, оскільки, ТОВ «СК «Екос Плюс» не знаходиться за юридичною адресою, згідно розрахунку комунального податку за січень 2010 року середньооблікова кількість працівників становила 10 чоловік, додаток К1/1 до податкової декларації на прибуток підприємством не надавався. Крім того, податковим органом встановлено, що за даними декларації ТОВ «СК «Екос Плюс» з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 1 квартал 2010 р. склала 326604 грн.

Суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що на виконання вимог податкового законодавства сторонами належним чином оформлено первинні документи для бухгалтерської та податкової звітності на підтвердження виконання договірних відносин, та висновки, викладені в акті перевірки є субєктивними припущеннями. Такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, саме з тих підстав, що первинні документи не містять всіх необхідних відомостей, оскільки складені з грубими порушеннями вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Податковим органом правомірно визначено, що надані всі акти виконаних робіт не відповідають вимогам закону, які встановлені до даного виду документу, як первинного документу, на підставі якого формується бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства.

Відповідно до п.п.7.4.1.п 7.4 ст. 7 Закону України «По податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), … та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податковий орган правильно прийшов до висновку, що не належить до включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), який не підтверджено податковими накладними, що відповідає вимогам п.п.7.4.5 п.п.7.4 ст. 7 цього Закону, оскільки видача податкових накладних має підтверджуватись фактичним наданням послуг та виконання робіт. Жодного належного доказу про надання таких послуг не надано при перевірці податковому органу.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, не повно з*ясовано обставини, що мають значення для справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись статями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м.Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.09.2010 року по справі № 2-а- 20638/10/0570 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15.09.2010 року по справі № 2-а- 20638/10/0570 скасувати.

Відмовити в задоволені позову приватного підприємства «ЛІК-БУД» до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя по визнання неправомірним та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.07.2010 року № 0000402301/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток та від 13.07.2010 року № 0000392301/0, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 11 листопада 2010 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 15 листопада 2010 року.

Головуючий: В.П. Юрченко

Судді: Л.А.Василенко

М.І.Старосуд