Рішення № 22257725, 29.03.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 рокуСправа № 16/5026/352/2012

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М. з секретарем Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" до фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення 17 251,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 17 251,55 грн. з яких: 12 504,43 грн. основного боргу, 1 508,99 грн. пені, 586,38 грн. штрафу, 817,85 грн. 3% річних, 1 833,90 грн. інфляційних на підставі договору поставки з відстроченням платежу № 196/06/10 від 11.06.2010 року, укладеного між сторонами. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне судове засідання не направив, причини не неявки не повідомив, заперечення проти позову в судове засідання не надав, клопотання про відкладення розгляду справи суду не направлялося.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача по справі за наявними документами на підставі ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі було укладено договір поставки з відстроченням платежу № 196/06/10 від 11 червня 2010 року (а.с.8-12), за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався поставляти відповідачу (покупцеві) Товари, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та оплатити Товар у відповідності до положень цього Договору ( п. 2.1).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України). За змістом ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він на виконання умов договору поставки з відстроченням платежу № 196/06/10 від 11 червня 2010 року поставив відповідачу товар (уголки, хомути, клапани, з'єднувачі, труби та ін.) на загальну суму 12 504,43 грн., що підтверджується видатковими накладними (копії у справі):

- № РУ-0002038 від 29 травня 2009 року на суму 287,08 грн. ( а.с. 13);

- № РУ-0002440 від 24 червня 2009 року на суму 3 253,13 грн. ( а.с. 14);

- № РУ-0002279 від 15 червня 2009 року на суму 3 100,47 грн. ( а.с. 15);

- № РУ-0002856 від 11 червня 2010 року на суму 5 863,75 грн. ( а.с. 16).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 6.1 договору, форма оплати - оплата з відстроченням платежу. Строк відстрочення платежу з оплати товару складає 14 календарних днів з дати відвантаження товару.

Однак із доводами позивача в цій частині суд погоджується частково і вважає, що на виконання договору між сторонами було здійснено поставку товару лише за накладною № РУ-0002856 від 11.06.2010 року (а.с. 16) на суму 5 863,75 грн., оскільки лише в цій накладній є посилання на договір між сторонами № 196/06/10 від 11.06.2010 року.

Решта накладних були поставками не по договору № 196/06/10 від 11.06.2010 року, оскільки в них відсутні посилання на договір, а маються посилання лише на рахунки-фактури, які також не мають посилань на договір. Крім того, у договорі між сторонами немає вказівки на тип товару, який за ним поставляється, щоб встановити зв'язок накладних та договору.

Заперечнь проти неотримання товару за вищевказаними накладними відповідач суду не надав.

У відповідності до ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Тобто, передача товару позивачем відповідачу за накладними

- № РУ-0002038 від 29 травня 2009 року на суму 287,08 грн. ( а.с. 13);

- № РУ-0002440 від 24 червня 2009 року на суму 3 253,13 грн. ( а.с. 14);

- № РУ-0002279 від 15 червня 2009 року на суму 3 100,47 грн. ( а.с. 15);

відбулася на підставі укладення договору у спрощений спосіб шляхом оформлення цих накладних.

За своїм правовим змістом, передача товару за цими трьома накладними також є договором поставки і відповідає вимогам ст. 712 ЦК України, яку процитовано вище.

Оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договорів поставки застосовуються положення про договори купівлі-продажу, то питання про строки виконання зобов'язання по оплаті товару можна вирішити за правилами ст. 692 ЦК України про те, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Суд вважає, що позивач вправі вимагати оплати товару за вищевказаними трьома накладними з часу отримання товару за ними, оскільки іншого строку платежу ні в накладних ні рахунках-фактурах до них (до них не подано доказів вручення відповідачу) не вказано. Виходячи із наданого позивачем розрахунку інфляційних та 3% річних за цими накладними, позивач ще й надав за власною ініціативою відповідачу відстрочку на 14 календарних днів на оплату товару за цими трьома накладними (по аналогії з умовами договору між сторонами), що є правом позивача.

Заперечень проти неотримання товару за всіма чотирма накладними відповідач суду не надав.

Таким чином, з урахуванням умови п. 6.1. договору № 196/06/10 від 11.06.2010 року між сторонами про відстрочення платежу по оплаті товару на 14 календарних днів та ст. 692 ЦК України, яка встановлює обов'язок оплати товару для покупця з моменту отримання товару, суд вважає, що строки платежів для відповідача є такими, що вже настали за всіма накладними.

Доказів проведення оплати товару в справі немає.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на момент подачі позову та на час розгляду справи становить 12 504,43 грн. за чотирма накладними, які слід стягнути з відповідача примусово, оскільки доказів проведення повного розрахунку за товар ним не подано.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення розрахунків з оплати поставленого товару пеню, штраф, 3% річних та інфляційні. Дані вимоги підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного:

Позивач на вимогу суду поясненням (а.с. 30) надав уточнені рохрахунки по кожному платежу, але заяви про збільшення розміру позовних вимог в цій частині суду не подавав.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 9.1. договору між сторонами, згідно з яким у випадку порушення відповідачем ( покупцем) строків платежів, визначених цим Договором, відповідач ( покупець) зобов'язаний сплатити позивачу (постачальнику) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім пені, за порушення умов договору, визначених у даному Договорі, відповідач (покупець) сплачує позивачу (постачальнику) штраф у розмірі 10 % від суми простроченого платежу. При цьому п.9.3. договору поставки з відстрочення платежу № 196/06/10 від 11.06.2010 року прямо визначено, що нарахування та сплата неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань за цим договором, здійснюється без обмеження певним строком протягом усього періоду від дня, коли грошові зобов'язання повинні бути виконані, до їх фактичного виконання.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1 508,99 грн. пені та 586,38 грн. штрафу за прострочення розрахунку лише за накладною № РУ-0002856 від 11.06.2010 року, яку суд визначив як таку, що засвідчує поставку товару на підставі виконання договору між сторонами.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 1 508,99 грн. за період з 25.06.2010 року по 21.02.2012 року, встановив неправильність її нарахування (після перерахунку належний розмір пені складає 1 526,74 грн.), але оскільки позивач просить стягнути пеню в сумі 1 508,99 грн. і не змінив в цій частині свої позовні вимоги, то суд задовольняє позов в цій частині позовних вимог у заявленому позивачем розмірі. Доказів сплати пені в сумі 1508,99 грн. відповідач суду не надав.

Також позивач просить стягнути з відповідача 10% штрафу від суми неоплаченої поставки товару по договору між сторонами (за накладною № РУ-0002856 від 11.06.2010 року на суму 5 863,75 грн. ) що складає 586,38 грн.

Виходячи із принципу свободи договору, оскільки сторонами було спеціально передбачено право позивача нарахувати відповідачу 10% штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті товару, факт прострочення оплати судом встановлено і доказів проведення розрахунку за цією вимогою відповідач суду не надав, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 586,38 грн. штрафу.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Позивач користуючись своїм правом, на підставі прострочення відповідачем проведення розрахунку за всіма чотирма накладними, просить суд стягнути з відповідача в загальній сумі 817,85 грн. 3 % річних та 1 833,90 грн. інфляційних, які розраховані по кожній накладній за період після 14 днів з часу поставки товару і до 21.02.2012 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 817,85 грн. та інфляційних в сумі 1 833,90 грн. за відповідні періоди, встановив неправильність їх нарахування (за належним розрахунком загальна сума 3% річних становить після перерахунку 818,88 грн., а інфляційних - 1871,41 грн.). Але оскільки позивач в цій частині змін до позовних вимог не подав, то суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних у заявлених позивачем сумах. Доказів проведення розрахунку за позовними вимогами відповідач суду не надав, наявність боргу перед позивачем не спростував. З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність примусового стягнення з відповідача 12 504,43 грн. основного боргу за поставлений товар за договором між сторонами від 11.06.2010 року та окремо за трьома накладними (договір у спрощений спосіб), 1 508,99 грн. пені, 586,38 грн. штрафу, 817,85 грн. 3 % річних, 1 833,90 грн. інфляційних.

На підставі ст. 49 ГПК України, з урахуванням вини відповідача у виникненні спору, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати повністю у розмірі 1 609,50 грн. судового збору.

Керуючись статтями 49, 82, 84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з фізичної особи- суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна", м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4а, ідентифікаційний код 32346937 ---- 12 504,43 грн. основного боргу за поставлений товар, 1 508,99 грн. пені, 586,38 грн. штрафу, 817,85 грн. 3 % річних, 1 833,90 грн. інфляційних та 1 609,50 грн. судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів.

Суддя Н.М. Спаських

Повний текст рішення підписано 02 квітня 2012 року