Постанова № 22283279, 17.10.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2011 року 2а-3710/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Старової Н.Е.,

при секретарі удового засідання Пшик Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Метабо Україна»

додержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

провизнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАБО УКРАЇНА" (далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі - відповідач) про визнання противоправним та скасування рішення відповідача від 02.05.2011 р. № 3241/10/15-125 про невизнання звітних документів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до п. 3.1 "Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003р. № 143, рядок 11 "Прибуток, що підлягає оподаткуванню, у тому числі:" заповнюється згідно з формулою (п. 11 перехідних положень Закону № 349) до того ж цей рядок заповнюється незалежно від того позитивне чи від'ємне значення має підприємство. Підпункти рядку 11, а саме рядок 11.1 "за базовою ставкою", що заповнюється згідно з п.10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР та рядок 11.2 "за пільговою ставкою" декларації розкривають сутність рядку 11, при цьому не мають обмежень щодо відображення позитивного чи від'ємного значення.

Під час судового розгляду представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити повністю.

У письмових запереченнях від 14.10.2011 р. № 2589/9/10-005 на позовну заяву відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити, мотивуючи це наступним.

Відповідно до п. 1.6 "Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143 (із змінами і доповненнями), затвердженим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за № 271/7592 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" передбачено, зокрема, що у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок перекреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

У п. 3.1 Порядку наведені норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР яким слід керуватися при заповнені рядків декларації з податку на прибуток підприємств. В розділі 11.1 декларації відображається прибуток, що підлягає оподаткуванню за базовою ставкою відповідно до п.10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Оскільки від'ємне значення об'єкта оподаткування не підлягає оподаткуванню, то це значення не відображується у р. 11.1.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачем 27 квітня 2011 року, на виконання вимог чинного законодавства України, було подано відповідачу декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року за № 54325 (вх. № 7367/10). За наслідком розгляду зазначеної декларації відповідачем було прийнято рішення від 02.05.2011р. за № 3241/10/15-125 про невизнання звітних документів, яке було отримано позивачем 24 травня 2011 року. Згідно з вказаним рішенням відповідача декларація позивача з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року за № 54325 була визнана такою, яка заповнена всупереч правилам, та була не визнана відповідачем як податкова звітність, оскільки зазначена декларація була подана позивачем з заповненим рядком 11.1 декларації. В обґрунтування свого рішення відповідач також послався на наступне.

Відповідно до п.1.6 "Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143 (із змінами і доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за 271/7592 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" передбачено, зокрема, що у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

У п. 3.1 Порядку наведені норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, якими слід керуватися при заповненні рядків декларації з податку на прибуток підприємства. В розділі 11.1 декларації відображається прибуток, що підлягає оподаткуванню за базовою ставкою відповідно до п.10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Керуючись ст. 48 Податкового кодексу України декларація була не визнана відповідачем як податкова звітність, оскільки на думку відповідача декларація заповнена всупереч правилам.

Спірні правовідносини, пов'язані з подачею декларації з податку на прибуток підприємства регулюються Податковим кодексом України, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції від 01.04.2011 р.), Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143.

Відповідно до частини 1-ої п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Згідно з ч. 1-ою п. 46.5. ст. 46 Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства встановлена Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за № 271/7592.

Відповідно до п. 3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за № 271/7592, рядок 11 декларації з податку на прибуток підприємства заповнюється за формулою згідно з п. 11 Перехідних положень Закону України від 24.12.2002 р. № 349 "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Зокрема, "Прибуток, що підлягає оподаткуванню" обчислюється шляхом зменшення об'єкта оподаткування на балансові збитки, не компенсовані прибутками до 01.01.2003 та на прибуток, звільнений від оподаткування.

Значення рядка 11 декларації дорівнює рядкам 11.1 "за базовою ставкою" та 11.2 "за пільговою ставкою".

Рядок 11.1 заповнюється відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Аналіз норм, встановлених Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 р. № 143, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 р. за № 271/7592, дає підстави для висновку, що рядки 11.1 та 11.2 декларації з податку на прибуток підприємства розкривають сутність рядку 11 декларації та рядок 11.1 декларації заповнюється незалежно від того позитивне чи від'ємне значення має підприємство.

Відповідно до п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Аналіз декларації з податку на прибуток підприємства позивача за І-й квартал 2011 року дає підстави для висновку, що ця декларація за змістом передбачає всі необхідні обов'язкові реквізити. Це також було підтверджено під час судового розгляду представником відповідача.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні представником відповідача не було доведено правомірність дій ДПІ у Києво-Святошинському районі при вчиненні оскаржуваних дій, в свою чергу, представником позивача доведено порушення відповідачем законодавства України.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу у невизнанні Декларації податковою звітністю.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Платіжним дорученням № 5426 від 09.08.2011 документально підтвердженні судові витрати здійсненні позивачем в розмірі 3,40 грн., а тому судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Метабо Україна»- задовольнити повністю.

Рішення державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 02.05.2011 № 3241/10/15-125 про невизнання звітних документів визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Метабо Україна» (Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, 3, код 35195449) кошти в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Якщо апеляційну скаргу було подано не у встановлений сорок, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 186, 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Старова Н.Е.

Постанова у повному обсязі виготовлена 21 жовтня 2011 року.