Постанова № 22283640, 16.01.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2012 року           2а-2842/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого –судді Старової Н.Е.,

при секретарі судового засідання –Пономаренко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомзакритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»

до

третя особаУправління у справах захисту прав споживачів у Київській області Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики

Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики

проскасування постанови

в с т а н о в и в:

ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»звернулось до суду з позовною заявою про скасування постанови Управління у справах захисту прав споживачів у Київській області Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.05.2011 № 969.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства та є протиправною, тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача мотивовано підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи, належно повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, до судового засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, із клопотаннями про відкладення засідання до суду не звертались.

Суд прийняв рішення про закінчення розгляду справи за їх відсутності.

В ході розгляду справи в судовому засіданні та письмових запереченнях представник відповідача заперечував проти позовних вимог та стверджував, що оскаржувана постанова не суперечить нормам законодавства України про захист прав споживачів та прийнята без перевищення встановленої компетенції.

В своїх письмових поясненнях по даній адміністративній справі Держспоживстандарт України підтримав позицію відповідача щодо позовних вимог та вважає їх необґрунтованими й такими, що задоволенню не підлягають.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За зверненням громадян з 05.05.2011 по 10.05.2011 посадовими особами Управління у справах захисту прав споживачів у Київській області було проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Підставою для проведення перевірки стали заяви пасажирів рейсу 151 Київ-Делі від 30.04.2011 та пасажирки рейсу 141 Київ-Торонто від 01.05.2011.

В своїх претензіях пасажири скаржились на невчасну відправку рейсів та ненадання їм обслуговування в аеропорту, готелю та ін.

По факту перевірки відповідачем було складено два акти перевірки від 05.05.2011 № 000748 по факту перевірки обставин затримки рейсу 141 Київ-Торонто та акт № 000747 по факту перевірки затримки рейсу 151 Київ-Делі.

На підставі обставин зазначених в актах та наданих поясненнях посадових осіб позивача, Відповідач виніс оскаржувану постанову від 25.05.2011 № 969 згідно якої на позивача накладається штраф у розмірі 5122,70 грн.

Вважаючи оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

Щодо обставин по акту перевірки від 05.05.2011 № 000747.

Перевірка проводилась на підставі направлення № 1012 від 04.05.2011 та наданих згод Держспоживстандарту на проведення перевірки.

Як слідує з зазначеного акту перевірки, позивач порушив умови договору повітряного перевезення, оскільки літак за маршрутом Київ-Делі відправився в рейс із затримкою більше ніж на 3 години, а пасажирам не було надано обслуговування згідно умов договору.

Відповідно до п. 3.2. Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.2006 № 311, в акті перевірки має бути зазначено нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені, їх повне найменування та реєстраційний номер.

Зміст порушення має бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства.

Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів та документів не допускаються.

Опис порушень закінчується аргументованими висновками з посипанням на відповідні законодавчі, нормативно-правові акти та нормативні документи.

Як слідує з акту № 000747 від 05.05.2011, Відповідач не зазначив жодного нормативного акту який би порушив позивач при наданні послуг авіаперевезення рейсом 151 Київ-Делі. Посилаючись на пункту 1 Розділу ХVІ Глави 4 Правил перевезень № 216 Відповідач не досліджено даний розділ Правил, оскільки глав у цьому розділі не існує, а п.1 роз’яснює право позивача на затримку рейсу. У акті відповідач, посилається на довідку позивача від 06.05.2011 № 1011/1ЦКЄ про затримку рейсу і вказує, що у ній не було надано підтверджень про затримку рейсу за причин надзвичайних обставин. Вказане твердження не відповідає дійсності, оскільки в даній довідці зазначено надзвичайні обставини, а саме –технічні причини, несправність судна.

З матеріалів справи судом встановлено та підтверджено представниками сторін в ході розгляду справи, що рейс 151 Київ-Делі був затриманий з технічних обстави, які унеможливлювали безпечне виконання зазначеного рейсу.

Згідно першої і другої довідки комплексу підтримання льотної придатності від 06.05.2011 № 1011/1ЦКЄ та від 25.05.2011 № 1.8-1-03\03, рейс 151 Київ-Делі був затриманий у зв'язку з виявленими технічними проблемами, які унеможливлювали безпечне виконання зазначеного рейсу (підтікання рідини гідросистеми літака).

До усунення зазначеної технічної поломки літака виконання рейсу було відкладено про що належно повідомлено пасажирів.

Відносно рейсу 141 Київ-Торонто 01.05.2011, який було затримано позивачем. Факт даної затримки було також перевірено відповідачем та описано в акті перевірки від 05.05.2011 № 000748.

Як слідує з позовної заяви, позапланова перевірка дотримання прав споживачів по рейсу 141 Київ-Торонто була проведена перевіряючим (посадовою особою відповідача) без наявності відповідного направлення. Фактично вказані документи були і є згода Держспоживстандарту на проведення перевірки, що підтверджено направленням №1013 від 04.05.2011, долучених до матеріалів справи.

Згідно із зазначеного акту перевірки, позивач порушив умови договору повітряного перевезення, оскільки літак за маршрутом Київ-Торонто відправився в рейс із затримкою більше ніж на 3 години, а пасажирам не було надано обслуговування згідно умов договору.

Відповідно до п. 3.2. Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.2006 № 311, в акті перевірки має бути зазначено нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені, їх повне найменування та реєстраційний номер.

Зміст порушення має бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства.

Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів та документів не допускаються.

Опис порушень закінчується аргументованими висновками з посипанням на відповідні законодавчі, нормативно-правові акти та нормативні документи.

Як вбачається з акту від 05.05.2011 № 000748, Відповідач не зазначив жодного нормативного акту який би порушив позивач при наданні послуг авіаперевезення рейсом 141 Київ-Торонто. Посилаючись на пункту 1 Розділу ХVІ Глави 4 Правил перевезень № 216 Відповідачем не досліджено даний розділ Правил, оскільки глав у цьому розділі не існує, а п. 1 роз’яснює право позивача на затримку рейсу. До матеріалів справи надано довідку позивача від 06.05.2011 № 1011/2ЦКЄ про затримку рейсу, якою підтверджується причина затримки рейсу з причин надзвичайних обставин, несправність судна.

З матеріалів справи судом встановлено та підтверджено представниками сторін в ході розгляду справи, що рейс 141 Київ-Торонто був затриманий з технічних обстави, які унеможливлювали безпечне виконання зазначеного рейсу.

Згідно першої і другої довідки комплексу підтримання льотної придатності від 06.05.2011 № 1011/2ЦКЄ та 25.05.2011 № 1.8-1-03\02, рейс 141 Київ-Торонто був затриманий у зв'язку з виявленими технічними проблемами, які унеможливлювали безпечне виконання зазначеного рейсу (в зв’язку з відмовою системи випуску закрилків).

До усунення зазначеної технічної поломки літака виконання рейсу було відкладено, про що належно повідомлено пасажирів.

Порядок надання послуг з авіаперевезень регулюється, зокрема, Правилами повітряних перевезень пасажирів та багажу, затвердженими Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 23.04.2010 № 216, та Умовами договору перевезення (правилами авіакомпанії), що укладається з пасажиром під час придбання квитка –згідно розділу 31 зазначених правил.

Відповідно до частини 1 розділу XV Правил повітряних перевезень пасажиру та багажу, час відправлення рейсу і тип повітряного судна, що зазначені в розкладі руху або інших опублікованих графіках рейсів перевізника не гарантуються і не є обов'язковою умовою договору перевезення. Перевізник має право змінювати час відправлення рейсу, про що повинен своєчасно проінформувати пасажира п.1 розділ ХУІ Правил.

Таким чином, позивач має право на відміну рейсу або перенесення часу його здійснення з підстав, зокрема, технічної несправності літака.

Розділ XVІІІ зазначених Правил визначає права пасажирів у разі відмови в перевезенні, скасування або затримки рейсів у межах України та міжнародних рейсів (окрім рейсів, які виконуються з/до аеропортів на території Європейського Союзу).

Глава 1 цього розділу визначає порядок та умови застосування компенсації, частина 2 цієї ж Глави визначає, що Положення цього розділу застосовуються у разі якщо відмова в перевезенні не була обумовлена надзвичайними обставинами (у тому числі несприятливими метеорологічними умовами, надзвичайними ситуаціями в повітряному просторі, страйками, бунтами, громадянським безладдям, ембарго, війнами, ворожими діями, порушенням спокою, неврегульованими міжнародними відносинами, технічними проблемами або іншими труднощами, які фактично загрожують або унеможливлюють безпечне виконання польоту), які фактично спричинили затримку в перевезенні пасажира.

Із зазначеного слідує, що даний розділ покладає на авіакомпанію обов'язок забезпечення пасажирів проживанням в готелі та харчуванням, які мають надаватись у випадку затримки рейсу, але визначає, що такі послуги мають надаватись нею лише в тому випадку, якщо відмова в перевезенні у визначений в квитку час не була викликана, в тому числі, технічними проблемами.

Зважаючи на те, що дані рейси були затриманий саме з технічних проблем, які відносяться до надзвичайних обставин, суд дійшов висновку, відповідач не мав законно обґрунтованих підстав вважати дану обставину правопорушенням та виносити оскаржувану постанову № 969 від 25.05.2011 яка, відповідно, є протиправною і підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні представником відповідача не було доведено правомірності оскаржуваної постанови, в свою чергу представником позивача в повній мірі доведено порушення відповідачем законодавства України при прийнятті постанови від 25.05.2011 № 969.

Виходячи з вищевказаного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоленню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Квитанцією № 15966 від 06.06.2011 документально підтвердженні судові витрати здійсненні позивачем в розмірі 3,40 грн., а тому вони підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь.

Керуючись ст.ст. 71, 72, 86, 94, 158 –163, 167, 254 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління у справах захисту прав споживачів у Київській області Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.05.2011 № 969.

Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (ідентифікаційний код: 20048090, Київська обл., м. Бориспіль-7, 08307) суму судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Старова Н.Е.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19.01.12.