Вирок № 22291565, 29.03.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2012 рокуСправа №1915/2068/2012

Тернопільський міськрайонний суд в складі :

Головуючого Очеретяного Є.В.

при секретарі Дилієвській І.М.

з участю прокурора Ороновського С.І.

та захисника ОСОБА_1

представника неповнолітнього ОСОБА_2

потерпілого

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, освіта середня, не працюючого, громадянина України, не одруженого, раніше судимого:

16.08.2002 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням на 1 рік у відповідності до ст.. 75 КК України;

26.09.203 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі,

проживаючого АДРЕСА_1,

за ч. 2 ст. 190 КК України ,

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_3, 22 грудня 2011 року біля 14 години, умисно, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, знаходячись на вулиці Карпенка міста Тернополя, поблизу магазину «Берегиня», попросив у потерпілого ОСОБА_4 мобільний телефон під приводом зателефонувати не маючи наміру повернути його в майбутньому, і в такий спосіб шляхом обману заволодів його мобільним телефоном моделі ng С 3200», вартість якого згідно висновку експерта № 6-54/12 від 26.01.2012 року, становить 441 грн. 18 коп. в якому знаходилась сім-картка оператора мобільного звязку «Київстар», вартістю 25 грн., без залишку на рахунку, чим спричинив останньому майнову шкоду на загальну суму 466 грн. 18 коп.

Крім того, 24 грудня 2011 року біля 16 години, підсудний ОСОБА_3, умисно, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, знаходячись в подвірї будинку АДРЕСА_2, попросив у малолітнього ОСОБА_5 мобільний телефон під приводом зателефонувати не маючи наміру повертати його у майбутньому, і в такий спосіб шляхом обману заволодів його мобільним телефоном моделі С 5212»вартість якого згідно висновку експерта № 6-54/12 від 26.01.2012 року, становить 704 грн. 32 коп. в якому знаходились сім-картки операторів мобільного звязку «Київстар» та «Білайн», вартістю по 25 грн., без залишку на рахунку, чим спричинив останньому майнову шкоду на загальну суму 754 грн. 32 коп.

Допитаний в суді підсудний ОСОБА_3, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, визнав повністю і суду показав, що22 грудня 2011 року о 14 годині біля магазину «Берегиня», він попросив у ОСОБА_4 мобільний телефон моделі «Самсунг», щоб зателефонувати. ОСОБА_4 дав йому свій мобільний телефон сказавши, щоб він чекав на нього біля магазину, а сам пішов в магазин. Коли вийшов то разом із ним пішов до зупинки маршрутного таксі. Там ОСОБА_4 сказав йому, віддати телефон на, що він відповів, що не дасть так як до нього мали зателефонувати. Вийшовши із «маршрутки»ОСОБА_4 знову сказав йому, щоб він повернув телефон, в цей час у нього виник намір телефон ОСОБА_4 віддати в ломбард і таким чином заробити гроші. Останньому він розповів про свій план щодо його телефону на, що той категорично заперечив й сказав, щоб він повернув телефон. ОСОБА_4 він пояснив, що телефон із застави викупить він того, або наступного дня. Почувши це ОСОБА_4 сказав що йому треба йти додому доповнивши, щоб він вечором зайшов до нього. Сказавши це останній пішов. Наступного дня близько 15 год. 15 хв. він пішов у вищевказаний ломбард де здав мобільний телефон ОСОБА_4 під заставу грошей за 200 гривень. З того часу він у ломбард забрати телефон не ходив.

24 грудня 2011 року близько 16 години, на подвірї свого будинку він зустрів знайомого хлопця. Останній в руках тримав мобільний телефон. Побачивши телефон він вирішив зателефонувати до своєї мами й з цією метою підійшовши до хлопця й попросив останнього, щоб той дав йому свій мобільний телефон. На його пропозицію хлопець погодився і дав йому мобільний телефон. Із зазначеного телефону він телефонував до своєї мами, приблизно 30-40 хвилин так як не знав функції набору даного телефону. Стоячи біля хлопця він декілька разів повертав останньому телефон, так як до нього хтось телефонував. Не додзвонившись він імітуючи розмову по телефону став відходити від хлопця в бік. Відійшовши від хлопця в нього виник намір заволодіти вказаним телефоном. Говорячи хлопцю, що зараз підійде він швидкою ходою пішов в напрямку вулиці 15-го Квітня. На повороті на вулицю Київську він побачив незнайомого чоловіка циганської народності якому й продав мобільний телефон, який забрав у хлопчика за 150 гривень Сім-картки які буди у вказаному телефоні він викинув у смітник, який розташований на автобусній зупинці неподалік його будинку. Гроші виручені за продаж викрадених телефонів він потратив на власні потреби.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_3, винним себе у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 190 КК України визнав повністю, суд обєктивно оцінивши всі зібрані і перевірені в судовому засіданні докази прийшов до переконання про доведеність вчинених підсудним злочинів.

Його винність доведена поясненнями потерпілих, свідків, письмовими доказами, перевіреними в судовому засіданні, слідчих дій з підсудним так і поясненнями самого підсудного даних в судовому засіданні і на досудовому слідстві.

Допитані в судовому засіданні потерпілі пояснили:

Потерпілий ОСОБА_5 показав, що24 грудня біля 16 години в дворі свого будинку він побачив підсудного, який проживає в сусідньому будинку. Останній покликав його до себе й коли він підійшов то «ОСОБА_3»сказав йому, щоб він дав мобільний телефон, так як той хотів зателефонувати до своєї мами. Він погодився і дав йому свій телефон. Притуливши телефон до вуха, він став із кимсь розмовляти та відходити від нього. Відходив він в напрямку подвіря школи яка розташована за його будинком. Він не боявся що підсудний викраде у нього телефон так як йому довіряв, оскільки той був знайомий з його батьком .Також він не кричав, щоб той віддав телефон, так як думав, що той віддасть телефон пізніше. Він лише пішов з іншого боку свого будинку, так як думав, що підсудній там знаходиться. Після цього він, ще погрався в дворі і пішов додому де про це розповів своїй мамі. У його мобільному телефоні знаходились дві сім-картки операторів мобільного звязку «Київстар»та «Білайн». Вказаний телефон подарувала йому мама й остання купила його 18.12.2011 року за 1000 гривень.

Покази вищезгаданого потерпілого суд вважає такими, що відповідають дійсності.

Ці покази підтверджуються іншими доказами по справі. Підстав та причин оговорити підсудного з боку згаданого потерпілого у судовому засіданні не встановлено.

Із оголошених всуді показів потерпілого ОСОБА_4, слідує, що 22 грудня 2011 року біля 13 години, зустрів свого знайомого ОСОБА_3, з яким поїхав до магазину «Берегиня», в якому він працював охоронцем, щоб забрати свою заробітну плату. На прохання останнього він погодився і дав йому свій мобільний телефон «Самсунг»для розмови, а сам зайшов у магазин. Коли вийшов із магазину сказав останньому, щоб він повернув телефон. ОСОБА_3 відповів, що телефон віддасть пізніше, після чого пішов в напрямку автобусної зупинки. Вийшовши із «маршрутки» він знову сказав ОСОБА_3, щоб той повернув телефон. Цього разу останній пояснив, що він хоче його телефон здати в ломбард під заставу й взяти гроші, які має намір потратити собі на продукти харчування. Це його здивувало і він категорично в цьому заперечив неодноразово повторюючи, щоб останній повернув телефон, так як він має йти додому. Останній нічого не пояснюючи сказав, щоб він його зачекав і пішов в напрямку будинків, що по вулиці Київській. На ОСОБА_3 він чекав приблизно 30 хвилин, але той не повернувся і він зрозумівши, що останній його обманув, забравши його телефон. Тоді він пішов у тому ж напрямку де побачив ОСОБА_3 . Підбігши до нього він сказав, щоб той віддав телефон на, що останній сказав, що телефон принесе через три години, так як до нього мають телефонувати. На прохання останнього він відповів, що якщо той не принесе його телефон, то він з цим фактом звернеться у міліцію. Тоді він пішов додому й цього ж дня близько 18 години до нього прийшов ОСОБА_3 який віддав його сім-картку із його телефону пояснивши, що телефон принесе наступного дня сказавши, щоб він не переживав. Більше нічого не кажучи ОСОБА_3 пішов. З того часу він ОСОБА_3 не бачив. Свій телефон він купив в березні 2011 року за 649 грн. ( а.с.46);

ОСОБА_7, покази якого оголошені судом показав, що він працює оцінювачем-експертом у Тернопільському відділенні ПТ «Ломбард-Скарбниця», яке розташоване на вулиці Київській, 3. 23 грудня 2011 року о15 годині, коли він знаходився на роботі у ломбард прийшов ОСОБА_3, який попросив взяти у нього під заставу мобільний телефон «Самсунг». Із останнім він уклав договір позики під заставу запропонованого ним мобільного телефону терміном на 7 діб й видав йому гроші готівкою в сумі 200 гривень. За телефоном ОСОБА_3 не прийшов у домовлений термін і даний телефон перейшов у власність ломбарду й був реалізований шляхом комісійної торгівлі, через один із магазинів м. Києва.

Із оголошених в суді показів свідка ОСОБА_8 слідує, що 24 грудня 2011 року близько 14 години він у дворі будинку АДРЕСА_2, бачив ОСОБА_3 , бачив, як останній швидко пішов в напрямку подвіря школи № 22, яка розташована за будинком. Слідом за ним, пішов хлопець з яким той розмовляв. ОСОБА_3 забіг за ріг будинку і він його не бачив. Хлопчик дійшовши до рогу будинку, за який пішов ОСОБА_3 повернувся назад й коли той проходив поряд нього, то він запитав, що трапилось, так як хотів знати куди пішов ОСОБА_3 на, що той відповів, що останній взяв його мобільний телефон і кудись побіг. а.с. ;

Сукупність вказаних та інших доказів, встановлених і досліджених судом переконливо свідчать про вчинення підсуднимвказаних злочинів.

Вина підсудного ОСОБА_3, у вчиненні злочинів, також доводиться іншими доказами:

заявою ОСОБА_2 про те, що 24 грудня 2011 року близько 16 години, коли вона прийшла додому, то її син ОСОБА_5 повідомив їй, що близько 14 години коли він був в подвірї їхнього будинку до нього підійшов хлопець на прізвисько «ОСОБА_3», якого вона знає й взяв у нього його мобільний телефон під приводом зателефонувати й із цим телефоном втік. Він чекав на останнього, але той не повернувся і телефон не повернув. Даний телефон вона подарувала сину 18.12.2011 року й купила вона його за 1000 гривень. Так як «ОСОБА_3»не повернув телефон сина то вона із цим фактом звернулась у Тернопільський міський відділ. (а.с.);

Крім того в судовому засіданні остання підтвердила покази потерпілого сина ОСОБА_5 та показала, що дійсно зі слів сина підсудний ОСОБА_3 брав унього телефон для того, щоб зателефонувати і заволодів ним, але син йому довіряв, оскільки знав його і не переживав, що він його забере, про це він і розпов у міліції. Чому записано в протоколі допиту протилежне пояснити не може. Протокол підписувала так як також довіряла слідчому.

протоколом явки з повинною від 29.12.2011 року, згідно якого ОСОБА_3 добровільно зізнався у відкритому викрадені 24.12.2011 року мобільного телефону «Samsung»у візуально знайомого хлопця. (а.с.37 );

протоколом очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 11.01.2012 року, згідно якого ОСОБА_4 настояв на своїх показах про вчинений відносно нього ОСОБА_3 злочин. ( а .с.110-114);

протоколом явки з повинною від 29.12.2011 року згідно якого ОСОБА_3 добровільно зізнався у незаконному заволодінні шляхом шахрайства 22.12.2011 року мобільним телефоном «Samsung»належним ОСОБА_4 (а .с. 18 );

протоколом виїмки від 12.01.2012 року згідно якого у ОСОБА_4 були вилучені гарантійний талон на мобільний С 3200»ІМЕІ НОМЕР_1 та фіскальний чек про придбання вказаного телефону.(а.с. 51 );

протоколом огляду речових доказів від 23.01.2012 року згідно якого у приміщенні Тернопільського МВ УМВС були оглянуті гарантійний талон на мобільний С 3200»ІМЕІ НОМЕР_1 та фіскальний чек про придбання вказаного телефону.( а.с. 74-76);

протоколом обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_3 від 23.01.2012 року, згідно якого в квартирі № 82, будинку № 4 було вилучено договір № 169-11026690 від 23.12.2011 року укладений ОСОБА_3 із ПТ «Ломбард-Скарбниця»про позику грошей під заставу мобільного телефону. (а.с.83 );

протоколом виїмки від 12.01.2012 року, згідно якого у ОСОБА_5 був вилучений гарантійний талон на мобільний С 5212»ІМЕІ НОМЕР_2;(а .с.61);

протоколом огляду речових доказів від 12.01.2012 року, згідно якого у приміщенні Тернопільського МВ УМВС був оглянутий гарантійний талон на мобільний «Samsung С 5212»ІМЕІ НОМЕР_2.(а .с.74-76);

Вказані факти також свідчать про умисел підсудногоОСОБА_3, на вчинення шахрайствапо відношенню до потерпілих .

Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудному ОСОБА_3, у вчиненні злочинів, які слід кваліфікувати, за ч. 2 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_3, у відповідності ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, а саме: повне визнання вини, позитивно характеризується, стан його здоров»я ( інвалід 3 групи) , повне відшкодування шкоди та думку потерпілих,які просять суворо не карати і не позбавляти волі, а тому вважає за потрібне призначити йому міру покарання у виді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання 1 (один) рік 6 місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити попередню тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 10 січня 2012 року.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати за проведену товарознавчу експертизу- 375 гривень 20 копійок в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області код 24524727, банк одержувача ГУДКУ в Тернопільській області МФО838012, р/р 31256272210463.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Головуючий суддяЄ. В. Очеретяний