Постанова № 22282305, 28.03.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/11674/11

категорія 12.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвин О. Т.,

суддів: Черноліхова С. В.

Панкеєвої В. А.,

при секретарі - Бєлоусовій Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Житомирської митниці про визнання дій протиправними, скасування наказів від 21 листопада 2011 року № 2536-к, № 333-к, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в сумі 10000,00 грн.,-

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії відповідачів Державної митної служби України та Житомирської митниці в частині припинення перебування його на державній службі в митних органах України та звільнення з посади старшого інспектора сектора митного оформлення №1 митного поста «Олевськ» Житомирської митниці протиправними. Крім того, позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ Державної митної служби України від 21 листопада 2011 року №2536-к «Про припиненя перебування на державній службі» та наказ Житомирської митниці від 21 листопада 2011 року №333-к «По особовому складу», щодо припинення перебування його на державній службі в митних органах на посаді старшого інспектора сектора митного оформлення №1 митного поста «Олевськ» Житомирської митниці. Просив зобов'язати відповідачів Державну митну службу України та Житомирську митницю поновити його на посаді старшого інспектора сектора митного оформлення №1 митного поста «Олевськ» Житомирської митниці. Також просив стягнути з відповідачів середній заробіток за час вимушеного прогулу та 10000 грн. моральної шкоди. Позивач вважає, що дані накази є незаконними та необгрунтованими, а своє звільнення з митних органів незаконним, оскільки відповідачами порушено порядок накладення дисциплінарних стягнень. Крім то того, вважає, що в його діях відсутній склад дисциплінарного порушення, оскільки ніякого порушення присяги державного службовця, як посадова особа митної служби, він не допускав. Зокрема, зазначає, що жодними документами не встановлено, що він допустив порушення Присяги державного службовця і тому у відповідачів були відсутні підстави для припинення перебування його на державній службі в митних органах та звільнення з посади старшого інспектора сектора митного оформлення №1 митного поста «Олевськ» Житомирської митниці. Позивач вважає, що членами комісії із службового розслідування порушено п.6.3 Наказу Держмитслужби України №918 від 13.08.2010 року «Про затвердження Інструкції про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України» в частині не попередження про дату і місце ознайомлення з актом службового розслідування, а також відсутністю комісії або одного з її членів під час процедури ознайомлення з актом службового розслідування. Виходячи із змісту наказової частини наказу Держмитслужби України від 21 листопада 2011 року №2536-к підставою для прийняття рішення про припинення перебування на державній службі зазначено виключно акт службового розслідування, а натомість не враховано пояснення та зауваження до акту службового розслідування, де спростовуються пред'явлені порушення, котрі було надіслано на розгляд керівнику, який призначив службове розслідування супровідним листом Житомирської митниці від 02 листопада 2011 року. Вказані факти свідчать про прийняття суб'єктом владних повноважень рішення не на підставі та не у спосіб, що визначений чинним законодавством України, необгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено по відношенню до нього, без дотримання рівності перед законом.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях, наданих суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебував на державній службі в митних органах України з 03 липня 2006 року. За період служби працював на посадах інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Олевськ» Житомирської митниці, старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Олевськ» Житомирської митниці, старшого інспектора сектора митного оформлення №1 митного поста «Олевськ» Житомирської митниці.

За час перебування на службі в митних органах він отримав спеціальне звання інспектора митної служби 2 рангу. З 19 липня 2011 року призначений на посаду старшого інспектора митного оформлення №1 митного поста «Олевськ» (а.с.60).

18 жовтня 2011 року працівниками митної управи Михаловце Республіки Словаччини у товарі «пиловник сосновий» було виявлено близько 5000 блоків тютюнових виробів. Тютюнові вироби були приховані всередині колод у спеціально висвердлених отворах (діаметром близько 20-25 см різної глибини) і закупорених зовні (а.с.159-160).

Вищевказаний факт став підставою для проведення службового розслідування відповідно до наказу Держмитслужби України від 20 жовтня 2011 року №881, з метою з'ясування правомірності дій посадових осіб Чопської та Житомирської митниць при здійсненні митного контролю та митного оформлення товару «пиловник сосновий» за ВМД №101010002/2011/002046 (а.с.23-24).

Згідно висновку службового розслідування позивач порушив присягу державного службовця - несумлінно виконав службові обов'язки визначені пунктами 2.2, 2.3, 2.5, 2.15 Посадової інструкції старшого інспектора сектора митного оформлення №1 митного поста «Олрвськ» Житомирської митниці та допустив ряд порушень вимог нормативно-правових актів з питань митної справи зокрема ст..40 Митного кодексу України, розділу 3 пункту 27 Наказу Держмитслужби України від 20.04.2005 року №314 «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», пункту 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 року №80 « Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України», п.2 глави 1 розділу II Наказу Держмитслужби України від 09.07.1997 року №307 «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації (а.с.97-107).

21 листопада 2011 року Державною митною службою України видано наказ №2536-к «Про припинення перебування на державній службі» де, зокрема, вказано: «За порушення Присяги державних службовців припинити 21.11.2011 перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_3, старшого інспектора сектору митного оформлення №1 митного поста «Олевськ» Житомирської митниці, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу»». Підставою для прийняття вищевказаного рішення зазначено Акт службового розслідування від 31.10.2011 року (а.с.56-58).

На підставі зазначеного наказу 21 листопада 2011 року видано наказ Житомирської митниці №333-к «По особовому складу» де вказано: «у зв'язку з припиненням наказом Держмитслужби України від 21.11.2011 року №2536-к перебування на державній службі в митних органах України за порушення Присяги державних службовців відповідно до пункту 6 статті 30 Закону України «Про державну службу» старшого інспектора сектора митного оформлення №1 митного поста «Олевськ» Житомирської митниці ОСОБА_3 вважати таким, що звільнений з посади старшого інспектора митного оформлення №1 митного поста «Олевськ» Житомирської митниці 21 листопада 2011 року» (а.с.59).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року зі змінами та доповненнями (далі Закон № 3723) визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки»(ст. 17 Закону № 3723). Позивач 03 липня 2006 року прийняв присягу державного службовця (а.с.183).

Як зазначено в мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про Вищу раду юстиції" від 11.03.2011р. (реєстраційний №2-рп/2011), присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового, конституційного зобов'язання державного службовця. Вона є особистою обіцянкою про вірність служби народові України. У присязі знаходить вияв конституційне положення про те, що джерелом влади є народ України, і саме йому адресована присяга, яку складає державний службовець. Присяга має, насамперед, моральне, етичне значення, її окремі елементи є етичними правилами поведінки державного службовця (ст. 5 Закону).

На підставі викладеного суд вважає, що норми Закону України «Про державну службу» щодо Присяги не створюють безпосередньо права та обовязки, а їх головне призначення у формуванні відповідних моральних засад діяльності державного службовця.

Основними обов'язками державних службовців, серед інших, є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі (ст. 10 Закону № 3723). Основні обов'язки державних службовців, які є спільними для всіх службовців, незалежно від посади, яку вони посідають.

Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції (ст. 11 Закону № 3723).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну службу» посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Таким чином, конкретне коло службових повноважень (прав та обовязків) визначається посадою державного службовця.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу", крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Звільняючи позивача з посади, відповідач виходив з того, що несумлінне та неналежне виконання службових обовязків, передбачених посадовою інструкцією, порушення вимог статтей 40 і 42 Митного кодексу України свідчать про порушення Присяги державного службовця в частині суворого дотримання Конституції України та законів України та сумлінного виконання своїх обовязків. Однак з таким висновком відповідача погодитись неможливо з наступних підстав.

Митний кодекс України наголошує на вибірковості здійснення митного контролю. Відповідно до ст.42 Митного кодексу України, під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Згідно з ч.1 ст.55 Митного кодексу України, з метою перевірки законності переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган має право на проведення огляду цих товарів і транспортних засобів. З зазначеної норми закону вбачається, що огляд товарів і транспортних засобів може проводитися, тобто не є обов'язковою процедурою, а проводиться у випадку необхідності та наявності вагомих підстав.

В судовому засіданні позивач пояснив, що митний огляд товарів і транспортного засобу не проводився оскільки товар "пиловник сосновий", який провозився через митний кордон не викликав у нього підозри, та не було вагомих підстав для проведення митного огляду.

Тобто твердження відповідача, що позивач не виконав мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання митного законодавства, є безпідставним, оскільки позивач, на думку суду, діяв відповідно до Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації затвердженого наказом Держмитслужби України від 20.04.2005 року №314 (із відповідними змінами та доповненнями).

Відповідно до положень статті 408 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу». Тобто норми Закону України «Про державну службу» можуть застосовуватись щодо посадових осіб митної служби лише у тій частині, що не урегульовано спеціальним митним законодавством, у тому числі і нормами Дисциплінарного статуту митної служби України.

В преамбулі Дисциплінарного статуту митної служби України зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну службу».

Тобто і в частині регулювання правового становища державних службовців при застосуванні положень Дисциплінарного статуту митної служби України вимоги Закону України «Про державну службу» враховуються, але здійснюється таке регулювання за нормами спеціальних законів, зокрема, Дисциплінарного статуту митної служби України.

Статтею 21 Дисциплінарного статуту митної служби України встановлено що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Відповідно до положень пункту 1 статті 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, зокрема, належать порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників.

Тобто, зазначені у наказі відповідачів про звільнення позивача з посади та припинення перебування на державній службі порушення, які кваліфіковані у наказі як несумлінне виконання позивачем своїх посадових обов'язків, прямо підпадають під порушення службової дисципліни, визначені у пункті 1 статті 22 Дисциплінарного статуту митної служби України, за вчинення яких можуть бути застосовані види дисциплінарних стягнень, визначених статтею 23 цього Статуту, у тому числі й звільнення з митного органу.

Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» (порушення присяги), є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу, аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.

Крім того, застосувавши за вчинення дій, які кваліфіковані як неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків, тобто є порушенням службової дисципліни відповідно до визначення статті 21 Дисциплінарного статуту митної служби України, положення пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» (порушення присяги), Державна митна служба України позбавила позивача права на належний захист своїх законних прав та інтересів відповідно до положень розділу 4 Дисциплінарного статуту митної служби України. При цьому неможливість застосування щодо позивача положень Дисциплінарного статуту митної служби України Державною митною службою України не мотивовано. Обов'язковість такого мотивування обумовлена тим, що застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України, який визначає види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачами не надано доказів того, що позивач умисно не виконував належним чином свої обов'язки або не виконував свої обов'язки належним чином внаслідок недбалого, безвідповідального ставлення до них.

За таких обставин, коли факти несумлінного виконання позивачем службових обов'язків не доведені, суд вважає за необхідне визнати накази відповідачів про припинення перебування його на державній службі в митних органах України за порушення Присяги державного службовця протиправними та поновити позивача на посаді з дня звільнення.

Відповідно до ст.235 Кодексу законів про працю України на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу. Обов'язок по його сплаті суд вважає за необхідне покласти на другого відповідача Житомирську митницю, де позивач проходив службу та отримував заробітну плату.

Відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та про присудження виплати заробітної плати у відносинах публічної служби за один місяць виконуються негайно.

Щодо стягнення 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, то суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині, оскільки позивачем не надано достатніх доказів що діями відповідачів йому було завдано моральну шкоду.

Керуючись Законом України "Про державну службу", ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати наказ Державної митної служби України №2536-к від 21 листопада 2011 року щодо припинення перебування на державній службі в митних органах та наказ Житомирської митниці №333-к від 21 листопада 2011 року щодо звільнення з посади старшого інспектора сектора митного оформлення №1 митного поста "Олевськ" Житомирської митниці ОСОБА_3.

Поновити ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора сектора митного оформлення №1 митного поста "Олевськ" Житомирської митниці з 21 листопада 2011 року.

Зобов'язати Житомирську митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 листопада 2011 року по 28 березня 2012 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Постанову суду в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Головуючий суддя:О.Т. Літвин

судді: С. В. Черноліхов

В. А. Панкеєва

Повний текст постанови виготовлено: 03 квітня 2012 р.