Постанова № 22256036, 06.03.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 березня 2012 року 14:25 № 2а-18588/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - Герасимчук М.О.,

представника відповідача Воронової О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, за участю третьої особи Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс»(далі - ТОВ «Інфокс», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 серпня 2011 року №0000634220 та від 19 серпня 2011 року №0000644220, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, є необґрунтованими та неправомірними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення рішення.

СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків проти задоволення позову заперечила в повному обсязі, зазначивши, що перевіркою встановлено заниження ТОВ «Інфокс»податку на прибуток в загальній сумі 40 938 025 грн., в т.ч.: за 3 квартал 2009 року 15 157 600 грн., 2009 рік 29 871 710 грн., 1 квартал 2010 року 7 171 505 грн., 1 півріччя 2010 року 11 066 315 грн., чим порушено п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР; заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 32750 420 грн., в тому числі за липень 2009 року 3 839 430 грн., за серпень 2009 року 3936 062 грн., за вересень 2009 року 4350 588 грн., за жовтень 2009 року 4017 436 грн., за листопад 2009 року 3505 672 грн., за грудень 2009 року 4248 180 грн., за січень 2010 року 2531 113 грн., за лютий 2010 року 3206 091 грн., за червень 2010 року 3115 848 грн., чим порушено п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР.

07.02.2012 року в судовому засіданні судом залучено до участі у справі Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва (далі також ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

В судове засідання ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не зявилась, хоча про дату, час, місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, надала суду пояснення по справі, що залучені до матеріалів справи, в яких просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Інфокс», зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2011 року №0000634220 та від 19 серпня 2011 року №0000644220 винесені податковим органом правомірно та обґрунтовано.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків на підставі направлень від 09.06.2011 року №283, № 284, № 285, № 286, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.12 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, відповідно наказу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 09 червня 2011 року №401 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки»проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс»за фактом проведення службового розслідування стосовно посадових осіб ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за матеріалами планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Інфокс» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року (акт від 26.01.2011 року №174/23-03/14289688) на виконання вимог наказу ДПА України від 11.04.2011 року №207 та окремих доручень ДПА у м. Києві від 19.04.2011року №5420/7/14-011 та від 29.04.2011 року № 5918/7/14-011, за результатами якої складено Акт від 29.07.2011 року №606/42-20/14289688 Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інфокс»(код за ЄДРПОУ 14289688) за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року в рамках проведення службового розслідування стосовно працівників ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (далі Акт перевірки від 29.07.2011 року №606/42-20/14289688).

На підставі Акту перевірки від 29.07.2011 року №606/42-20/14289688 СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків винесено податкові повідомлення рішення: від 19 серпня 2011 року №0000634220 з податку на прибуток приватних підприємств із зазначенням суми грошового зобовязання: за основним платежем 40938 025 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10234 506 грн.; від 19 серпня 2011 року №0000644220 з податку на додану вартість із зазначенням суми грошового зобовязання: за основним платежем 30985419 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7746 355 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковим органом податковими повідомленнями рішеннями від 19 серпня 2011 року №0000634220, від 19 серпня 2011 року №0000644220, позивач в порядку адміністративного оскарження подав скарги до Державної податкової адміністрації у м. Києві (далі - ДПА у м. Києві) №1-46/09 від 01.09.2011 року, №1-45/09 від 01.09.2011 року, за результатом розгляду яких ДПА у м. Києві прийняла рішення про результати розгляду первинних скарг від 25.10.2011 року №10455/10/25-114, яким залишила без змін податкові повідомлення рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 19 серпня 2011 року №0000634220, від 19 серпня 2011 року №0000644220, а первинні скарги директора ТОВ «Інфокс»ОСОБА_3без задоволення.

ТОВ «Інфокс»подало скарги до Державної податкової служби України №4/113 від 04.11.2011 року, №4/114 від 04.11.2011 року на рішення ДПА у м. Києві від 25.10.2011 року №10455/10/25-114, податкові повідомлення рішення від 19 серпня 2011 року №0000634220, від 19 серпня 2011 року №0000644220, за результатом розгляду яких Державна податкова служба України прийняла рішення про результати розгляду скарг від 25.11.2011 року №6267/6/10-2115, яким залишила без змін податкові повідомлення рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 19 серпня 2011 року №0000634220, від 19 серпня 2011 року №0000644220, рішення ДПА у м. Києві, прийняті за результатом розгляду скарг, а скарги без задоволення.

За результатами проведеної перевірки СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків встановлено порушення ТОВ «Інфокс»вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР, а саме, ТОВ «Інфокс»занижено податок на прибуток в загальній сумі 40 938 025 грн., в т.ч.: за 3 квартал 2009 року 15 157 600 грн., 2009 рік 29 871 710 грн., 1 квартал 2010 року 7 171 505 грн., 1 півріччя 2010 року 11 066 315 грн.; п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, а саме, позивачем занижено суми податку на додану вартість на загальну суму 32750 420 грн., в тому числі за липень 2009 року 3 839 430 грн., за серпень 2009 року 3936 062 грн., за вересень 2009 року 4350 588 грн., за жовтень 2009 року 4017 436 грн., за листопад 2009 року 3505 672 грн., за грудень 2009 року 4248 180 грн., за січень 2010 року 2531 113 грн., за лютий 2010 року 3206 091 грн., за червень 2010 року 3115 848 грн.

Судом встановлено, що в періоді, який підлягав перевірці ТОВ «Інфокс»в особі Філії «Інфоксводоканал»мало господарські взаємовідносини з наступними субєктами господарювання: Приватним підприємством «ТПК Аркадія»; Приватним підприємством «Варіант-Промтекс»; Приватним підприємством «Будівельна фірма Володимир-В»; Приватним підприємством «Зв'язокінвестпром-Плюс»; Приватним підприємством «Таммербуд КВ»; Приватним підприємством «Деметра-Буд»; Приватним підприємством «Південна Будівельна Компанія 9»; Приватним підприємством «Професіонали Будівництва РВС»; Приватним підприємством «Парель БУД К»; Приватним підприємством «Грейс КК»; Приватним підприємством «ТПК Меридіан».

Як вбачається з Акту перевірки від 29.07.2011 року №606/42-20/14289688, копія якого наявна в матеріалах справи, відповідно акту позапланової перевірки філії «Інфоксводоканал»ТОВ «Інфокс»від 23.06.2011 року №19/23-50/26472133, філія «Інфоксводоканал»ТОВ «Інфокс»мала взаємовідносини з наступними контрагентами:

- Механізованою колоною №61 ВАТ «Південбудмеханізація», код за ЄДРПОУ 01380909 (контракт №15/07 від 15.07.2009 року, додаткова угода №1 від 27.07.2009 року на виконання вертикального планування території цеху по виробництву склопластикових труб. Форма розрахунків безготівкова. Контракт №4/08 від 10.08.2009 року, додаткова угода №1 від 01.10.2009 року, додаткова угода №2 від 09.02.2010 року, додаткова угода №3 від 01.06.2010 року, додаткова угода №4 від 15.09.2010 року на виконання робіт з благоустрою території цеху по виробництву склоппластикових труб. Форма розрахунків безготівкова. Контракт №8/09 від 08.09.2009 року на улаштування підлоги залізобетонних плит складу готової продукції цеху по виробництву склоппластикових труб. Форма розрахунків безготівкова. Контракт №9/09 від 14.09.2009 року, додаткова угода №1 від 06.10.2009 року, додаткова угода №2 від 02.11.2010 року, додаткова угода №3 від 31.12.2010 року на відновлення дороги із зборних залізобетонних плит (інв. №20066) від ПК 0 до ПК 5+10. На виконання умов контрактів роботи оформлені акти виконаних робіт за формою КБ-2В на загальну суму 1845747,40 грн. Відповідно до реєстрів отриманих податкових накладних до складу податкового кредиту віднесено ПДВ у сумі 307624,56 грн. Під час планової перевірки до Роздiльнянської МДПI надано запит на проведення зустрічної перевірки, отримано відповідь на підтвердження взаємовідносин між контрагентами);

- товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс+», код за ЄДРПОУ 32197066 (договір підряду №41 від 16.10.2009 року, додаткова угода №1 від 16.10.2009 року на відновлення дороги зі зборних залізобетонних плит (інв.№20066) від ПК 5+10 до ПК 12+60.Форма розрахунків безготівкова. На виконання умов договору роботи оформлені актами виконаних робіт за формою КБ-2В на загальну суму 2139667,88 грн. Відповідно до реєстрів отриманих податкових накладних до складу податкового кредиту віднесено ПДВ у сумі 356611,31 грн.).

Іншими підприємствами здійснювались роботи з обстеження мереж водогону:

- приватним підприємством «ТПК Аркадія», код за ЄДРПОУ 36345083 (роботи з обстеження проведено у липні-грудні 2009 року на загальну суму 30 288 708 грн. Розрахунки між підприємствами здійснювались у вексельній формі. Включено до валових витрат 3 кварталу 2009 року 12 248 340 грн., 4 кварталу 2009 року 12 992 250 грн., віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 5 048 118 грн.);

- приватним підприємством «Варіант Промтекс», код за ЄДРПОУ 36849239 (роботи з обстеження проведено у січні та лютому 2010 року на загальну суму 12 514 584 грн. Розрахунки між підприємствами здійснювались у вексельній формі. Включено до валових витрат 1 кварталу 2010 року 10 428 820 грн., віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 2 085 764 грн.);

- приватним підприємством «Будівельна фірма Володимир-В», код за ЄДРПОУ 36110565 (роботи з обстеження проведено у жовтні - грудні 2009 року на загальну суму 13 328 640 грн. Розрахунки між підприємствами здійснювались у вексельній формі. Включено до валових витрат 4 кварталу 2009 року 11 107 200 грн., віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 2 221440 грн.);

- приватним підприємством «Зв'язокінвестпром-Плюс», код за ЄДРПОУ 33140398 (роботи з обстеження проведено у січні, лютому та червні 2010 року на загальну суму 21 615 708 грн. Розрахунки між підприємствами здійснювались у вексельній формі. Включено до валових витрат 1 кварталу 2010 року 11 919 550 грн., 2 кварталу 2010 року 6 093 540 грн., віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 3 602 618 грн.);

- приватним підприємством «Таммербуд КВ», код за ЄДРПОУ 36156107 (роботи з обстеження проведено у липні, серпні 2009 року на загальну суму 8 795 040 грн. Розрахунки між підприємствами здійснювались у вексельній формі. Включено до валових витрат 3 кварталу 2009 року 7 329 200 грн., віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 1 465 840 грн.);

- приватним підприємством «Деметра-Буд», код за ЄДРПОУ 34674495 (роботи з обстеження проведено у лютому та червні 2010 року на загальну суму 18 988 020 грн. Розрахунки між підприємствами здійснювались у вексельній формі. Включено до валових витрат 1 кварталу 2010 року 6 337 650 грн., 2 кварталу 2010 року 9 485 700 грн., віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 3 164 670 грн.);

- товариством з обмеженою відповідальністю «Південна Будівельна Компанія 9», код за ЄДРПОУ 36110591 (роботи з обстеження проведено у липні-грудні 2009 року на загальну суму 24 093 876 грн. Розрахунки між підприємствами здійснювались у вексельній формі. Включено до валових витрат 3 кварталу 2009 року 9 140 960 грн., 4 кварталу 2009 року 10 937 270 грн., віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 4 015 646 грн.);

- приватним підприємством «Професіонали Будівництва РВС», код за ЄДРПОУ 36110628 (роботи з обстеження проведено у жовтні-грудні 2009 року на загальну суму 14 429 634 грн. Розрахунки між підприємствами здійснювались у вексельній формі. Включено до валових витрат 4 кварталу 2009 року 12 024 695 грн., віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 2 404 939 грн.);

- приватним підприємством «Парель БУД К», код за ЄДРПОУ 36153939 (роботи з обстеження проведено у липні вересні 2009 року на загальну суму 13 032 360 грн. Розрахунки між підприємствами здійснювались у вексельній формі. Включено до валових витрат 3 кварталу 2009 року 10 860 300 грн., віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 2 172 060 грн.);

- приватним підприємством «Грейс КК», код за ЄДРПОУ 36154508 (роботи з обстеження проведено у липні-вересні 2009 року на загальну суму 13 631 380 грн. Розрахунки між підприємствами здійснювались у вексельній формі. Включено до валових витрат 3 кварталу 2009 року 11 361 150 грн., віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 2 272 230 грн.);

- приватним підприємством «ТПК Меридіан», код за ЄДРПОУ 36434419 (роботи з обстеження проведено у липні-грудні 2009 року на загальну суму 25 782 570 грн. Розрахунки між підприємствами здійснювались у вексельній формі. Включено до валових витрат 3 кварталу 2009 року 9 690 450 грн., 4 кварталу 2009 року 11 795 025 грн., віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 4 297 095 грн.).

У періоді, що перевірявся, вартість отриманих робіт включено до складу валових витрат у загальній сумі 163 752 100 грн., в т.ч. 3 квартал 2009 року 60 630 400 грн., 4 квартал 2009 року 58 856 440 грн., 1 квартал 2010 року 28 686 020 грн., 2 квартал 2010 року - 15 579 240 грн.

Відповідно до реєстрів отриманих податкових накладних віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 32 750 420 грн., в т.ч. липень 2009 року 3 839 430 грн., серпень 2009 року 3 936 062 грн., вересень 2009 року 4 350 588 грн., жовтень 2009 року 4 017 436 грн., листопад 2009 року 3 505 672 грн., грудень 2009 року 4 248 180 грн., січень 2010 року 2 531 113 грн., лютий 2010 року 3 206 091 грн., червень 2010 року 3 115 848 грн.

СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків в обґрунтування правомірності податкових повідомлень-рішень від 19 серпня 2011 року №0000634220 та від 19 серпня 2011 року №0000644220 зазначила про неправомірність дій ТОВ «Інфокс»в особі Філії «Інфоксводоканал»щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення відповідних грошових сум до складу валових витрат по господарським операціям з вищенаведеними платниками податків, з тих підстав, зокрема, що до перевірки не були надані всі підтверджуючі первинні бухгалтерські документи та зазначені вище підприємства-контрагенти станом на 06.12.2010 року визнані банкрутами, ліквідовані або перебувають у стадії банкрутства; за розглядом наданих до перевірки первинних документів щодо виконання робіт з обстеження мереж водогону неможливо достовірно визначитися щодо факту виконання робіт; підприємства-контрагенти позивача не знаходяться за адресами, зазначеними в реєстраційних документах.

Проте, дані твердження відповідача підлягають спростуванню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Ведення податкового обліку відповідно до статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в періоді, що підлягав перевірці) та статей 1, 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного в періоді, що підлягав перевірці) покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Чинним законодавством не встановлено обмежень по включенню до складу валових витрат сум по роботах, послугах отриманих від виконавця (підрядника), податкова декларація якого не визнана податковою звітністю, за умови, що такий виконавець (підрядник) зареєстрований платником податку на додану вартість, а також за наявності належним чином оформлених податкових накладних, первинних документів та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», «якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту».

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес»АД проти Болгарії»Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: «…Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Вказаний підхід до визначення недопустимості порушення майнових прав особи знаходить своє продовження у праві Європейського союзу, зокрема у Шостій Директиві №77/388/ЄЕС від 17 травня 1977 року щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту (надалі також «Шоста Директива»).

Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать acquis Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а, відповідно, його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви. Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи «Булвес»АД проти Болгарії, а саме: «…Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають обєктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати. Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту, що у низці поставок, в яку входять ці операції, попередня чи наступна операція є недійсною через шахрайство з ПДВ, по яке платник податку не знав і не міг знати».

Рішення Європейського суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського суду з прав людини при вирішенні справ.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в періоді, що підлягав перевірці) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розрахунок суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, здійснюється на підставі даних сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за звітний податковий період.

Як вбачається з Акту перевірки від 29.07.2011 року №606/42-20/14289688 позивачем надано податковому органу до перевірки такі первинні документи: акти приймання-передачі виконаних робіт, податкові накладні, договори, звіти обстеження мереж і споруд.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

В матеріалах справи наявні копії ухвал Господарського суду Одеської області про ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі, про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі, постанов Господарського суду Одеської області про визнання банкрутом, винесених щодо контрагентів позивача, проте, суд звертає увагу, що на момент здійснення господарських операцій та виписки податкових накладних зазначені підприємства контрагенти позивача були зареєстровані платниками податку на додану вартість, перебували на обліку в органах державної податкової служби, мали свідоцтва платників податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про державну реєстрацію юридичної особи, свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість, довідок з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відповідних контрагентів.

Крім того, підприємства-контрагенти, з якими співпрацювало ТОВ «Інфокс»в періоді, що перевірявся, мали необхідні ліцензії на різні види господарської діяльності, зокрема, в матеріалах справи наявні копії Ліцензії (серія АВ № 475311) на право впровадження господарської діяльності із створенням об'єктів архітектури, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією Приватному підприємству «Будівельна фірма «Володимир-В»29.05.2009 р. (рішення про видачу ліцензії від 29.05.2009р. № 13-Л, строк дії ліцензії - з 26.05.2009р. по 26.05.2012р.); Ліцензії (серія АВ № 445758) на право впровадження господарської діяльності із створенням об'єктів архітектури, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією Приватному підприємству «Таммербуд КВ»23.12.2008р. (рішення про видачу ліцензії від 23.12.2008р. № 31-Л, строк дії ліцензії - з 23.12.2008р. по 23.12.2011р.); Ліцензії (серія АВ № 190439) на право впровадження будівельної діяльності, видана Одеською обласною державною адміністрацією Приватному підприємству «Деметра-Буд»22.11.2006р. (рішення про видачу ліцензії від 20.11.2006р. № 763, строк дії ліцензії - з 21.11.2006р. по 21.11.2011р.); Ліцензії (серія АВ №458710) на право впровадження господарської діяльності із створенням об'єктів архітектури, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією Приватному підприємству «Південна Будівельна Компанія 9»27.02.2009р. (рішення про видачу ліцензії від 27.02.2009р. № 5-Л, строк дії ліцензії - з 24.02.2009р. по 24.02.2012р.); Ліцензії (серія АВ № 475310) на право впровадження господарської діяльності із створенням об'єктів архітектури, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією Приватному підприємству «Професіонали Будівництва РВС»29.05.2009р. (рішення про видачу ліцензії від 29.05.2009р. № 13-Л, строк дії ліцензії - з 26.05.2009р. по 26.05.2012р.); Ліцензії (серія АВ № 445762) на право впровадження господарської діяльності із створенням об'єктів архітектури, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією Приватному підприємству «Парель БУД К»23.12.2008р. (рішення про видачу ліцензії від 23.12.2008р. № 31-Л, строк дії ліцензії - з 23.12.2008р. по 23.12.2011р.); Ліцензії (серія АВ №445761) на право впровадження господарської діяльності із створенням об'єктів архітектури, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією Приватному підприємству «Грейс КК»23.12.2008р. (рішення про видачу ліцензії від 23.12.2008р. № 31-Л, строк дії ліцензії - з 23.12.2008р. по 23.12.2011р.).

Як вбачається з інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить зясовувати, зокрема, обставини щодо встановлення спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції, а саме статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обовязковому порядку необхідно зясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути зясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Варто відмітити, що визнання підприємств-контрагентів ліквідованими, банкрутами або такими, що перебувають у стадії банкрутства, не тягне за собою недійсності договорів, укладених ними за період з моменту їх державної реєстрації до моменту виключення їх з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та не позбавляє правового значення виданих цими господарюючими субєктами належним чином оформлених документів, що підтверджують виконання укладених з ними договорів.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в періоді, що підлягав перевірці), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в періоді, що підлягав перевірці) встановлено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Предметом укладених договорів про надання послуг, виконання робіт є використання Замовником (ТОВ «Інфокс») отриманих послуг у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, що підтверджується відповідними звітами обстеження мереж і споруд, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно положеннями інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням витрат і господарською діяльністю платника податку є одним із основних критеріїв, що слід досліджувати як обставину реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Суд вважає необхідним зазначити, що перевіркою не підтверджено факт не виконання робіт та відповідно не пов'язаність їх з господарською діяльністю ТОВ «Інфокс»в особі Філії «Інфоксводоканал», так як діючими нормативними актами встановлено, що при виконанні робіт з обстеження та паспортизації мереж і споруд водопостачання й каналізації слід керуватись вимогами нормативних документів в галузі будівництва, що діють на території України, а також наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України «Про затвердження нормативних актів: «Правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації»та «Положення про безпечну та надійну експлуатацію зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації»від 03.04.1998р. №69, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.1998р. за №748/3188.

Посилання відповідача на те, що послуги з обстеження та паспортизації мереж і споруд водопостачання й каналізації не підтверджуються відповідними первинними документами, а надані до перевірки договори, акти приймання-здачі робіт, податкові накладні, звіти обстеження мереж і споруд не містять достатньої інформації про результати обстежень і оцінки технічного стану мереж і споруд підлягає спростуванню з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, контрагентами перевіряючого підприємства надавались лише послуги з обстеження мереж і споруд водопостачання й каналізації, а не паспортизації, як зазначає СДПІ по роботі з великими платниками податків.

Крім того, наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України «Про затвердження нормативних актів: «Правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації»та «Положення про безпечну та надійну експлуатацію зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації»від 03.04.1998р. №69, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.1998р. за №748/3188, а саме - п.п.1.1, 1.3 визначено, що правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації поширюються на обстеження, оцінку технічного стану та паспортизацію існуючих (завершених будівництвом або реконструйованих, тих, що експлуатуються, виведених з експлуатації для реконструкції або капітального ремонту, законсервованих) зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації.

Обстеження та паспортизація мереж і споруд виконується для виявлення та документування у встановлений термін їхнього технічного стану, а також визначення придатності (або непридатності) їх до подальшої експлуатації.

Обстеження мереж і споруд можуть виконуватись як самостійний вид робіт (без паспортизації), коли паспорт технічного стану зовнішньої мережі і споруди водопостачання й каналізації, який повинен складатися на кожну мережу і споруду, прийняту в експлуатацію, не потребує докорінних переробок.

При відсутності паспортів (або їх докорінних переробок) паспортизацію мереж і споруд проводять після виконання та аналізу матеріалів обстежень.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.5 п. 3, п.п. 5.2 п. 5 цього Наказу для організації вказаної роботи власник мережі або споруди укладає договір на виконання робіт з обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації мережі або споруди ВК та видає наказ по підприємству, де визначаються об'єкти, що підлягають обстеженню, види й терміни обстеження, методи та обсяги окремих видів робіт та досліджень. Результати обстежень і оцінки технічного стану мереж і споруд ВК подаються у вигляді технічного звіту. Обстеження здійснюється на договірних засадах.

Результат виконаних робіт про обстеження мереж і споруд оформлюється відповідним звітом.

Таким чином, роботи з обстеження мереж і споруд здійснюються на договірних засадах, можуть здійснюватись як самостійний вид робіт - без паспортизації, а результат таких робіт оформлюється відповідним звітом.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в періоді, що підлягав перевірці), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в періоді, що підлягав перевірці).

Відповідно до п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в періоді, що підлягав перевірці) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Згідно з п.п.7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в періоді, що підлягав перевірці) право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість», зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в періоді, що підлягав перевірці) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про правомірність включення ТОВ «Інфокс»до складу податкового кредиту сум ПДВ, що підтверджені відповідними податковими накладними.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Наведеним вище в судовому рішенні обґрунтуванням спростовується встановлені відповідачем порушення ТОВ «Інфокс»норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві не надала суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесених податкових повідомлень рішень від 19 серпня 2011 року №0000634220 та від 19 серпня 2011 року №0000644220.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2011 року №0000634220 та від 19 серпня 2011 року №0000644220 прийняті СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а тому позовні вимоги ТОВ «Інфокс»є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 19 серпня 2011 року №0000634220.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 19 серпня 2011 року №0000644220.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 12.03.2012 року.

Суддя Є.В. Аблов