Ухвала суду № 22259552, 10.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2012 року справа №2а/0570/17821/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Казначеєва Е.Г.

суддів Гайдара А.В. , Васильєва І. А.

за участю секретаря судового

засідання Балакай І.Д.

представника позивача ОСОБА_3 за довіреністю

представник відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ТОВ «Виробниче обєднання «Новатор»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 10 листопада 2011 року

у справі №2а/0570/17821/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Виробниче обєднання «Новатор»

до Державної податкової інспекції у Петровському

районі м.Донецька

про визнання протиправним та часткового скасування

податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Новатор» (надалі, позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суд з позовом до державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька (надалі, відповідач) про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення рішення від 4 жовтня 2011 року № 0000812342 в частині збільшення податкового зобовязання з ПДВ на суму 88 334,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено, з мотивів безпідставності заявлених вимог та правомірності прийнятого рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, де вказав на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити в повному обсязі позовних вимоги.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Новатор» є юридичною особою, включене до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за номером 19374755, знаходиться на податковому обліку в податкового органу, є платником податку на додану вартість, що підтверджено свідоцтвом від 24.07.1997 року № 08282524, копія якого долучена до матеріалах справи.

В період з 29.07.2011 року по 26.08.2011 року відповідачем, проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року, наслідки якого викладені в акті перевірки від 16 вересня 2011 року № 1007/23/19374755.

Згідно з висновками акту перевірки в ході перевірки наряду з іншими порушеннями встановлено порушення позивачем п. 1.7 статті 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року зі змінами та доповненнями (до 01.01.2011 року) та п. 198.3, п. 198.6 статті 198 та ст. 201 Податкового Кодексу України (з 01.01.2011 року) в результаті чого позивачем завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Будівельний Прогрес 2006» за березень 2011року у сумі 88333,33 грн., який є спірним в даній справі, у звязку з включенням у березні 2011 року до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній, яка видана позивачеві зазначеним контрагентом у вересні 2010 року.

За наслідками проведення перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 4 жовтня 2011 року № 0000812342 про нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 241807 грн., яке частково оскаржується позивачем у розмірі 88334,00 грн. по взаємовідносинам з зазначеним контрагентом.

Як правильно встановлено працівниками податкового органу під час перевірки, судом першої інстанції під час розгляду справи та підтверджено під час апеляційного провадження, 10 вересня 2010 року між позивачем (генпідрядник) та ТОВ «Будівельний прогрес 2006» (субпідрядник) укладено договір підряду № 10/09. Предметом даного договору є надання послуг.

На виконання умов договору, позивачем 21 вересня 2010 року, перераховано ТОВ «Будівельний прогрес 2006» передплату у розмірі 530000,00 грн., що підтверджується реєстром прийнятих платіжних документів та випискою з рахунку позивача про перерахування коштів. З відомостей наведених реєстром підтверджується перерахування авансу за виконанні будівельні роботи у сумі 530000 грн., у тому числі податок на додану вартість у сумі 88333 грн. 33 коп. (арк. справи 65). Зазначена обставина не є спірною між сторонами. За правилами податкового обліку саме перерахування коштів повинно стати підставою для формування податкового кредиту вересня 2010 року.

За фактом здійсненої передплати зазначеним субпідрядником, позивачу видано податкову накладну від 21.09.2010 року № 21-09. (арк. справи 64 )

В судовому засіданні представник позивача підтвердив факт отримання зазначеної податкової накладної в вересні 2010 року, ці ж відомості наведені у акті перевірки. Інших доказів (у тому числі документального підтвердження) отримання податкової накладної із запізненням у інші податкові періоди апелянт не надав. Зазначена обставина ретельно зясована під час апеляційного провадження, з огляду на зазначення рішенням суду першої інстанції стосовно отримання позивачем податкової накладної у березні 2011 року.

Виконання умов договору між позивачем та його контрагентом не є спірним між сторонами.

Як вбачається з акту перевірки та встановлено під час апеляційного провадження, позивачем сума за вказаною податковою накладною віднесена до податкового кредиту з податку на додану вартість березня 2011 року.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів ( робіт, послуг ).

Тобто у позивача враховуючи дату перерахування коштів згідно з умовами договору ( передплата) та отриманої податкової накладної право на податковий кредит виникло у вересні 2010року, але цим правом позивач не скористався, в декларації про податок на додану вартість за вказаний звітний період суму податкового кредиту по господарській операції з вказаним контрагентом не включив.

Зазначена обставина підтверджена в звіті «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період» звітний період вересень 2010 року та не заперечується позивачем.

При розгляді апеляційної скарги в судовому засіданні представник позивача пояснив, що у вказаний звітний період не включення сум податкового кредиту по вказаній господарській операції викликана тим, що позивач мав можливість сплачувати податки у повному обсязі без визначення податкового кредиту по цій операції та з метою включення цих сум у майбутніх податкових періодах на протязі 365 днів з дня отримання податкової накладної, право на яке передбачено п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Аналіз зазначеної норми доводить певні умови формування податкового кредиту поточного періоду (у спірних відносинах березня 2011 року) на підставі отриманих податкових накладних за попередні звітні періоди (у спірних відносинах вересень 2010 року). Факту документального підтвердження такого отримання податкової накладної у березні 2011 року апелянт не довів. Сам факт не включення у вересні 2010 року спірної суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту не надає право платнику податків у будь-який наступний звітний податковий період сформувати податковий кредит. Таке право повязане з подією (моментом) отримання із запізненням податкової накладної.

Колегія суддів зазначає, що у межах спірних відносин має місце помилка, а саме, заниження податкового кредиту вересня 2010 року, усунення якої можливе відповідно до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935, шляхом внесення змін до податкової звітності (розділ 4).

З огляду на помилку допущену позивачем при формуванні податкового кредиту поточного податкового періоду березня 2011 року, колегія суддів вважає висновки податкового органу та прийняття податкового повідомлення-рішення предметом якого є збільшення податкового зобовязання у спірній сумі правомірними.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з мотивів викладених в даній ухвалі, спір по суті вирішений вірно.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче обєднання «Новатор» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року по адміністративній справі №2а/0570/17821/2011залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року по адміністративній справі №2а/0570/17821/2011залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 13 січня 2012 року.

Головуючий суддя Е.Г.Казначеєв

Судді: А.В. Гайдар

І.А.Васильєва