Постанова № 22290774, 06.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 березня 2012 року 15:40 № 2а-19358/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Сервачинської І.М. та представників сторін:

від позивача: Миколенка Ю.В.,

від відповідача: Готри Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фінансово-кредитна компанія «Лев»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення від 11 липня 2011 року № 0006122303,- ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фінансово-кредитна компанія «Лев»(далі позивач, ТОВ ВК ФК Компанія «Лев») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) від 11 липня 2011 року № 0006122303.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене в порушення вимог чинного законодавства та на підставі хибних висновків щодо невиконання позивачем умов договору комісії № 16 від 16.02.2010 р., укладеного між позивачем та ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест»(далі Договір комісіїї) та його удаваності. Позивач також зазначає, що Договір комісії, який діє по 29.04.2012 р. частково виконаний позивачем, про що свідчать додані до позову документи, а висновки відповідача щодо використання коштів, отриманих від ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест», використані позивачем на погашення фінансової допомоги та на повернення передплати на придбання автомобілів ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача.

В судових засідання представник позивача позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у ньому, просив позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважав своє рішення обґрунтованими і прийнятим без порушення чинного законодавства в результаті перевірки, яка свідчать про порушення позивачем положень Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", просив суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фінансово-кредитна компанія «Лев»зареєстроване Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією 19.08.1993 р. (код ЄДРПОУ 21507393) і є платником податків.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фінансово-кредитна компанія «Лев»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2011 р., валютного законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої складено Акт № 751/23-3/21507393 (далі - Акт перевірки).

Так, в Акті перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва викладені порушення позивачем норм податкового законодавства з податку на прибуток підприємства, а саме: п.п. 1.22.1, п.п. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",яке полягало у не включенні до складу валового доходу умовно нарахованих відсотків в розмірі 958380,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на в періоді, що перевірявся на загальну суму 239595 грн., у тому числі за І квартал 2010 року в сумі 29415 грн., за ІІ квартал 2010 року в сумі 62555 грн., за ІІІ квартал 2010 року в сумі 51247 грн., за ІV квартал 2010 року в сумі 48719 грн. та за І квартал 2011 року в сумі 47659 грн.

ДПІ у Печерському районі м. Києва прийшла до висновку щодо порушення позивачем зазначених положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з огляду на те, що за висновками податкового органу, Договір комісії від 16.02.2010 року № 16, укладений між ТОВ ВК ФК Компанія «Лев»ПрАТ та «Дніпро Мотор Інвест», є удаваним правочином, який вчинений сторонами для приховання іншого правочину договору поворотної фінансової позики, оскільки позивач умови Договору комісії не виконує.

На підставі Акта перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2011 року № 0006122303, яким позивачу нараховано суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 287581,00 грн. (в т.ч. штрафні (фінансові) санкції 47986,00 грн.).

Позивач реалізуючи, надане йому право на апеляційне оскарження, звертався зі скаргами до Державної податкової адміністрації м. Києві та до Державної податкової адміністрації України, але скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача - без змін.

Судом встановлено, що 16.02.2010 р. між позивачем та ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест»укладено Договір комісії № 16.

Згідно п. 1.1 Договору комісії ТОВ ВК ФК Компаня «Лев»як комісіонер за договором взяв зобовязання на умовах договору та за дорученням ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест»як комітента за договором здійснити пошук, закупівлю від свого імені та за рахунок комітента нових автомобілів марки Acura та Honda.

Пунктом 1.2.5 Договору комісії визначені ціна та кількість автомобілів.

Згідно п. 1.4 Договору комісії позивач зобовязався від свого імені укласти договір на закупівлю автомобілів з третьою особою (продавцем).

Додатковими угодами № 1 від 01.02.2011 р. та № 2 від 29.04.2011 р. до Договору комісії вносились зміни щодо терміну дії Договору.

Як встановлено перевіркою та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, відповідно до умов Договору комісії № 16 від 16.02.2010 р. ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест»перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ ВК ФК Компаня «Лев»грошові кошти у розмірі 9976000,00 грн.

На виконання вимог п. 1.4 Договору комісії позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Танко»договір купівлі-продажу № 01/02/11 від 01.02.2011 р., за умовами якого ТОВ «Танко»зобовязалось передати у власність комітента - ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест»один новий автомобіль Acura MDX 3,7 AT Technology Sport, колір Apsen White Pearl, а покупець зобовязувався оплатити вартість автомобіля на умовах даного договору.

Згідно п. 4.1. Договору купівлі-продажу сторони домовилися, що передача автомобіля здійснюється за Актом прийому передачі не пізніше 15 квітня 2011 року.

Право власності на автомобіль переходить до комітента ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест»з моменту підписання сторонами акті прийому передачі автомобіля (п. 4.3. Договору купівлі-продажу).

Крім того, 05.09.2011 р., на виконання вимог п. 1.4 Договору комісії, між позивачем та ТОВ «Хонда Україна»укладено Договір поставки чотирьох автомобілів за умовами якого ТОВ «Хонда Україна»зобовязався поставити у строки і в порядку, визначені договором, чотири нові автомобіля Honda Accord, а покупець зобовязується прийняти автомобілі та сплатити за них певну грошову суму (ціну).

Вартість та найменування автомобілів за Договором поставки визначено у додатку № 1 до договору.

Згідно зазначеного додатку № 1 до Договору поставки загальна вартість автомобілів Honda Accord з урахуванням ПДВ складає 1130340, 00 грн.

Платіжними дорученнями № 8, 9, 10, 11 від 23.12.2011 р., копії яких наявні в матеріалах справи, на виконання вимог договору поставки від 05.09.2011 р., позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Хонда Україна»перераховано кошти у сумі 1130340, 00 грн.

Актом прийому - передачі виконаних робіт згідно умов Договору комісії від 16.02.2010 р. від 23.12.2011 р. позивач передав у власність ПАТ «Дніпро Мотор Інвест», яке є правонаступником ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест», чотри нові автомобілі Honda Accord, придбані за договором поставки від 05.09.2011 р.

Також зазначеним Актом приймання передачі від 23.12.2011 р. та Звітом комісіонера до Договору комісії від 28.12.2011 р., укладеного та підписаного сторонами Договору комісії, підтверджено часткове виконання позивачем, взятих на себе зобовязань за Договором комісії № 16 від 16.02.2010 р.

Що стосується висновку податкової інспекції про те, що укладений між позивачем та ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест»Договору комісії № 16 від 16.02.2010 р. є удаваним правочином, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину договору поворотної фінансової допомоги, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

За змістом приписів цивільного законодавства вбачається, що оскільки при вчиненні удаваного правочину настання його мети приховати інший правочин, бажають досягти обидві сторони, то до відносин цих сторін застосовуються правила того правочину, якому відповідала внутрішня воля сторін і який вони насправді вчинили.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Цивільного кодексу України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Також, відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Під час розгляду даної справи позивачем не доведено, що отримані ТОВ ВК ФК Компаня «Лев»від ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест»кошти є фактично поворотною фінансовою допомогою, а не коштами, отриманими в межах договору комісії.

Доводи відповідача в даній частині ґрунтуються лише тому, що протягом 2010 року, І кварталу 2011 року Договір комісії зі сторони ТОВ ВК ФК Компаня «Лев»(Комісіонера по договору) в частині укладання договору купівлі автомобілів із третіми особами виконано не було, хоча згідно п. 1.2.3 Договору комісії доставка автомобілів на склад Комітента повинна бути здійснена до 31.01.2011 р..

По-перше, в матеріалах справи містяться копії додаткових угод до Договору комісії № 1 від 01.02.2010 р. та № 2 від 29.04.2011 р., відповідно до яких п. 8.1. Договору комісії, яким визначено строк його дії, викладено в наступній редакції: дія Договору до 29.04.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Таким чином, строк виконання сторонами своїх зобовязань за Договором комісії було продовжено за взаємною згодою сторін, що відповідає загальним засадам цивільного законодавства України щодо свободи договору (п. 3 ч.1 ст. 3 ЦК України).

По-друге, як було встановлено під час розгляду справи, на виконання п. 1.4. Договору комісії позивачем було укладено договір купівлі-продажу № 01/02/11 від 01.02.2011 року з ТОВ «Танко»та договір поставки від 05.09.2011 р. з ТОВ «Хонда Україна».

Таким чином, позивачем було вжито залежних від нього заходів для виконання Договору комісії, чим спростовуються доводи відповідача щодо невиконання позивачем взятих на себе зобовязань за Договором комісії № 16 від 16.02.2010 р.

По-третє, на переконання суду, невиконання комісіонером Договору комісії не може бути доказом того, що Договір комісії є удаваним або недійсним, оскільки неналежне виконання умов договору не є підставою для визнання його недійсним як фіктивного.

Суд зазначає, що зміст правочину комісії, укладених позивачем з ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест»не суперечить актам цивільного законодавства України. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

Також суд звертає увагу відповідача не те, що Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.08.2011 р., яке набрало законної сили 23.08.2011 р., за первісним позовом ТОВ «Танко»до ПТОВ ВКЕ ФК Компанія «Лев», ПАТ «Дніпро Мотор Інвест», яке є правонаступником ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест», про визнання Договору комісії № 16 від 16.02.2010 р. удаваним, та за зустрічним позовом ТОВ ВК ФК Компанії «Лев»до ТОВ «Танко»про зобовязання виконати умови договору купівлі-продажу від 01.02.2011 р. № 01/02/11 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, позовні вимоги ТОВ ВК ФК Компанія «Лев»задоволені частково: зобовязано ТОВ «Танко»виконати умови договору купівлі-продажу автомобіля від 01.02.2011 р. № 01/02/2011 р. щодо передачі автомобіля Acura MDX 3,7 AT Technology Sport, колір Apsen White Pearl.

Господарський суд м. Києва, розглядаючи зазначену справ, дійшов висновку про відсутність достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про удаваність Договору комісії від 16.02.2010 р. № 16.

Обставини, встановлені зазначеним рішенням суду щодо відсутності підстав для визнання удаваним Договору комісії №16 від 16.02.2010 р. також приймаються судом та не потребують доказування та додаткового правового обґрунтування відповідно до положень ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства.

В свою ж чергу, відповідачем на виконання вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано будь-яких достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про використання позивачем коштів, отриманих на виконання умов Договору комісії від 16.02.2010 р. для погашення поворотної фінансової допомоги згідно Договору № 1/11 від 14.11.2077 р., укладеного між позивачем та ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест», а тому суд приходить до переконання, що такі висновки відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді, а тому не приймаються судом до уваги в силу вимог ч. 4 ст. 70 КАС України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення між ТОВ ВК ФК Компанії «Лев» та ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест» договірних відносин комісії.

Відтак, сукупністю зібраних по справі доказів встановлено хибність висновків відповідача щодо порушення позивачем п.п. 1.22.1, п.п. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та використання позивачем коштів, отриманих за Договором комісії від ПрАТ «Дніпро Мотор Інвест»для власних потреб, а саме, для погашення заборгованості за договором фінансової безповоротної позики і, як наслідок, хибності донарахування позивачу податку на прибуток підприємства.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як субєкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обовязку щодо доказування правомірності прийнятих ним оспорюваних рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та обєктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 0006122303 від 11 липня 2011 року.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційної фінансово кредитної компанії «Лев» судові витрати у розмірі 28,24 грн. (двадцять вісім гривень 24 копійки).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Патратій О.В.

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови 12 березня 2012 року.