Постанова № 22288124, 27.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 січня 2012 року № 2а-19103/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді О.М. Чудак, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за позовом Кам'янець-Подільської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до Закритого акціонерного товариства «Тепловодоенергія»про стягнення коштів,

встановив:

22 грудня 2011 року Кам'янець-Подільська обєднання державна податкова інспекція Хмельницької області (Кам'янець-Подільська ОДПІ) звернулась в суд з позовом до Закритого акціонерного товариства «Тепловодоенергія»(ЗАТ «Тепловодоенергія», Товариство) про стягнення 30260 грн заборгованості по штрафних санкціях за порушення податкового законодавства.

Зазначали, що за результатом проведеної перевірки щодо дотримання ЗАТ «Тепловодоенергія»вимог з регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, встановлено порушення відповідачем пункту 9 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(Закон №265), а відтак, податковим органом прийнято рішення від 23 вересня 2011 року №00010112341 про застосування до нього штрафної санкції в сумі 30260 грн.

Посилаючись на те, що вказана сума ЗАТ «Тепловодоенергія»в добровільному порядку не сплачена, а також на те, що для належного виконання обовязків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - просили стягнути з відповідача фінансову санкцію в розмірі 30260 грн в судовому порядку.

З огляду на вказане, судом в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України) при розгляді даної справи застосовано скорочене провадження.

Відповідач у строк, передбачений частиною третьою статті 183-2 КАС України заперечень чи заяви про визнання позову суду не направив, хоча рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення отримав 23 січня 2012 року.

Тому, розглянувши та оцінивши наявні матеріали справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд щодо заявлених позовних вимог виходить з наступного.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємства ЗАТ «Тепловодоенергія»зареєстроване Печерською районною у місті державною адміністрацією 10 січня 2011 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №10006350985.

Відтак, 26 липня 2011 року головним державними податковими ревізорами-інспектором Кам'янець-Подільська ОДПІ Білецьким В.В., згідно направлень від 26 липня 2011 року №482, проведено перевірку ЗАТ «Тепловодоенергія», щодо дотримання ним вимог з регулювання обігу готівки.

За результатами перевірки складено акт від 12 серпня 2011 року №153/234/32844038, у якому встановлено порушення ЗАТ «Тепловодоенергія»пунктів 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

23 вересня 2011 року Кам'янець-Подільська ОДПІ прийнято рішення №00010112341 про застосування до відповідача штрафної санкції в розмірі 30260 грн.

Дане рішення отримане відповідачем 23 вересня 2011 року, про що свідчить корінець рішення, підписаний виконувачем обовязків ОСОБА_2

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до статті 25 Закону №265 сума зазначеної фінансової санкції, підлягає перерахуванню субєктом господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування такої санкції.

При цьому слід зазначити, що Державна податкова інспекція, відповідно до Закону України «Про державну податкову службу України», є органом державної податкової служби і субєктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, що тягне за собою розгляд цього спору за правилами Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до положень пункту 4 частин першої статті 17.

Так, згідно з пунктом 6 частини першої статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та обєднаних державних податкових інспекцій належить виконання таких функцій, як, зокрема, забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.

Пункт 11 цієї статті передбачає, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними та такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

У звязку з виникненням боргу та відповідно до п. “а” пп. 6.2.3. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181-III, позивачем було виставлено відповідачупершу податкову вимогу № 1/38 від 28 січня 2010 року, яка отримана ним 01 лютого 2010 року, а відповідно до п. “б”п. 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону № 2181-ІІІ виставлено другу податкову вимогу № 2/109 від 03.03.2010 року, яка отримана відповідачем 03.03.2010 року.

За таких обставин, та враховуючи, що заборгованість в добровільному порядку не сплачена, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави, то вказана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи те, що вимога позивача є обґрунтованою, відповідаює дійсним обставинам та матеріалам справи, суд доходить висновку про доцільність задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 158-163, 167, 183-2, 186, 255 КАС України, суд

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Тепловодоенергія» (вул. Басейна, 9, кВ. 3, м. Київ) в дохід бюджету заборгованість зі сплати фінансової санкції в розмірі 30260 грн з рахунків у банках.

Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження виконується негайно.

Відповідно до статей 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М.Чудак