Постанова № 22288923, 27.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2012 року № 2а-1155/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді О.М.Чудак,

за участю секретаря судового засідання І.В.Старець,

представника позивача ОСОБА_1.,

у відсутність відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Державної податкової інспекції у Деснянського районі міста Києва до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

встановив:

26 січня 2012 року Державна податкова інспекція у Деснянському районі міста Києва (ДПІ у Деснянському районі) звернулася в суд з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (СПД ФО ОСОБА_2.) про стягнення боргу з податку на доходи фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в сумі 27984 грн 38 коп. та податку на доходи фізичних осіб в сумі 28497 грн 38 коп.

Зазначили, що в результаті проведеної податковим органом перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, встановлено порушення СПД ФО ОСОБА_2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року №889-ІV, а відтак, прийняті податкові повідомлення рішення від 18 квітня 2011 року №0000981705, №0000951705.

Посилаючись на те, що рішення відповідачем, а також податкова вимога отримані, ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржені, в той же час і добровільно не виконанні, а також те, що для належного виконання обовязків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - ДПІ у Деснянському районі просила стягнути з відповідача вказані кошти в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, а ухвалою суду від 30 січня 2012 року призначено її до розгляду.

В судові засідання 13 лютого 2012 року, 27 лютого 2012 року відповідач не зявлявся, повноважних представників не направляв, причини неявки не повідомляв, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 31 січня 2012 року та від 14 лютого 2012 року. Розгляд справи у звязку з неявкою сторони переносився.

Більше того, судом враховано, що письмових заперечень на позовну заяву, заяви про визнання позову, документів, вказаних в ухвалі суду від 27 січня 2012 року, інших доказів по справі, заяв, клопотань відповідач не надсилав.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка відповідача чи його уповноваженого представника без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у звязку з чим судом ухвалено розглянути справу за відсутності відповідача відповідно до наявних в справі матеріалів.

В судовому засіданні 27 лютого 2012 року представник позивача головний державний податковий інспектор юридичного відділу ДПІ у Деснянському районі ОСОБА_1 (довіреність від 25.01.2012 №26/9/10-017) заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та надані у справу докази. Додатково надав лише письмові уточнення до позовної заяви, а саме, сформував вимоги стягнути з СПД ФО ОСОБА_2 борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 27984 грн 38 коп. й податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами у сумі 28497 грн 38 коп. на конкретно визначені рахунки. Враховуючи права, якими сторони наділені статтями 49, 51, 137 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України), заява представника позивача до початку розгляду справи по суті прийнята судом.

Отже, суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані у справу докази та надавши їм юридичну оцінку, встановив наступне.

СПД ФО ОСОБА_2 згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця зареєстрований Деснянською районною державною адміністрацією 03 грудня 2003 року.

На підставі наказу від 25 лютого 2011 року №411 та направлення №234/17-05 ДПІ у Деснянському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПД ФО ОСОБА_2 за період з 01.01.2008 по 31.12.2010.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 12.03.2011 №1661/17-05/НОМЕР_1, яким встановлено порушення відповідачем підпункту 8.1.1 пункту 8 статті 8, пунктів 19.1 «а», 19.1 «в», 19.2 «а»статті 19 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб».

Такі порушення виникли, у звязку з не поданням податкових декларацій з 2008 року по 2010 рік, що у свою чергу спричинило заниження валового доходу на суму 298500 грн. Також з вини фізичної особи - підприємця не нарахований до державного бюджету податок з доходів фізичних осіб за жовтень, грудень 2008 року та червень 2009 року.

Отже, в результаті встановлення таких порушень податковим органом самостійно визначено суму податкового зобовязання субєкта підприємницької діяльності перед державним бюджетом яка складає 451845 грн 40 коп. Окрім того, на підставі положень статті 54 ПК України до СПД ФО ОСОБА_2 застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 11296 грн 36 коп.

На підставі акту ДПІ у Деснянському районі винесено податкові повідомлення-рішення від 18 квітня 2011 року №0000951705, №0000981705, які рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення направлені відповідачу, однак повернуті до податкового органу у звязку з неврученням.

Також, як вбачається з матеріалів справи відповідачу направлялась податкова вимога форми Ф від 06 червня 2011 року №4947, яка фізичною особою підприємцем отримана, про що свідчить його підпис на корінці поштового повідомлення та ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржена.

Таким чином, загальна сума податкової заборгованості СПД ФО ОСОБА_2 становить 56481 грн. 76 коп., яка в добровільному порядку ним не сплачена.

Враховуючи наявність непогашеного податкового боргу, ДПІ у Деснянському районі звернулася до суду.

Суд, визначаючись щодо позовних вимог, виходить з того, що стаття 67 Конституції України передбачає обовязок платників податків в повній мірі та у встановлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України, а також місцевих бюджетів.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом, а відповідно до підпункту 20.1.28 цього ж пункту та статті, - застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції та стягувати до бюджетів й державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В іншому випадку, відповідно до пунктів 56.2, 56.3, 53.15 статті 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок проведеної ДПІ у Деснянському районі позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПД ФО ОСОБА_2 та встановлення порушення ним підпункту 8.1.1 пункту 8 статті 8, пунктів 19.1 «а», 19.1 «в», 19.2 «а»статті 19 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб», - позивачем на підставі податкових повідомлень рішень застосовувані до платника податків фінансові (штрафні) санкції.

Рішення податковим органом направлені субєкту підприємницької діяльності, однак поштове відправлення повернулось до ДПІ у Деснянському районі у звязку з неврученням.

У звязку з цим, судом враховано, що відповідно до пункту 58.3 статті 53 К України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

В передбачений законодавством строк рішення СПД ФО ОСОБА_2 не оскаржив,а тому на суму податкового боргу йому ДПІ у Деснянському районі направлено вимогу про погашення боргу. Вимогу він отримав, проте також не виконав.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статі 20 ПК України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, варто зазначити, що в межах даного позову правомірність прийнятих рішень суд не оцінює, оскільки це б свідчило про вихід за межі заявлених податковою інспекцією вимог, а обмежується лише вимогою про стягнення.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи те, що вимоги ДПІ у Деснянському районі є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, прийняті ДПІ у Деснянському районі податкові повідомлення-рішення по податку з доходів фізичних осіб та виставлена вимога СПД ФО ОСОБА_2 в установленому порядку не оскарженні та на час вирішення справи докази про сплату відповідачем заборгованості відсутні, суд доходить висновку про доцільність задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 186, 255 КАС України, суд

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 до державного бюджету податковий борг в загальній сумі 56481 грн 76 коп., а саме:

-27984 грн 38 коп. боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на р/р 33114341700004 УГУДКОУ у місті Києві, код банку 820019, УДКСУ у Деснянському районі УГУДКСУ у місті Києві, код ЄДРПОУ 37984978;

-28497 грн 38 коп. боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами на р/р 33115340700004 УГУДКОУ у місті Києві, код банку 820019, УДКСУ у Деснянському районі УГУДКСУ у місті Києві, код ЄДРПОУ 37984978.

Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.М.Чудак