Постанова № 22290767, 14.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2012 року№ 2а-16370/11/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м.Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., суддів: Власенкової О.О., Кротюка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

до 1) Міністерства оборони України,

2) Державного підприємства Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»,

3) Державного концерну «Укроборонпром»

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську з позовом про стягнення з Міністерства оборони України податкового боргу в розмірі 1765002,35 грн. з усіх розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дану організацію та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Ухвалою суду від 9 листопада 2011 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 20 грудня 2011 року закінчено підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду колегією суддів та залучено Державне підприємство Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»в якості співвідповідача у справі.

Ухвалою суду від 25 січня 2012 року до участі у справі залучено Державний концерн «Укроборонпром»в якості співвідповідача.

Ухвалою суду від 8 лютого 2012 року витребувано від сторін додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 1 березня 2012 року представниками сторін надані витребовувані судом документи.

Представники прокуратури та Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представники Міністерства оборони України та Державного концерну «Укроборонпром»заперечили по суті заявлених позовних вимог.

Представник Державного підприємства Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»в судові засідання не зявився, заперечень чи пояснень по суті заявлених позовних вимог суду не надав. Про дату, час та місце судових засідань повідомлений належним чином, згідно повідомлень про вручення поштових відправлень.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пункт перший статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку представника Державного підприємства Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»в судове засідання 1 березня 2012 року, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України, Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та зазначає, що Державне підприємство Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»має податковий борг в розмірі 1765002,35 грн., а саме: з податку на додану вартість 906 339,63 грн., з податку на доходи найманих працівників 556,91 грн., з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів 7662,73 грн., по земельному податку з юридичних осіб 842338,23 грн., по комунальному податку 5661,82 грн., по сплаті збору за спеціальне використання води 1683,72 грн., по сплаті з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення 138,13 грн., по сплаті інших зборів за забруднення навколишнього середовища 621,18 грн. Також, позивач зазначає, що 16 березня 2011 року Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську направила лист Міністру оборони України про прийняття рішення відповідно до статті 96 Податкового кодексу України, проте дозвіл на реалізацію майна не надано та не отримано відповідної компенсації з бюджету на сплату податкового боргу Державного підприємства Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод», в звязку з чим позивач звернувся до суду про стягнення податкового боргу з Міністерства оборони України.

Представник Міністерства оборони України заперечила по суті заявлених позовних вимог з огляду на Податковий кодекс України, Бюджетний кодекс України, Закон України «Про Збройні Сили України», Постанову Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром», Постанову Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 993 «Деякі питання Державного концерну «Укроборонпром»та зазначила, що передумовою звернення державної податкової служби до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків (державне підприємство), є відсутність коштів (майна) для погашення податкового боргу у такого підприємства, проте позивачем не надано доказів відсутності у Державного підприємства Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»коштів чи майна, на яке може бути звернене стягнення для погашення податкового боргу. Крім того, представник Міністерства оборони України зазначила, що Державне підприємство Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»входить до переліку державних підприємств, які включені до складу Державного підприємства «Укроборонпром».

Представник Державного підприємства «Укроборонпром»заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України «Про перелік обєктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та зазначив, що Державне підприємство Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»не відноситься до державних підприємств, які не підлягають приватизації, та не є комунальним підприємством, а тому стягнення з Міністерства оборони України боргу Державного підприємства Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»в розмірі 1765002,35 грн. є незаконним. Крім того, представник відповідача зазначив, що Державне підприємство «Укроборонпром»не приймало борги Державного підприємства Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»та не може бути відповідачем у даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Державне підприємство Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»є юридичною особою (код ЄДРПОУ 07552205) та перебуває на обліку як платник податку в Державній податковій інспекції в м.Івано-Франківську.

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла наступним чином.

За результатами планової виїзної перевірки ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2008 року по 30 вересня 2009 року Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську складено акт № 3789/23/108552205 від 24 лютого 2010 року, яким встановлено порушення підпункту 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в суму 2502 грн., у тому числі за квітень 2009 року в сумі 2502 грн.

На підставі складеного акту 10 березня 2010 року Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську винесене податкове повідомлення-рішення № 0000132301/0, яким донараховано Державному підприємству Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»суму податкового зобовязання, а саме: 2502 грн. за основним платежем та 1251 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), код платежу 3014010100.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримала головний бухгалтер підприємства.

За результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську складено акт від 15 грудня 2010 року № 20522/15-2/07552205, яким встановлено, що ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»несвоєчасно сплатило податкове зобовязання в розмірі 81879 грн., чим порушило підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі складеного акту 22 грудня 2010 року Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську винесене податкове повідомлення-рішення № 0009301502/0, яким накладено на Державне підприємство Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»штраф в розмірі 32210,56 грн. за платежем: податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), код платежу 3014010100.

Вказане податкове повідомлення-рішення ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»отримало 25 грудня 2010 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 18 липня 2011 року № 9004815623 за червень 2011 року, платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 12071 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 17 червня 2011 року № 9003999419 за травень 2011 року, платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 58 747 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 19 травня 2011 року № 9003388189 за квітень 2011 року, платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 6 216 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 18 січня 2011 року № 9006173898 за грудень 2010 року, платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 151 289 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 16 грудня 2010 року № 9005530383 за листопад 2010 року, платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 78 420 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 18 листопада 2010 року № 9005159394 за жовтень 2010 року, платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 49 481 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 17 лютого 2010 року № 9000242115 за січень 2010 року, платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 91 856 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 19 жовтня 2010 року № 142056 за вересень 2010 року, платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 60 725 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 16 вересня 2010 року № 9003897855 за серпень 2010 року, платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 100 888 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 18 серпня 2010 року № 111619 за липень 2010 року, платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 65 742 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 15 липня 2010 року № 87076/2722 за червень 2010 року, платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 60 896 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 17 червня 2010 року № 66782 за травень 2010 року, платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 35 670 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 18 травня 2010 року № 9001737551 за квітень 2010 року, платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 17 981 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 13 квітня 2010 року № 9001055323 за березень 2010 року, платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 844 грн.

Крім того, за ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»обліковується пеня в розмірі 130770,88 грн.

Враховуючи сплату ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»частини боргу та стягнення з відповідача податкового боргу рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду №2а-624/10/0970, заборгованість відповідача з податку на додану вартість складає 906339,63 грн.

Заборгованість відповідача з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів виникла наступним чином.

Згідно розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів 22 лютого 2010 року № 11604 за 2010 рік, платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 16099 грн. Проте, відповідач податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за листопад 2010 року в розмірі 3187,54 грн. та за грудень в розмірі 4024 грн. не сплатив.

Крім того, за відповідачем обліковується пеня в розмірі 451,19 грн.

Таким чином, ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»має податковий борг по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 7662,73 грн.

Заборгованість відповідача по сплаті збору за спеціальне використання води виникла наступним чином.

Згідно податкового розрахунку збору за спеціальне водокористування в частині використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв з 30 квітня 2010 року по 30 червня 2010 року від 20 жовтня 2010 року № 142048 платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 336,93 грн.

Згідно податкової декларації збору: за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання карєрної, шахтної, дренажної води від 7 квітня 2011 року № 9001738271 за перше півріччя 2011 року платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 401,25 грн.

Згідно податкового розрахунку збору за спеціальне водокористування в частині використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв від 17 січня 2011 року № 9006100689 за 2010 рік платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 311,84 грн.

Згідно податкового розрахунку збору за спеціальне водокористування в частині використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв від 9 липня 2010 року № 82375 за 9 місяців 2010 року платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 58,69 грн.

Згідно податкового розрахунку збору за спеціальне водокористування в частині використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв від 9 липня 2010 року № 82374 за 9 місяців 2010 року платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 191,85 грн.

Згідно податкового розрахунку збору за спеціальне водокористування в частині використання води теплоелектростанціями з прямоточною системою водоспоживання, та використання поверхневих і підземних вод, які входять до складу напоїв від 7 квітня 2010 року № 9000871488 за перше півріччя 2010 року платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 288,45 грн.

Крім того, за відповідачем обліковується пеня в розмірі 107,63 грн.

Враховуючи часткову сплату відповідачем збору за спеціальне використання води, податкова заборгованість складає 1683,72 грн.

Заборгованість відповідача із земельного податку з юридичних осіб виникла наступним чином.

Згідно податкового розрахунку земельного податку від 26 січня 2010 року № 2245 на 2010 рік платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 1 058 251,65 грн. Проте, відповідач не сплатив податок за жовтень-грудень 2010 року в розмірі 264562,83 грн. та за вересень 2010 року в розмірі 22621,26 грн.

Згідно податкового розрахунку земельного податку від 9 липня 2010 року № 9000144102 на 2011 рік платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 1 060 118,70 грн. Проте, відповідач не сплатив податок за січень-червень 2011 року в розмірі 530479,56 грн.

Крім того, за відповідачем обліковується пеня в розмірі 24674,58 грн.

Таким чином, податковий борг відповідача із земельного податку з юридичних осіб складає 842338,23 грн.

Заборгованість відповідача по сплаті комунального податку виникла наступним чином.

Згідно податкового розрахунку комунального податку від 9 липня 2010 року № 82352 за лютий 2010 року платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 1375,30 грн.

Згідно податкового розрахунку комунального податку від 12 квітня 2010 року № 9000970569 за січень 2010 року платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 1426,30 грн.

Згідно податкового розрахунку комунального податку від 17 січня 2011 року № 9006087329 за квітень 2010 року платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 1300,50 грн.

Згідно податкового розрахунку комунального податку від 19 жовтня 2010 року № 140741 за березень 2010 року платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 1341,30 грн.

Крім того, за відповідачем обліковується пеня в розмірі 448,32 грн.

Враховуючи часткову сплату відповідачем комунального податку, податкова заборгованість складає 5661,82 грн.

Заборгованість відповідача по сплаті інших зборів за забруднення навколишнього середовища виникла наступним чином.

Згідно податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища від 4 серпня 2010 року № 102009 за перше півріччя 2010 року платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 206,37 грн.

Згідно податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища від 27 жовтня 2010 року № 145814 за 9 місяців 2010 року платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 317,70 грн.

Згідно податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища від 1 лютого 2011 року № 9006642910 за 2010 рік платник податку самостійно визначив податкове зобовязання в розмірі 177,50 грн.

Крім того, за відповідачем обліковується пеня в розмірі 36,74 грн.

Враховуючи часткову сплату інших зборів за забруднення навколишнього середовища, податкова заборгованість складає 621,18 грн.

Заборгованість відповідача по сплаті надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення виникла в звязку з несплатою платником податку самостійно визначеного податкового зобовязання в розмірі 135,44 грн., згідно податкової декларації екологічного податку від 6 травня 2011 року №9002860338 за перший квартал 2011 року.

Крім того, за відповідачем обліковується пеня в розмірі 2,69 грн.

Таким чином, заборгованість ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»по сплаті надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення складає 138,13 грн.

Заборгованість відповідача по сплаті податку на доходи найманих працівників виникла наступним чином.

За результатами проведеної планової виїзної перевірки Державного підприємства Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2008 року по 30 вересня 2009 року Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську складений акт від 24 лютого 2010 року №3789/23-1/108552205, яким встановлено порушення Державним підприємством Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»статті 8, пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого платнику податку донараховано пеню за несвоєчасність перерахування податку до бюджету в розмірі 556,91 грн.

Як встановлено в акті перевірки в порушення статті 8, пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»несвоєчасно перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб із заробітної плати за травень, жовтень 2008 року та за червень, липень, серпень 2009 року, в звязку з чим перевіркою нараховано пеню платнику податків в розмірі 556,91 грн.

Статтею 8 Закону України від 22.05.2003 № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб»(який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 889-ІV) встановлений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.

Відповідно до пункту 19.2 статті 19 Закону № 889-ІV особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Таким чином, заборгованість ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»по сплаті податку на доходи найманих працівників складає 556,91 грн.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон № 2181-ІІІ, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ).

Згідно статті 17 Закону № 2181-ІІІ штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Підпунктом 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону № 2181-ІІІ після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону №2181-ІІІ).

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством (підпункту 16.4.2 пункту 16.4 статті 16 Закону № 2181-ІІІ).

Таким чином, консолідований податковий борг Державного підприємства Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»складає 1765002,35 грн.

Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську, з метою стягнення податкового боргу, направлено відповідачу першу податкову вимогу від 2 вересня 2009 року №1/2129 та другу податкову вимогу від 8 жовтня 2009 року № 2/2418.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону №181-ІІІ).

Податкові вимоги отримані уповноваженою особою ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»відповідно 8 вересня 2009 року та 16 жовтня 2009 року, згідно повідомлень про вручення поштового відправлення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги (стаття 59 Податкового кодексу України).

Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена податковими повідомленнями-рішеннями в повному обсязі не сплачена, рішення не оскаржені.

Відповідно до пункту 96.2 статті 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Згідно пункту 96.3. статті 96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську звернулася до Міністра оборони України із листом від 16 березня 2011 року № 6238/10/24-150/1992, яким повідомляла, що податковий борг ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»станом на 14 березня 2011 року складає 1433500 грн., в тому числі до державного бюджету 1040900 грн. та просила Міністра оборони України прийняти одне з рішень, визначене статтею 96 Податкового кодексу України.

Листом від 13 квітня 2011 року № 225/5/1972 Міністерство оборони України повідомило Державну податкову інспекцію в м.Івано-Франківську, що постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2011 року № 374 ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»включено до складу Державного концерну «Укроборонпром»та повідомило, що керівнику підприємства запропоновано подати на розгляд документи щодо реалізації майна, яке не використовується у виробничій діяльності, відповідно порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України та постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 № 8703 «Про затвердження Порядку відчуження обєктів державної власності»та запропоновано списати обладнання, яке за своїм технічним станом підлягає списанню та не використовується у господарській діяльності, відповідно до порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 № 1314 «Про затвердження Порядку списання обєктів державної власності». Також у листі зазначено, що реалізація цих заходів надасть змогу ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»вирішити питання повного погашення податкової заборгованості.

Також, Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську 8 липня 2011 року звернулася з листом до Міністра оборони України та до Державного концерну «Укроборонпром», яким повідомила, що податковий борг ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»станом на 1 липня 2011 року складає 1714400 грн., в тому числі до державного бюджету 968000 грн. та просила з метою погашення податкового боргу надати дозвіл на реалізацію майна, описаного в податкову заставу.

Листом від 19 липня 2011 року № USE-001-10870 Державний концерн «Укроборонпром»повідомив Державну податкову інспекцію в м. Івано-Франківську, що для прийняття рішення щодо можливості реалізації частини майна ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод» до Державного концерну «Укроборонпром»необхідно надати: копії документів відповідно до Порядку відчуження обєктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 803; копію дозволу Міністерства оборони України на відчуження майна; копію погодження Фонду державного майна України на відчуження майна; інформацію щодо визначення на конкурсних засадах продавця (біржа, аукціон), який буде продавати майно; інформацію щодо напрямків використання коштів, отриманих від продажу майна, відповідно до затвердженого фінансового плану на 2011 рік, проекту фінансового плану на 2012 рік.

Листом від 21 липня 2011 року № USE-001-11089 Державний концерн «Укроборонпром»повідомив Державну податкову інспекцію в м. Івано-Франківську, що процедуру формування Державного концерну «Укроборонпром»не завершено, корпоративні права управління ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»не передано, в звязку з чим Державній податковій інспекції в м. Івано-Франківську необхідно звернутися до керівництва Міністерства оборони України. Додатково вказаним листом Державний концерн «Укроборонпром»повідомив, що в подальшому при укладенні контракту з директором ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод», керівництвом Державного концерну «Укроборонпром»буде врахована інформація, викладена в листі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром»з метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами утворено Державний концерн «Укроборонпром»з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком.

Згідно додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром»Державне підприємство Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»входить до переліку державних підприємств, що включені до складу Державного концерну «Укроборонпром».

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 993 «Деякі питання Державного концерну «Укроборонпром»затверджено Статут Державного концерну «Укроборонпром»та прийнято пропозицію Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо передачі із сфери управління Міністерства оборони та Міністерства промислової політики в управління Концерну підприємств, включених до його складу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром».

Згідно Статуту Державного концерну «Укроборонпром», Концерн не несе відповідальності за зобов'язаннями його учасників (пункт 8).

Учасники Концерну зберігають господарську самостійність з урахуванням обмежень, передбачених законодавством та цим Статутом. Концерн відповідно до законодавства регулює провадження наукової, проектної, виробничої, фінансової, цінової, інвестиційної, інноваційної, зовнішньоекономічної та іншої діяльності його учасників, пов'язаної з розробленням, виготовленням, реалізацією та обслуговуванням товарів військового та спеціального призначення (пункт 13 Статуту).

Концерн утворений з метою забезпечення ефективного функціонування та управління суб'єктами господарювання державного сектору економіки, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 грудня 2011 року генеральним директором «Укроборонпром»затверджений акт приймання-передачі Державного підприємства Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»зі сфери управління Міністерства оборони України в управління Державного концерну «Укроборонпром», згідно якого до складу обєкта передачі входять 45 обєктів нерухомого майна (будинки, будівлі, споруди) загальною площею 75600 кв.м., у тому числі: загальна площа будівель виробничого призначення 30550 кв.м. та загальна площа будівель невиробничого призначення 45050 кв.м. Нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці загальною площею 20,1826 га. Вартість основних фондів: первинна вартість 22151000 грн., залишкова вартість 10202000 грн. Також в акті зазначено, що технічна (проектна, виконавча, експлуатаційна) та бухгалтерська (у тому числі первинна) документація щодо обєкта передачі знаходиться на підприємстві та комісією не досліджувалася. Додатком до акту є зокрема копія балансу Державного підприємства Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»станом на 30 вересня 2011 року з відміткою Головного управління статистики в Івано-Франківській області про його прийняття.

Згідно балансу ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»за підприємством рахується дебіторська заборгованість за рахунками з бюджетом в розмірі 2656000 на початок звітного періоду та 3543000 на кінець звітного періоду.

Відповідно до статті 119 Господарського кодексу України державне (комунальне) господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.

Державне (комунальне) господарське об'єднання діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання.

Згідно частини пятої статті 120 Господарського кодексу України концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.

Відповідно до підпункту 5.2.2. Статуту Державного підприємства Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»підприємство забезпечує своєчасну сплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством, а джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є прибуток, амортизаційні відрахування, кошти, одержані від благодійних внесків підприємств, організацій, громадян, та інші надходження, включаючи централізовані капітальні вкладення та кредити (пункт 7.4. Статуту).

Частиною першою статті 74 Господарського кодексу України встановлено, що державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Згідно частини пятої статті 74 Господарського кодексу України держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Порядок відчуження об'єктів державної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 року № 803, визначає механізм та способи відчуження об'єктів державної власності.

Дія цього Порядку поширюється на відчуження майна, що передано казенним підприємствам, державним комерційним підприємствам (їх об'єднанням), установам та організаціям; майна, переданого Національній та галузевим академіям наук у безстрокове безоплатне користування (пункт 3 Порядку відчуження об'єктів державної власності).

Згідно пункту 4 Порядку відчуження об'єктів державної власності відчуження майна здійснюється шляхом його продажу.

Відчуження майна може здійснюватися лише за умови врахування особливостей правового режиму окремого майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном.

Відповідно до пункту 6 Порядку відчуження об'єктів державної власності відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами.

Кабінет Міністрів України надає згоду на відчуження майна суб'єктам господарювання, стосовно яких виконує функції з управління, на підставі узгоджених пропозицій Фонду державного майна та інших заінтересованих органів виконавчої влади, визначених Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Кабінетом Міністрів України встановлений окремий порядок відчуження об'єктів державної власності, дія якого також поширюється й на ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод», в звязку з чим суд приходить до висновку про правомірність звернення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до Міністерства оборони України та Державного концерну «Укроборонпром»із заявами щодо надання дозволу на реалізацію майна з метою погашення податкового боргу ДП Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод».

Проте, ні Міністерством оборони України, ні Державним концерном «Укроборонпром»не прийнято одне із рішень, зазначених в пункті 96.2 Податкового кодексу України, а саме: рішення про надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; про досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; про ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; про виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську правомірно звернулася до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Проте, враховуючи, що Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром»Державне підприємство Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»входить до переліку державних підприємств, що включені до складу Державного концерну «Укроборонпром»та враховуючи, що Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року № 993 «Деякі питання Державного концерну «Укроборонпром»Державне підприємство Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»передане із сфери управління Міністерства оборони та Міністерства промислової політики в управління Державного концерну «Укроборонпром», та з огляду на те, що генеральним директором «Укроборонпром»затверджений акт приймання-передачі Державного підприємства Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»зі сфери управління Міністерства оборони України в управління Державного концерну «Укроборонпром», суд приходить до висновку про відсутність підстав щодо стягнення податкової заборгованості Державного підприємства Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод» з Міністерства оборони України.

При цьому, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до розуміння Конституційного Суду «верховенство права»вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права.

В той же час, відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять, а згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на встановлене та враховуючи, що суму боргу у розмірі 1765002,35 грн. Державне підприємство Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що Державне підприємство Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»перебуває в управлінні Державного концерну «Укроборонпром», суд приходить до висновку про стягнення податкового боргу у розмірі 1765002,35 грн. з Державного концерну «Укроборонпром».

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного концерну «Укроборонпром»(юридична адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, код ЄДРПОУ 37854297) податковий борг Державного підприємства Міністерства оборони України «63 котельно-зварювальний завод»(юридична адреса: 76002, м. Івано-Франківськ, вул.Хриплинська, 11, код ЄДРПОУ 07552205) в розмірі 1765002 (один мільйон сімсот шістдесят пять тисяч дві) грн. 35 коп., а саме: з податку на додану вартість 906339 (девятсот шість тисяч триста тридцять девять) грн. 63 коп., з податку на доходи найманих працівників 556 (пятсот пятдесят шість) грн. 91 коп., з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів 7662 (сім тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 73 коп., по земельному податку з юридичних осіб 842338 (вісімсот сорок дві тисячі триста тридцять вісім) грн. 23 коп., по комунальному податку 5661 (пять тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 82 коп., по сплаті збору за спеціальне використання води 1683 (одна тисяча шістсот вісімдесят три) грн. 72 коп., по сплаті з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення 138 (сто тридцять вісім) грн. 13 коп., по сплаті інших зборів за забруднення навколишнього середовища 621 (шістсот двадцять одна) грн. 18 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий М.А.Бояринцева

СуддіО.О. Власенкова

О.В Кротюк