Ухвала суду № 22263211, 24.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 року справа №2а-10032/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Ястребової Л.В., Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року по справі №2а-10032/11/1270 за позовом Дочірнього підприємства «Компютерінтерсервіс» товариства з обмеженою відповідальністю «Компютерінтерсервіс» до Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у артемівському районі м. Луганська про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.11.2011 року № 0000352320, яким нараховано грошове зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 22827,50 грн., в тому числі за основним платежем 18260,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 4565,50 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року позов Дочірнього підприємства «Компютерінтерсервіс» ТОВ «Компютерінтерсервіс» задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.11.2011 року № 0000352320 Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ДП «Комптерінтерсервіс» ТОВ «Компютерінтерсервіс», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Сторони до суду не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Дочірнє підприємство "Комп'ютерінтерсервіс" товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерінтерсервіс" зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради та є юридичною особою.

З 14.09.2011 року по 15.09.2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську була проведена невиїзна документальна перевірка ДП "Комп'ютерінтерсервіс" ТОВ "Комп'ютерінтерсервіс" з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Завод-Строймаркет-07» за період з 01.05.2009 року по 31.05.2009 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт № 400/2320/21764440 від 21.09.2011р. в якому зазначені виявлені порушення з боку позивача, а саме вимог п.п.7.2.1 п.7.2., п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.2007 року в редакції від 03.04.1997 року, та п.1.5 ст.203, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України. (а.с.9-21).

Позивач, не погодившись з викладеним в акті перевірки, направив до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську заперечення в листом №531 від 26.09.2011р. на акт № 400/2320/21764440 від 21.09.2011 року.

За результатами розгляду заперечення відповідач направив позивачу лист № 17321/10/23-20 від 05.10.2010 року «Щодо розгляду заперечення», в якому наполягає на обгрунтованості результатів перевірки та відсутності підстав для задоволення заперечення позивача.

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000352320 від 10 жовтня 2011 року, яким нараховано грошове зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в розмірі 22827,50 грн., в тому числі за основним платежем 18262,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 4565,50 грн.

ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську вважає, що позивачем занижено податок на додану вартість у період з 01.05.2009 року по 31.05.2009 року на суму 18262,00 грн., як наслідок договірних взаємовідносини з ПП «Завод-Строймаркет -07» за період з 01.05.2009р. по 31.05.2009р.

Як вбачається із матеріалів справи між ПП «Завод Строймаркет-07» та позивачем був укладений договір № 2/08-09 від 26.03.2009 рокую

Предметом договору № 2/08-09 від 26.03.2009р. є замовлення позивачем робочого проекту на капітальний ремонт будівлі відділу реєстрації шлюбів та народжень Луганського міського управління юстиції на загальну суму 109572,60 грн., у тому числі податок на додану вартість - 18262,10 грн.

Кожна сторона виконала обов'язки передбачені умовами договору належним чином, що підтверджується актом приймання виконаних робіт №1 за договором № 2/08-09 від 26.03.2009р. (а.с.34) по проектуванню ремонту будівлі (проектно -вишукувальні роботи).

На виконання договірних зобов'язань позивачем на користь ПП «Завод-Строймаркет-07» були перераховані грошові кошти у сумі 109572,60 грн., у тому числі податок на додану вартість - 18262,10 грн., що підтверджується виписками банку за 14 травня 2009р. та іншими відомостями (а.с.61-63).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищенаведене свідчить про фактичне здійснення позивачем господарської операції, а саме замовлення робочого проекту для виконання капітального ремонту будівлі відділу реєстрації шлюбів та народжень Луганського міського управління юстиції у ПП «Завод-Строймаркет-07», який виступав субпідрядником.

Договір № 2/08-09 від 26.03.2009р. є дійсним і включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, що була сплачена підприємством за придбання робочого проекту на капітальний ремонт будівлі у сумі 18262 грн. є правомірним.

Відповідно до п.1 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав і обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів. На дату укладення договору придбання робочого проекту на капітальний ремонт будівлі у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб директором ПП «Завод-строймаркет-07» був зазначений ОСОБА_4 Суд першої інстанції вірно зазначив, що договір між позивачем та ПП «Завод-строймаркет-07» було укладено за умови наявності дієздатностізазначених юридичних осіб з дотриманням приписів ст.203 ЦК України стосовно дійсності правочину.

У відповідності до ст. 638 ЦК України, сторонами було досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Також даний правочин не порушує публічний порядок тому є дійсним відповідно до закону.

Крім того, у ПП "Завод-Строймаркет- 07" в наявності була ліцензія на проектні роботи, тобто підприємство мало всі ознаки реального суб'єкта господарювання.

Як вбачається із матеріалів справи, на час укладення договору ПП "ЗаводСтроймаркет-07" було зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради, є юридичною особою приватного права, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, штам, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, та є платником податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість" не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету його контрагентами.

Відповідно до ст. 234 ЦКУ фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, що зумовлювалися цим правочином.

У даному випадку правочин з боку ДП "Комп'ютерінтерсервіс" ТОВ "Комп'ютерінтерсервіс" був направлений на реальне настання правових наслідків і був виконаний, що підтверджується документально та тим фактом що ПП "Завод-Строймаркет-07" приступив до розробки робочого проекту на капітальний ремонт будівлі - відділ реєстрації шлюбів та народжень Луганського міського управління юстиції - заздалегідь: ще до моменту перечислення коштів на рахунок.

Реальне настання правових наслідків підтверджується тим що ДП "Комп'ютерінтерсервіс" ТОВ "Комп'ютерінтерсервіс" на період з 01.05.09 року по 31.05.09 року мало ліцензію на зайняття будівництвом та інжирінгу відповідно закону на підставі чого позивачем був укладений договір № 08-09 від 22.04.2009 року з Головним управлінням юстиції в Луганській області (а.с.50-52). Усі вимоги виконання робіт щодо кінцевого споживача зазначених послуг: розробки робочого проекту на капітальний ремонт будівлі - відділ реєстрації шлюбів та народжень Луганського міського управління юстиції - були виконані якісно і в установлені договором строки (а.с.53).

Первинні облікові документи також складені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХГУ від 16.07.99 року та є підставою для бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій , які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Надана позивачу податкова накладна №14051 від 14.05.2009 року містить всі необхідні реквізити викладені в ст.7 п.7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року.

Згідно п. 7.2.6. Закону України «Про податок на додану вартість» отримання податкової накладної є підставою для нарахування податкового кредиту, вона є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ДП "Комп'ютерінтерсервіс" ТОВ "Комп'ютерінтерсервіс" одержало право на податковий кредит.

Відповідно до п.7.2.8. Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. ДП "Комп'ютерінтерсервіс" ТОВ "Комп'ютерінтерсервіс" надав органу державної податкової служби результати такого обліку за травень 2009 року без зауважень податкового органу.

Таким чином, фінансово-господарські відносини ДП "Комп'ютерінтерсервіс" ТОВ "Комп'ютерінтерсервіс" з ПП "Завод-Строймаркет-07" відбувалися та були виконані фактично, а декларування податкового кредиту у розмірі 18262,00 грн. повністю обґрунтоване і правомірне.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Відповідач, обґрунтовуючи апеляційну скаргу на вирок від 20.12.10 року № 1-1147/10 (по справі № 1-1147/10 від 20.12.10), згідно якого директора ПП «Завод-строймаркет-07» ОСОБА_4 визнано винним у здійснені злочину передбаченого ст. 205 ч. 2 КК України, ст. 27 ч. 5, ст. 212 ч. З КК України.

Колегія суддів не бере до уваги твердження відповідача, стосовно того, що унеможливлюється підтвердження факту виникнення податкового кредиту ДП "Комп'ютерінтерсервіс" ТОВ "Комп'ютерінтерсервіс", оскільки дії контрагента позивача кваліфіковані як фіктивне підприємництво з наступних підстав.

В акті перевірки зазначено, що вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 20.12.2010 року по справі № 1-1147/10 від 20.12.2010 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

Проте, слід зазначити, що виходячи зі змісту вироку, у кримінальній справі № 1-1147/10 не досліджувалися питання наявності протиправного умислу на незаконне формування податкового кредиту при придбанні ДП "Комп'ютерінтерсервіс" ТОВ "Комп'ютерінтерсервіс" у ПП "Завод-Строймаркет-07" .

Директор ПП «Завод-Строймаркет-07» ОСОБА_4 був визнаний винним та засуджений по ст.. 205 КК України - фіктивне підприємництво вироком Ленінського районного суду м. Луганська, проте вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_4 був директором ПП "Завод-Строймаркет-07" з 27.03.2007 року по 2010 рік, виконував адміністративно-господарчі та організаційно-розпорядчі функції, був службовою особою та визнаний винним, засуджений по ч.5 ст.27 ст.. 212, КК України (аркуш справи 87-90).

Взаємовідносини між позивачем та ПП "Завод-Строймаркет-07" склалися у період з 01.05.2009 року по 31.05.2009 року, майже за рік до постановлення вироку суду.

Отже, виходячи із характеру спірних правовідносин у даній справі, необхідно врахувати, що під час здійснення господарських операцій по отриманню товарно-матеріальних цінностей підприємство на підтвердження повноважень посадових осіб контрагента керується документами, які були надані такими контрагентами, тобто Статутом підприємства, свідоцтвом про державну реєстрацію, свідоцтвом платника податку на додану вартість, які видані відповідними державними органами.

На момент укладення договору ДП "Комп'ютерінтерсервіс" ТОВ "Комп'ютерінтерсервіс" з ПП "Завод-Строймаркет-07" останній перебував на податковому обліку як платник податку на додану вартість та мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, видане податковою інспекцією.

Діюче законодавство не передбачає обов'язку позивача перевіряти повноваження керівника підприємства контрагента та встановлювати його особу.

Також матеріалами справи не підтверджено обізнаності позивача про стан дотримання податкового законодавства ПП "Завод-Строймаркет-07", сплати ним податків та мотивів створення даного підприємства його засновником ОСОБА_4

Порушення Закону України «Про податок на додану вартість» контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для них.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що у вироку суду не йдеться про стосунки ПП "Завод-Строймаркет-07" з позивачем ДП "Комп'ютерінтерсервіс" ТОВ "Комп'ютерінтерсервіс", не має жодних обставин вважати, що позивач порушував податкове законодавство.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем правомірності свого рішення, та з огляду на положення ст..71 КАС України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та правомірність відображення позивачем податковому обліку суму податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.05.2009 року по 31.05.2009 року, по взаємовідносинам з ПП "Завод-Строймаркет-07".

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та не може бути змінено чи скасовано з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 197, 198, ст.ст.200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 року у справі № 2а-10032/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 року у справі № 2а-10032/11/1270 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Л.В.Ястребова

Судді Д.В.Ляшенко

С.Ю.Чумак