Постанова № 22282282, 29.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2012 р. справа № 2а/0570/3819/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16-00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Наумова К.Г.

при секретаріГорб О.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданням Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (м.Донецьк)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УГСП «ВЕБА» (м. Донецьк)

про визнання правомірним та обґрунтованим рішення № 1 від 28.03.2012 про застосування адміністративного арешту, -

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 за дов.

від відповідача: не з`явився

Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «УГСП «ВЕБА» про визнання правомірним та обґрунтованим рішення № 1 від 28.03.2012 про застосування адміністративного арешту.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «УГСП «ВЕБА» (ЄДРПОУ 37380417) є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 19.10.2010 року, номер запису № 1266102 0000 037301. Знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Калінінському районі м. Донецька.

За відповідачем рахується податковий борг у сумі 14776грн., який виник у зв`язку із частковою несплатою податкових зобов`язань визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2011 року від 21.11.2011 вх. № 9011752078 у сумі 4874грн. 32коп., за листопад 2011 року від 20.12.2011 вх. № 9012855559 у сумі 68грн., за грудень 2011 року від 20.01.2012 вх. № 9014241359 у сумі 8322грн., за січень 2012 року від 30.01.2012 вх. № 9007134988 у сумі 88грн. та штрафних санкцій застосованих податковим повідомленням-рішенням від 23.12.2011 № 0005681542/0 на суму 1423грн. 68коп., що підтверджується зворотнім боком облікової картки з податку на додану вартість станом на 02.03.2011р.

ДПІ на адресу відповідача направлялась податкова вимога від 01.12.2011р. № 2044, яка була вручена 15.12.2011р. про що свідчить підпис посадової особи відповідача на корінці вимоги.

26.03.2012р. ДПІ прийнято Рішення № 8 про опис майна у податкову заставу, згідно якого ДПІ вирішила здійснити опис майна, що перебуває у власності ТОВ «УГСП «ВЕБА».

27.03.2012р. податковим керуючим, Демидовою Н.О., складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 1, у якому зазначено, що ТОВ «УГСП «ВЕБА» за наявності законодавчих підстав відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу.

27.03.2012р. податковим керуючим, Демидовою Н.О., складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого № 1/19-113, у якому зазначено, що податковий керуючий, підтверджує факт перешкоджання ТОВ «УГСП «ВЕБА» виконанню повноважень, визначених Податковим Кодексом, зокрема: п. 91.3 ст. 91 та п. 94.2.7 ст. 94, а саме: «платник податків не допускає податкового керуючого до складання акту опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу».

28.03.2012р., за наслідками розгляду подання про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 28.03.2012р., ДПІ прийнято Рішення № 1 про застосування адміністративного арешту активів платника податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт активів платника податків ТОВ «УГСП «ВЕБА».

Доказів сплати зазначеного податкового боргу суду не надано.

Доказів, які спростовують зазначені обставини відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до вимог п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України (надалі ПКУ), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У п. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зазначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Згідно п.п. 20.1.16. п. 20.1. ст. 20. ПКУ, звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Ст. 91 ПКУ, передбачено, що керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб.

У разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Згідно п. 95.1., 95.2., 95.3. ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 94.1. ст. 94 ПКУ, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п. 94.2. ст. 94 ПКУ, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Відповідно до п. 94.6. ст. 94 ПКУ, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

П. 94.10. ст. 94 ПКУ передбачено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

За таких обставин, ДПІ мало право прийняти рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач має податковий борг та не допустив податкового керуючого до складання акту опису майна у податкову заставу, що є підставою для застосування адміністративного арешту майна.

Відповідно, ДПІ правомірно прийнято рішення про застосування адміністративного арешту.

З огляду на зазначене, подання підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в них позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 7 12, 69-72, 94, 122-163, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «УГСП «ВЕБА» про визнання правомірним та обґрунтованим Рішення № 1 від 28.03.2012 про застосування адміністративного арешту задовольнити повністю.

Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту Товариства з обмеженою відповідальністю «УГСП «ВЕБА», застосованого згідно Рішення № 1 від 28.03.2012 року.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Скарга подається на імя Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Наумова К.Г.