Постанова № 22283198, 12.09.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2011 року           2а-3543/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Старової Н.Е., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомКиївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції

дотовариства з обмеженою відповідальністю «ІДМ-Славутич»

простягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В:

Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ІДМ-Славутич»заборгованості по внесках в сумі 1469,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове держане соціальне страхування у зв’язку із втратою працездатності за перший квартал 2011 року.

До судового засідання представники сторін не з’явились.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутності, в якому, також, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Представник відповідача звернувся до суду із письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності, в якій, також, зазначив, що проти позову заперечує, до заяви додав письмові заперечення проти позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач є юридичною особою, ідентифікаційний код: 36005589, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Ентузіастів, 6, як платник страхових внесків на загальнообов’язкове держане соціальне страхування у зв’язку із втратою працездатності перебуває на обліку в Київському обласному відділенні Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідачем було подано Звіт по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку із втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за І-й квартал 2011 року, яким самостійно визначено заборгованість в сумі 1469,76 грн.

Сплата внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності передбачена Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ з відповідними змінами та доповненнями (надалі - Закону).

Відповідно до ст. 22 вказаного Закону платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності є страхувальники (фізичні та юридичні особи, з дня реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду).

Розміри страхових внесків для роботодавців відповідно до ст. 21 Закону встановлено у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком.

Відповідно до п. З Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.01 р. № 16 (надалі - Інструкція), страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Розмір страхових внесків відповідно до п. З Інструкції для роботодавців складає 1,5 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі.

Перерахування зазначених сум відповідно до ст. 23 Закону здійснюється страхувальниками-роботодавцями шляхом безготівкових розрахунків один раз на місяць –у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. При цьому до страхувальників, які несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, застосовуються фінансові санкції, які передбачені ст. 30 Закону.

Відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 № 2464-VI, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Станом на день розгляду справи у суду відсутні відомості щодо добровільного погашення відповідачем своєї заборгованості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.

Відповідно до положено частини 3 статті 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав, натомість звернувся до суду із завою про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що заборгованість відповідачем не погашена станом на день розгляду справи, вона підлягає стягненню, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції –задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІДМ-Славутич» (ідентифікаційний код: 36005589, місцезнаходження: 07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Ентузіастів, 6) заборгованість по внесках до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 1 469 (одна тисяча чотириста шістдесят дев’ять) грн. 76 коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Якщо апеляційну скаргу було подано не у встановлений сорок, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 186, 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                     Старова Н.Е.