Постанова № 22287348, 28.03.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2012 р. Справа № 2a-1870/759/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелети С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.

представника позивача Олефіренко С.І.

представник відповідача Марченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімсервіс”до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс»(далі ТОВ «Агрохімсервіс», позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - ДПІ в м. Суми, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001112314/0/74335 від 16.09.2011р.

Оспорюване податкове повідомлення-рішення позивач вважає неправомірними, висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам, господарські відносини дійсно мали місце між ТОВ «Агрохімсервіс»та ТОВ «Екосвіт Україна», в наявності є податкова, видаткова накладна, товар було оплачено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, спірне податкове повідомлення-рішення вважає законним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи і наступного.

Податковим органом проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Агрохімсервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Екосвіт Україна»за період з 01.05.2011р. по 31.05.2011р., про що складено акт від 31.08.2011р. №6429/2314/21109209/70 (а.с.9-22)

За результатами проведеної перевірки ДПІ в м. Суми було винесено податкове повідомлення-рішення №0001112314/0/74335 від 16.09.2011р., яким ТОВ «Агрохімсервіс»збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 111400грн., застосовану штрафну (фінансову ) санкцію в розмірі 1 грн. (а.с.23)

Під час проведення перевірки відповідачем встановлено порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 183.3, п. 198.2 п. 198.6 ст. 183,198 Податкового кодексу України, ч. 1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228, ст. 202 Цивільного кодексу України.

Вищезазначене порушення виникло в зв'язку із заниженням податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «Агрохімсервіс»з ТОВ «Екосвіт Україна».

Як вбачається із матеріалів справи між ТОВ «Агрохімсервіс»та ТОВ «Екосвіт Україна»було укладено договір купівлі-продажу товарів від 23.05.2011р. №23/05-11 (а.с.26-27), підписаний додаток № 1 до даного договору (а.с.28)

Відповідно до умов договору ТОВ «Екосвіт Україна»зобовязувався передати у власність ТОВ «Агрохімсервіс»товар, зазначений в додатку до договору, шляхом відвантаження товару на склад ТОВ «Агрохімсервіс»АЗС, що знаходиться за адресою м. Суми, вул. Металургів (п. 1.1., 3.2 Договору).

31.05.2011р. ТОВ «Екосвіт Україна»виписано видаткову накладну № РН-31051 на товар (а.с. 30), а також податкову накладну №40 (а.с. 64),

Платіжним дорученням № 230 від 20.10.2011р. ТОВ «Агрохімсервіс»перерахувало кошти в сумі 668400 грн. за будівельні матеріали згідно рахунку №00310505 від 31.05.2011р. (а.с.67, 25).

Як зазначив представник позивача отриманий товар було використано в господарській діяльності ТОВ «Агрохімсервіс», а саме передано по договору підряду ПП «Хімінвест»(а.с.68-75,) та ТОВ «Нафтабудсервіс»(а.с.112-114,219)

Згідно з ч.2 ст.З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистика та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Під час розгляду справи в суді позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій з придбання товару саме від ТОВ «Екосвіт Україна», не надано суду жодного належного доказу того, яким чином відбулося постачання товару, не надано доказів належного приймання товару, в судовому засіданні представник позивача зазначав, що даною інформацію він не володіє, пояснити яким чином відбувалося постачання товару не може, оскільки на той час не працював директором ТОВ «Агрохімсервіс», зазначав, що всією інформацією володіє колишній бухгалтер та директор підприємства.

Слід зазначити, що представником відповідача надано суду письмові пояснення головного бухгалтера ТОВ «Агрохімсервіс»Шкиря В.В. (а.с.81), в яких вона зазначає, що пояснити яким чином були поставлені товари від ТОВ «Екосвіт Україна»не може, дані обставини їй не відомі, посадових осіб ТОВ «Екосвіт Україна»особисто не бачила, з ними не спілкувалася.

Враховуючи відсутність належних доказів реальності господарських операцій з поставки ТОВ «Екосвіт Україна»товару позивачеві, суд приходить до висновку, що наявність видаткових та податкових накладних, не є достатньою підставою для формування позивачем податкового кредиту за угодою по даному контрагенту.

Як вбачається із видаткової накладної від 31.05.2011р. (а.с.83), ТОВ «Екосвіт Україна»зазначено адресу постачальника (ТОВ «Екосвіт Україна») м.Київ, вул. Либідська,1а.

Слід зазначити, що згідно довідки ДПІ в Голосіївському районі м.Києва № 94/15-225н від 05.08.2011р. провести зустрічну звірку ТОВ «Екосвіт Україна»щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, зазначених у додатку №1 за травень 2011 р. неможливо в звязку із не знаходженням підприємства за юридичною адресою, декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 р. не подавалася, додаток 1к не надавався, основні засоби відсутні, довідка форми 1ДФ також не подавалася (а.с.88).

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.76-77), місцезнаходження ТОВ «Екосвіт Україна»зазначено Рівненська область, м.Острог, але статус особи також відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, основний вид діяльності збирання та знищення інших відходів.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також, пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)

При цьому суд зазначає, що при обовязковій необхідності зазначених фактів для виникнення права на податковий кредит вони, однак, є не єдиними, які підлягають доведенню в судовому процесі при розгляді якої є спір про вказане право.

Вказані факти підлягають обовязковому доведенню в судовому процесі при розгляді судом спору стосовно правильності формування платником податку податкового кредиту.

З врахуванням вищезазначеного, позивачем не доведено доказів фактичного отримання, перевезення та транспортування товару саме від ТОВ «Екосвіт Україна».

З урахуванням вищезазначеного, суд зазначає, що наслідки в бухгалтерському, відповідно в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталі платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Тобто у разі фіктивності (безтоварності) операцій визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку, а даному випадку ТОВ «Агрохімсервіс», доказів сплати продавцеві вартості товару з ПДВ.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків на відповідності їх дійсному економічному змісту.

Наявність у позивача виданої йому ТОВ «Екосвіт Україна»податкової та видаткової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, не є вичерпною підставою для визнання податкового кредиту.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги визнаються судом неправомірними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімсервіс”до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкового повідомлення-рішення №0001112314/0/74335 від 16.09.2011р. відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис)С. М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 30.03.2012 року