Рішення № 22257191, 27.03.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2012 р. Справа № 5010/148/2012-5/12

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Г.З.Цюх

при секретарі судового засідання Л.Р.Ломей

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України",

вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116;

до відповідача:Комунального підприємства "Водотеплосервіс",

вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300;

про стягнення заборгованості в сумі 1361858,27 грн., з яких: 1223310,56 грн. основний борг за поставлений природний газ, 95437,80 грн. пені, 11734,08 грн. індексу інфляції та 31375,83 грн. - 3 % річних

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 - заступник начальника відділу роботи з питань правонаступництва управління правового забезпечення претензійно-позовної роботи, довіреність № 116/10 від 26.12.11р., паспорт НОМЕР_1, виданий 08.06.99р. Московським РУГУ МВС України в м.Києві

від відповідача: ОСОБА_2 - начальник юридичного відділу, довіреність № 684 від 08.07.09р., паспорт НОМЕР_2, виданий 09.12.99р. Калуським МВ УМВС в Івано-Франківській області

в с т а н о в и в :

Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м.Київ звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Водотеплосервіс", м.Калуш заборгованості в сумі 1361858,27 грн., з яких: 1223310,56 грн. основний борг за поставлений природний газ, 95437,80 грн. пені, 11734,08 грн. індексу інфляції та 31375,83 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2012 року порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 06.03.2012 року.

Ухвалою суду від 06.03.2012 року розгляд справи відкладено на 27.03.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. 26.03.2012 року подав суду письмові пояснення стосовно нарахування пені Вх. № 1971/12-свх.

Представник відповідача проти стягнення основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат не заперечує, стосовно вимоги про стягнення пені просить застосувати позовну давність, про що зазначив у заяві Вх. № 2019/2012-свх від 27.03.2012 року.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства, в тому числі і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між сторонами, 20.12.2010 року укладено договір № 06-10-2284БО-15 про закупівлю природного газу за державні кошти (додаткові угоди № 1 від 28.01.2011 року, № 2 від 04.04.2011 року, № 3 від 30.08.2011 року, № 4 від 03.10.2011 року), згідно умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу природний газ, а відповідач в свою чергу зобов'язався оплатити поставлений товар.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання передачі природного газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Покупець зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ (п. 6.1.1 договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1843310, 56 грн., про що свідчать акти прийому передачі природного газу за січень-квітень 2011 року.

Відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ. Несплаченим залишився борг в сумі 1223310, 56 грн.

Пунктом 7.3.1 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем п. 4.1 договору покупець зобов'язується сплатити пеню від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно п. 9.3 договору строк позовної давності за цим договором до вимог про стягнення неустойки встановлюється три роки. Неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

З урахуванням вищевказаного відповідачу нараховано пеню в сумі 95437, 80 грн., за період з 01.08.2011 року по 01.02.2012 року.

За прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу відповідачу нараховано 3% річних в сумі 31375, 83 грн., за період з 21.02.2011 року по 01.02.2012 року та інфляційні втрати в сумі 11734, 08 грн., за період з березня 2011 по грудень 2011 року.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, з наступних підстав.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого, договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ст. 714 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня предявлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовна вимога щодо стягнення 1223310, 56 гривень основного боргу є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 цього ж кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконаним.

Умовами договору № 06-10-2284БО-15 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 року (п. 7.3.1 договору) передбачено обовязок покупця сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня із заборгованої суми за кожен день прострочення, тому вимога щодо стягнення пені за період прострочення з 01.08.2011 року по 01.02.2012 року в сумі 95437, 80 грн.

Що стосується поданої відповідачем заяви про застосування позовної давності щодо вимоги про стягнення пені суд вказує наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Одночасно ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України вказує на те, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

В даному випадку п. 9.3 договору № 06-10-2284БО-15 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 року сторони узгодили, що строк позовної давності за цим договором до вимог про стягнення неустойки встановлюється три роки.

Отже, в задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності слід відмовити.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань позивачем, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України за період з березня 2011 по грудень 2011 року нараховано 11734, 08 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 31375, 83 грн., за період з 21.02.2011 року по 01.02.2012 року, що підтверджується розрахунками, які знаходяться в матеріалах справи.

З урахуванням вищевикладеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 258, 259, 509, 526, 530, 546, 549, 550, 612, 625, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до відповідача Комунального підприємства "Водотеплосервіс" про стягнення заборгованості в сумі 1361858,27 грн., з яких: 1223310,56 грн. основний борг за поставлений природний газ, 95437,80 грн. пені, 11734,08 грн. індексу інфляції та 31375,83 грн. - 3 % річних - задоволити.

Стягнути з Комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 32364207) на користь Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116 (ідентифікаційний код 31301827) - 1 223 310, 56 грн. (один мільйон двісті двадцять три тисячі триста десять грн. 56 коп.) - основного боргу за поставлений природний газ, 95 437, 80 грн. (дев'яносто п'ять тисяч чотириста тридцять сім грн. 80 коп.) - пені, 11 734, 08 грн. (одинадцять тисяч сімсот тридцять чотири грн. 08 коп.) - індексу інфляції та 31 375, 83 грн. (тридцять одну тисячу триста сімдесят п'ять грн. 83 коп.) - 3 % річних - 27 237, 17 грн. (двадцять сім тисяч двісті тридцять сім грн. 17 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.З.Цюх

Повне рішення складено 30.03.2012 року

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

________ І.В.Григорчук 30.03.12