Постанова № 22291000, 19.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2012 року                     № 2а-931/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Плаза Львів"

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова

провизнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2011р. №0012761501

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Плаза Львів»звернулось до суду з вимогою про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0012761501 від 28.10.2011.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що висновки викладені в акті камеральної перевірки податкової звітності щодо виявлених помилок від 06.10.2011 №3049/15/-1/34668570 121 не відповідають чинному законодавству, не мають належного обґрунтування на підставі чого податкове повідомлення-рішення №0012761501 від 28.10.2011є неправомірним та підлягає скасуванню.

. Відповідач –Державна податкова інспекція у Залізничному районі міста Львова –проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав викладених у письмових запереченнях та зазначив, що підставою для нарахування грошового зобов’язання стало те, що Позивач протиправно відобразив у декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року суму від’ємного значення з цього податку за 2010 рік.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи.

12.03.2012 в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження, у зв’язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача. Представник позивача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

          Враховуючи, що представник Відповідача в судове засідання не прибув хоча й був належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду справи, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведено камеральну перевірку податкової звітності щодо виявлених помилок податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року ТОВ «Плаза Львів», результати якої оформлено Актом від 06.10.2011 №3049/15/-1/34668570 121 (далі –акт перевірки).

У вказаному Акті перевірки Відповідач, зокрема, дійшов висновків про порушення Позивачем: п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році»розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, оскільки Позивач відобразив у декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року суму від’ємного значення з цього податку за 2010 рік.

На підставі висновків Акту перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 28.10.2011 №0012761501, яким Позивачу збільшено суму грошових зобов’язань по податку на прибуток в сумі 3751059, 00 грн.

За результатом адміністративного оскарження зазначеного повідомлення-рішення, скарги позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини, щодо визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку визначаються правовими нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2722-VI.

Так, п. 37.1 ст. 37 визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов’язку, порядок у умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Так, відповідно до п. 1 підрозділу 4 “Особливості справляння податку на прибуток підприємств” розділу ХХ “Перехідні положення”, розділ ІІІ “Податок на прибуток” цього кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Разом з тим, встановлено, що Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” втрачає чинність з 01.04.2011.

Аналіз викладеного свідчить, що в період з 01.01.2011 до 01.04.2011 правовідносини щодо визначення об’єкту оподаткування по 01.04.2011 року правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями ПК України.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, спір між сторонами виник, у зв'язку із відображенням товариством в податковій звітності за II квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи у І кварталі 2011 року Позивач діяв при визначенні від’ємного значення об’єкта оподаткування у відповідності з пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" .

Проте, з 01.04.2011 для розрахунку та декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування підлягають застосуванню норми саме Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо за результатом розрахунку об’єкту оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від’ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року відображено від’ємне значення оподаткування попереднього податкового періоду на загальну суму 3849325,00 грн., з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року.

Так, пунктом 3 підрозділу 4 “Особливості справляння податку на прибуток підприємств” Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

          якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за першій квартал 2011 року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.

Отже, до складу витрат II кварталу 2011 року, відповідно до вимог п. 3 розділу 4 “Особливості справляння податку на прибуток підприємств” Перехідних положень Податкового кодексу України, переноситься від’ємне значення з податку на прибуток, отримане лише у I кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення попередніх років.

На підставі викладених норм Закону, враховуючи, що позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року відображено від’ємне значення за 2010 рік, суд приходить до висновку про правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 28.10.2011 №0012761501.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, довів правомірність прийнятого ним рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Плаза Львів” задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Плаза Львів”.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя                                                                                 В.І. Келеберда