Постанова № 22290661, 01.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 березня 2012 року № 2а-1100/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Шиндлер"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002160701 від 01.11.2011

за участю:

директора позивача: Горлова О.Ж. (паспорт оглянуто у судовому засіданні)

представника позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 35 від 23.09.2011)

представника позивача: ОСОБА_3 (довіреність № 37 від 24.10.2011)

представника позивача: ОСОБА_4 (довіреність № 38 від 24.10.2011)

представника відповідача: ОСОБА_5 (довіреність № 2465/9/10-209 від 21.02.2012)

представника відповідача: ОСОБА_6 (довіреність № 5202/9/10-109 від 29.03.2010)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шиндлер" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002160701 від 01.11.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що допущена ним технічна помилка в графі 2 “Звітний податковий період, у якому виникла сума” Додатку № 2 (Д2) до декларації з ПДВ за серпень 2011 року (замість періоду “7.2011” було зазначено “_.__”), не викликала жодних змін до податкових зобовязаннях та не призвела до збільшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки усі інші показники розраховані та зазначені вірно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2011 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2011 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18.01.2012

У судових засіданнях 18.01.2012 та 09.02.2012 оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 01.03.2012, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представники позивача у судовому засіданні 01.03.2012 підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

У судовому засідання 01.03.2012 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної камеральної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та підпунктів 4.6.3, 4.6.4, 4.6.5 розділу V Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935, а саме, перевіркою правомірності розрахунку показників розділу III «Розрахунки з бюджетом»декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року встановлено, що позивачем не визначені показники стовпчика 2 «Звітний період у якому виникла сума»Довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, ще залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

13.10.2011 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 529656 грн. за. серпень 2011 року (вх.№9007961931 від 20.09.2011), заявленої до відшкодування в рахунок майбутніх платежів з податку на додану вартість.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та підпунктів 4.6.3, 4.6.4, 4.6.5 “Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість” затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011, в результаті чого ТОВ «Шиндлер»завищено заявлену до бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів в декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 529656 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

Згідно з поданою ТОВ «Шиндлер»до ДПІ у Печерському районі м. Києва податковою декларацією з ПДВ за серпень 2011 року (вх. №9007961931 від 20.09.2011 року) та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню в рахунок майбутніх платежів з ПДВ, складає 529656 грн.

Перевіркою правомірності розрахунку показників розділу III «Розрахунки з бюджетом»декларації з ПДВ за серпень 2011 року встановлено, що ТОВ «Шиндлер»не визначені показники стовпчика 2 «Звітний період у якому виникла сума»Довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, ще залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду зазначеної в декларації.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про завищення ТОВ «Шиндлер»суми бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів в розмірі 529656,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 179/07-01/32852667 від 13.10.2011.

20.10.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва були подані заперечення на зазначений акт перевірки, за результатами розгляду яких листом "Про надання відповіді на заперечення по акту перевірки" № 39504/10/07-111 від 27.10.2011 повідомлено про те, що висновки акту перевірки № 179/07-01/32852667 від 13.10.2011залишено без змін.

На підставі акту перевірки № 179/07-01/32852667 від 13.10.2011 було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В»1 № 0002160701 від 01.11.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 529656,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 132414,00 грн.

14.11.2011 позивачем було подано до Державної податкової адміністрації у місті Києві скаргу на податкове повідомлення - рішення № 0002160701 від 01.11.2011, яку рішенням про результати розгляду скарги № 287/10/25-114 від 12.01.2012 залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 0002160701 від 01.11.2011, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, колегія суддів вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпунктів 4.6.3 та 4.6.2 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935 якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Згідно з підпунктом 4.6.4 розділу V зазначеного Порядку якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2).

Підпунктом 4.6.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935 встановлено, що платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3). Значення рядка 3 (Д3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації. При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4).

Позивачем надано суду копію декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, в якій ним задекларовано від'ємне значення суми ПДВ поточного звітного періоду в розмірі 555664,00 грн. (розділ 19 декларації), що зараховувалась до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (розділ 20.2 декларації). Показники в рядках 21-25 декларації з податку на додану вартість за липень 2011 відсутні.

Разом з декларацією з податку на додану вартість за липень 2011 року на підтвердження правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань підприємством було надано розрахунок коригування сум ПДВ (додаток №1), розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5), довідку Д6 (додаток № 6).

Відповідно до копії податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року, яка наявна в матеріалах справи, позивачем в зазначеній декларації було задекларовано позитивне значення суми ПДВ поточного звітного періоду в розмірі 25 921,00 грн. (розділ 18 декларації) та від'ємне значення суми ПДВ попереднього періоду, що включається до складу податкового кредиту за серпень 2011 року в розмірі 555 577,00 грн. (розділ 21.1 декларації). Відповідно залишок від'ємного значення ПДВ серпень 2011 року за вирахуванням позитивного значення ПДВ за серпень 2011 року склав 529656,00 грн. (розділ 22 декларації), як і залишок від'ємного значення (розділ 23.2 декларації), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду - вересень 2011 року.

Разом з декларацією з податку на додану вартість за серпень 2011 року відповідно до пункту 14.2 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 197/18935, позивачем було подано Додаток № 2 до декларації з податку на додану вартість “Довідка про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду”.

В додатку № 2 до декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року позивачем не було визначено показників колонки 2 “Звітний період, у якому виник залишок від'ємного значення попереднього періоду”. Зазначений факт підтверджується сторонами та копією додатку № 2 до декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року, яка наявна в матеріалах справи.

Факт виникнення у позивача суми від`ємного значення податку на додану вартість у розмірі 555 664,00 грн. грн. за липень 2011 року, сторонами не заперечується, як і не заперечується факт прийняття декларації з податку на додану вартість за липень та серпень 2011 року, який також підтверджується копіями відповідних квитанцій щодо прийняття податковим органом електронної звітності позивача.

Таким чином, позивачем у додатку № 2 декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року було допущено технічну помилку, яка за своїм змістом не могла призвести до завищення бюджетного відшкодування, оскільки перевіркою порушень при відображенні операцій з постачання послуг, застосування ставок оподаткування податку з доданої вартості у звітних періодах, нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість, розрахунку показників розділу III “Розрахунки з бюджетом” які підлягають перевірці, відповідачем за результатами проведеної перевірки не встановлено.

Стосовно допущено позивачем технічної помилки в графі “Звітний (податковий ) період , у якому виникла сума” додатку № 2 до декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року, а саме, відсутність показників в зазначені колонці, суд зауважує, що у назві стовпця зазначається що показники які слід внести у рядки переносяться з попереднього звітного періоду, які також відображаються в рядку 22 декларації звітного періоду.

Оскільки звітний податковий період складає місяць, що насамперед підтверджується податковими деклараціями, то попередній звітний період мав місце у липні 2011 року.

Аналізуючи порядок та положення заповнення податкової декларації, слід зазначити про періодичність заповнення даного документа та його складових, систематичність та взаємозвязок показників поточного періоду з показниками минулого періоду, які відповідно до визначено порядку та правил внесення кореспондуються, розраховуються та переносяться, надаючи можливість простежити та визначити походження окремо взятого показника. Оскільки інформація , яка вноситься до додатку № 2 (Д2), переноситься з самої декларації, то відповідно дата звітного періоду, яка викликала сумнів у правильності нарахованого бюджетного відшкодування, є визначеною заздалегідь через свій тісний взаємозвязок з рядком за № 22 декларації за липень 2011 року, в якому зазначена сума бюджетного відшкодування на серпень місяць за вирахуванням зобовязань по сплаті податку на додану власність, які виникли у липні місяці 2011 року.

Виходячи з викладеного, суд вважає помилковими висновки відповідача про порушення позивачем порядку визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), оскільки вони не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

В ході розгляду справи відповідачем не зазначено про наявність обставин, які свідчать про заниження позивачем суми його податкових зобов'язань або завищення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість, що, відповідно, є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість шляхом зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, зокрема, в матеріалах справи відсутні жодні докази фактичного нездійснення позивачем господарських операцій або невідповідності вимогам законодавства первинних документів позивача за взаємовідносинами з особами, що не мають правоздатності або статусу платників податку на додану вартість, за нікчемними правочинами або господарськими операціями, що не відповідають закону, докази придбання позивачем товарів (робіт, послуг), які несумісні з господарською діяльністю або не використовувались в господарській діяльності.

Також відповідачем не спростовано, що позивачем були виконані усі передбачені законом умови щодо отримання бюджетного відшкодування, в тому числі щодо сплати податку на додану вартість в обсязі, включеному до розрахунку бюджетного відшкодування, та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Суд зазначає, що висування будь-яких інших умов для отримання бюджетного відшкодування, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Позивачем надано суду копію уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2011 року, разом з яким було подано Додаток № 2 “Довідка про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду”, в якому виправлено описку у графі 2 “Звітний (податковий ) період, у якому виникла сума”, а саме, зазначено - «07.2011».

Вказаний уточнюючий розрахунок було подано в електронному вигляді 24.10.2011, що підтверджується копіями відповідних квитанцій щодо прийняття податковим органом електронної звітності позивача.

Відтак, станом на момент прийняття оскаржуваного рішення позивачем було виправлено описки, допущені у декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Таким чином, оскільки суд встановив відсутність підстав для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з боку відповідача, то накладення штрафних санкцій на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у розмірі 131414,00 грн. є також протиправним.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем надано оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 2178 грн. 19 коп.

Керуючись вимогами статей 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шиндлер" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002160701 від 01.11.2011 задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 0002160701 від 01.11.2011.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобовязаннями Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шиндлер" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2178,19 грн. ( дві тисячі сто сімдесят вісім грн. 19 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови..

Суддя О.П. Огурцов