Ухвала суду № 22295052, 12.11.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Білак С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2010 року справа №2а-21855/10/0570

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

головуючого судді Білак С.В.,

суддів Гаврищук Т.Г., Юрко І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2010 року по справі № 2а-21855/10/0570 за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин»дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001091510/0 від 25.05.2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне відкрите акціонерне товариство «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин»дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001091510/0 від 25.05.2010 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволені. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області № 0001091510/0 від 25.05.2010 року .

Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог позивача відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом не вірно застосовані норми матеріального права, а також невірно надана юридична оцінка обставинам справи. Апелянт вважає посилання боржника на ст. 112 ЦК України у якій міститься приписи щодо платоспроможності юридичної особи безпідставними. Скаржник посилається на пп..3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону № 2181, відповідно до якого платник податків самостійно визначає черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов»язань забезпечення боргу, за винятком випадків примусового стягнення активів платника в рахунок його податкових зобов»язань за рішенням суду. Апелянт вказує, що в разі наявності у платника податку податкового боргу за попередні звітні періоди, такий платник податку не може самостійно визначити черговість погашення таких зобов»язань.

Сторони у судове засідання не з»явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, згідно акту про результати невиїзної документальної перевірки несвоєчасної сплати земельного податку № 308/15-0/00180338 від 17.05.2010 року, ДВАТ «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин»ДП ВАТ «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння», встановлено порушення п. п. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у частині несвоєчасної сплати земельного податку з юридичних осіб.

На підставі акту перевірки 25.05.2010 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001091510/0, за несвоєчасну сплату земельного податку з юридичних осіб із затримкою на 87 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 6355,86 грн. та зобовязано сплатити штраф у розмірі 20 % - 1271,17 грн.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 р. № 2535-12 (зі змінами та доповненнями) податкове зобов'язання по земельному податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами”, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4. пунктом 4.1 ст. 4 цього Закону визначено, що 4.1.4. податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Позивачем було подано розрахунок земельного податку № 1047 від 30.01.2009 р.

Платіжними документами позивачем було сплачено: п/д № 74 від 19.04.2010 3333,33 грн. - податок на землю за лютий 2010 року; п/д № 90 від 29.04.2010 6833,33 грн. податок на землю за березень 2010 року.

Таким чином, позивач сплачував зазначеними платіжними документами поточні платежі, а не податковий борг.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на те, що черговість погашення узгоджених податкових зобов»язань платника визначена пунктом 7.7 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобовязаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обовязок нею взагалі не визначений.

Вказана норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу (у даному випадку органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

Строки сплати земельного податку визначаються нормами статті 17 Закону України “Про плату за землю” від 3 липня 1992 року № 2535-12 (зі змінами та доповненнями), згідно яких податкове зобов'язання по земельному податку, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами»при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів суду законну підставу винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 197, 198 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2010 року по справі № 2а-21855/10/0570 за позовом Державного відкритого акціонерного товариства «Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин»дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Спецшахтобуріння» до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001091510/0 від 25.05.2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: С.В. Білак

Судді: Т.Г. Гаврищук

І.В.Юрко