Ухвала суду № 22284465, 22.03.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А про залишення позовної заяви без руху

22 березня 2012 року № 2а-1355/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомсубєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

доДержавної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області

провизнання протиправними та скасування рішення, ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач, субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Миронівському районі Київської області від 10.08.2011 року № 0000181702 та № 0000191702, від 07.11.2011 року № 0024881701 та № 0024871701, Акту перевірки від 27.07.2011 року № 00301/17-1/2183005210.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про визнання незаконними та скасування Рішення про результати розгляду скарги ДПА в Київській області від 20.10.2011 року № 395/Б/25-017/264-136 та Рішення про результати розгляду повторної скарги ДПА України від 20.12.2011 року № 3007/Б/10-2315.

Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

У статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена форма і зміст адміністративного позову

Відповідно до частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

У статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України наведені вимоги до позовної заяви.

Зокрема, пунктом 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Дослідивши позовну заяву встановлено, що вимоги щодо скасування Рішення про результати розгляду скарги ДПА в Київській області від 20.10.2011 року № 395/Б/25-017/264-136 та Рішення про результати розгляду повторної скарги ДПА України від 20.12.2011 року № 3007/Б/10-2315 стосуються безпосередньо ДПА в Київській області та ДПА України, однак позивач не зазначив вищевказаних субєктів владних повноважень відповідачами у даній справі, однак звернувся до суду з даними вимогами про скасування їх рішень, що не відповідає формі, змісту та вимогам до позовної заяви, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Слід зазначити, що в силу положень частини другої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів, що також позивачем дотримано не було в частині звернення з вимогами про скасування рішень ДПА в Київській області та ДПА України.

Також, суд звертає увагу, що юридичну особу Державну податкову інспекцію у Миронівському районі Київської області було припинено. Отже, відповідачем по даній справі повинна бути Миронівська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 38164151).

Слід враховувати, що замість Державної податкової адміністрації у Київській області створено Державну податкову службу у Київській області, замість Державної податкової адміністрації України - Державну податкову службу України.

Судом встановлено, що в додатках до позовної заяви для відповідача наявна тільки копія позовної заяви без доданих матеріалів, що також є порушенням статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу положень частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору № 11334.92.6 від 07.03.2012 року в сумі 32, 19 гривень та квитанцію про сплату судового збору № 11334.92.3 від 07.03.2012 року в сумі 107, 30 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставку судового збору встановлено як 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0, 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

В той же час, частиною першою статті 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», який вступив в дію з 01.01.2012 року, встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 1073 гривні.

Однак, фактично, позивач за подання адміністративного позову заплатив 0, 03 розміру мінімальної заробітної плати як за подачу позову немайнового характеру та 0,1 розміру мінімальної заробітної плати у розмірі 107, 30 гривень.

Водночас, відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті субєктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»вбачається, що збільшення податковим органом зобовязань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Таким чином, в даному випадку судовий збір в частині майнових вимог сплачено не в повному обсязі.

Дані обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи приписи статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору за позовні вимоги майнового характеру у розмірі, що відповідає вимогам чинного законодавства, з урахуванням суми сплаченого судового збору відповідно до квитанції про сплату судового збору № 11334.92.3 від 07.03.2012 року в сумі 107, 30 гривні та належним чином оформленої позовної заяви, яка відповідає формі, змісту та вимогам, передбаченим статтями 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 05 квітня 2012 року.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявникові.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Шевченко А.В.