Постанова № 22281565, 26.03.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2012 р. о 12:05 Справа №2а-1612/12/0170/4 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участю прокурора - Тіткова К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника прокурора м. Керчі в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим ДПС

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД"

про стягнення

Заступник прокурора м. Керчі в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" про стягнення 43494,05 грн.

Позов мотивовано несплатою відповідачем орендної плати та земельного податку за 2011 рік за самостійно поданими до органів державної податкової інспекції податковими деклараціями №2626 від 26.02.2011 року, №2624 від 16.02.2012 року; нарахованих штрафних санкцій за податковими повідомленнями рішеннями №0003291503, №0003301503, №0003311503, №0003261503, №0003271503, №0003281503 від 01.12.2011 року, нарахованої пені по земельному податку за період з 31.12.2010 року по 01.12.2011 року, по орендній плати за землю за період з 31.12.2010 року по 30.11.2011 року.

Ухвалами суду від 09.02.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 12.03.2012 року замінено позивача у справі Державну податкову інспекцію в м. Керчі його правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Керчі АР Крим ДПС.

Прокурор у судовому засіданні надав пояснення по суті позову, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Сторони повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, явку уповноважених представників не забезпечили, причин неявки не повідомили.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як юридична особа (ідентифікаційний код 20676633), є платником податків та зборів, передбачених статтею 9 Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку, передбаченого ст. 9 Податкового кодексу України – плати за землю, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об’єктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідачем до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим були подані податкові декларації з плати за землю №2626 від 26.02.2011 року та №2624 від 16.02.2012 року.

Відповідно до п.58.1 статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (п.58.3. статті 58 ПК України).

Позивачем 01.12.2011 року складені податкові повідомлення-рішення №0003311503 про сплату штрафу у розмірі 2224,30 грн., №0003301503 про сплату штрафу у розмірі 6234,39 грн., №0003291503 про сплату штрафу у розмірі 1456,00 грн., №0003281503 про сплату штрафу у розмірі 398,47 грн., №0003271503 про сплату штрафу у розмірі 2376,31 грн., №0003261503 про сплату штрафу у розмірі 769,24 грн.

Зазначені рішення з листом за вих.№24445/10/15-3 від 02.12.2011 року направлені на адресу відповідача, яки були отримані 05.12.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.25, зв.б).

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Таким чином, грошове зобов’язання платника податку становиться податковим боргом з моменту його узгодження у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Податкові повідомлення-рішення не були оскаржені відповідачем, тому є узгодженою сумою грошового зобов'язання у розумінні Податкового кодексу України.

Також відповідно до наданих карток особового рахунку відносно відповідача була нарахована пеня на загальну суму 4292,20 грн.

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Тобто для виникнення у податкового органу права на стягнення заборгованості по грошовим зобов'язанням, які є предметом позовної заяви, необхідно настання двох подій, а саме:

- направлення платнику податків податкової вимоги про погашення заборгованості;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано доказів винесення та направлення податкових вимог про погашення суми грошового зобов'язання, про стягнення якого заявлені позовні вимоги, в порядку встановленому ПК України.

Додана до позовної заяви вимога про сплату боргу від 26.01.2011 року №1 не може вважатись належним доказом дотримання приписів статті 95 ПК України, оскільки вона виставлена до направлення податкових повідомлень-рішень від 01.12.2011 року №0003291503, №0003301503, №0003311503, №0003261503, №0003271503, №0003281503 ; в ній зазначено про сплату боргу, який виник за інший період (зобов'язання станом на 26.01.2011 року, до подання податкових декларацій за 2011 рік) та за іншими підставами (стягнення тільки за основним платежем), ніж борг, про стягнення якого заявлено позов.

Оскільки позивачем не надано доказів направлення податкових вимог про погашення суми грошового зобов'язання, про стягнення якого заявлені позовні вимоги (дотримання вимог статті 95 ПК України), суд дійшов висновку, що адміністративний позов заявлено передчасно, без дотримання встановленого порядку дій органів державної податкової служби щодо стягнення заборгованості.

Крім того, згідно із пп. 20.1.18 п. 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому пунктом 87.11. статті 87 ПК України передбачено право органу стягнення, яким є позивач як орган податкової служби, звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу лише платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду при цьому здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У даному випадку позов про стягнення подано саме до юридичної особи, тобто не в той спосіб та не в межах повноважень позивача, що наданий йому як суб'єкту владних повноважень відповідно до діючого законодавства.

Приймаючи до уваги те, що податковий борг відповідача, про стягнення якого заявлені вимоги, є узгодженою сумою грошового зобов'язання (у розумінні ПК України), позивач, відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 статті 20 ПК України має право звернення до суду із вимогами про стягнення з відповідача податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку, що не є тотожним заявленим вимогам про стягнення.

За таких обставин, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 26.03.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 30.03.2012 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Циганова Г.Ю.